- •1.Предмет трудового права: індивідуальні й колективні трудові відносини.
- •2.Поняття трудового права як галузі права. Відмежування трудового права від суміжних галузей права: цивільного, адміністративного права, права соціального забезпечення, цивільного процесу.
- •3.Поняття та особливості методу трудового права в умовах переходу до ринкових відносин.
- •4.Система трудового права як галузі права.
- •5.Джерела трудового права: поняття, види, особливості.
- •6.Понятие принципов трудового права
- •7.Основоположні принципи і права у сфері праці(декларація мпо про осн принципи 1998)
- •8.Поняття і класифікація суб'єктів трудового права.
- •9.Трудове законодавство: поняття, структура, сфера дії.
- •10.Міжнародна організація праці, її структура, основні напрями діяльності.
- •11.12. Поняття, форми та державні гарантії (загальні й додаткові) зайнятості населення.
- •13.Поняття, види, правова організація працевлаштування.
- •14.Правовий статус безробітного.
- •15. Поняття та особливості індивідуальних трудових правовідносин, їх структура
- •16. Колективні трудові відносини: структури та зміст
- •17.Трудова правосуб'єктність працівників: виникнення, зміст, випадки обмеження.
- •18.Ознаки трудової правосуб'єктності роботодавця.
- •19.Поняття та сторони трудового договору, його відмінність від суміжних цивільно-правових договорів, пов'язаних із працею (підряду, доручення, авторського договору та ін.).
- •20.Зміст і форма трудового договору.
- •21.Загальний порядок укладення трудового договору, його оформлення.
- •22.Контракт як особливий вид трудового договору, сфера його застосування.
- •22.Суміщення професій (посад) та його значення.
- •24. Трудовой договор про работу по совместительству.
- •25. Трудовой договор с молодым специалистом
- •26.Поняття та види переведень на іншу роботу.
- •27.Переміщення на інше робоче місце, зміна істотних умов праці та їх правові наслідки.
- •27. Зміна істотних умов праці: порядок проведення, правові наслідки
- •29.Атестація працівників та її значення.
- •30.Поняття і випадки відсторонення від роботи.
- •31.Класифікація підстав припинення трудового договору.
- •32.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •33.Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •1. Угода сторін
- •2. Закінчення строку
- •3. Призов або вступ працівника на військову службу
- •5. Переведення працівника на інше підприємство або перехід на виборну посаду
- •6. Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці
- •7. Набрання законної сили вироком суду, що виключає можливість продовження даної роботи
- •8. Підстави, передбачені контрактом
- •34.Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •2. Винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу
- •3. Вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи
- •35.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •36.Поняття і види робочого часу.
- •37.Режим та облік робочого часу.
- •38.Поняття і види часу відпочинку.
- •39. Поняття та види відпусток за трудовим законодавством
- •40.Порядок надання щорічних відпусток (основні й додаткові).
- •41.Правове визначення поняття заробітної плати та її структура.
- •42.Сфери регулювання заробітної плати, їх співвідношення.
- •43. Мінімальна заробітна плата та умови визначення її розміру.
- •45.Системи заробітної плати.
- •46.Порядок обчислення середньої заробітної плати.
- •47.Поняття і види гарантійних виплат і доплат.
- •48.Поняття і види компенсаційних виплат.
- •49.Поняття і засоби забезпечення дисципліни праці.
- •50.Заохочення за успіхи в роботі: поняття, підстави, види, порядок застосування.
- •51.Поняття та види дисциплінарної відповідальності працівників.
- •52.Порядок застосування, оскарження та зняття дисциплінарних стягнень.
- •53.Поняття, підстава та умови матеріальної відповідальності сторін трудового договору.
- •54.Види матеріальної відповідальності працівників.
- •55.Визначення розміру шкоди, заподіяної працівником, та порядок її відшкодування.
- •56.Матеріальна відповідальність роботодавця в трудових правовідносинах: підстава, умови, розміри.
- •57. Поняття охорони праці на виробництві та її забезпечення
- •58.Організація охорони здоров'я працівників на підприємстві.
- •59.Правила особливої охорони праці та непрацездатності жінок і молоді на виробництві
- •60.Поняття і види трудових спорів.
- •61.Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •62.Колективні трудові правовідносини: поняття,особливості,види.
- •76 Порядок, строки та особливості розгляду індивідуальних трудових спорів у судах
- •63. Поняття та форми соціального діалогу в сфері праці
- •64. Рівні та сторони соціального діалогу у сфері праці
- •64. Стаття 4. Рівні та сторони соціального діалогу
- •65.Права та обов'язки профспілок за Законом України «Про професійні спілки,їх права та гарантії її діяльності».
- •66.Повноваження організації роботодавців та їх об'єднань за Законом України «Про організації роботодавців».
- •67.Поняття і сторони колективного договору, сфера його укладення.
- •68.69. Поняття і сторони колективних угод, сфера їхньої дії.
- •70.Порядок вирішення колективних трудових спорів.
- •71. Право на соціальний захист у системі прав людини: поняття та зміст
- •72. Конституційні засади права на соціальний захист в Україні
- •73. Форми та види соціального захисту в Україні.
- •74. Основні напрямки пенсійної реформи в Україні.
- •75.Поняття та предмет права соціального захисту в Україні.
- •76.Соціальні ризики: поняття та класифікація
- •77.Право соц. Забезпечення в системі права у
- •78. Метод права соціального забезпечення в Україні
- •79.Система права соціального забезпечення
- •80. Поняття та види принципів права соціального забезпечення
- •81. Загальні (галузеві) принципи права соціального забезпечення
- •82. Поняття, особливості та класифікація джерел права соціального забезпечення.
- •83. Закони України як джерела права соціального забезпечення
- •84.Міжнародні акти як джерела права соціального забезпечення
- •85. Поняття та види державних соціальних стандартів і державних соціальних гарантій у сфері соціального забезпечення
- •86. Поняття та види загальнообов’язкового державного соціального страхування.
- •87. Субєкти загальнообовязкого державного соціального страхування, їх права та обов’язки та відповідальність.
- •88. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
- •89. Обєкти соціального страхування. Страховий ризик та страховий випадок.
- •90. Характеристика основних страхових соціальних випадків.
- •92. Види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
- •91. Принципи загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •93.Види матеріального забезпечення за загал держ соц. Страх
- •94. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Допомога по безробіттю
- •95. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві
- •97. Структура системи пенсійного забезпечення в Україні за Законом України «Про державне пенсійне страхування».
- •98. Види пенсійних виплат і соціальних послуг за Законом України «Про Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.»
- •99. Страховий стаж у солідарній системі
- •100.Пенсійне забезпечення держ службовців,суддів та прокур0слідч працівниуів
- •101. Система та принципи недержавного пенсійного забезпечення.
- •102. Державна соціальна допомога: поняття та загальна характеристика.
- •103. Соціальні послуги, їх форма ,види, принципи та суб’єкти надання.
- •104. Соціальні пільги як правовий засіб соціального захисту
- •105. Медична допомога її види та правове регулювання
40.Порядок надання щорічних відпусток (основні й додаткові).
Стаття 10. Порядок надання щорічних відпусток
Щорічна додаткова відпустка, передбачена статтею 7 та пунктами 1 і 2 частини першої статті 8 цього Закону, надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником. Порядок надання додаткової відпустки з кількох підстав встановлює Кабінет Міністрів України.
Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї.
Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.
Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.
Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.
У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу.
Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються:
1) жінкам - перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
2) інвалідам;
3) особам віком до вісімнадцяти років;
4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;
5) особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання;
6) сумісникам - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
7) працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
8) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;
9) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
10) батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;
11) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
Працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, за їхнім бажанням надається щорічна відпустка або її частина (не менш як 12 календарних днів) для супроводження дитини до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.
Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.
Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:
1) особам віком до вісімнадцяти років;
2) інвалідам;
3) жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
5) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
9) батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;
10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.
Працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою.
Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, щорічні відпустки за їх бажанням надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах.
Працівникам художньо-постановочної частини і творчим працівникам театрів щорічні відпустки повної тривалості надаються в літній період у кінці театрального сезону незалежно від часу прийняття їх на роботу.
