- •1.Предмет трудового права: індивідуальні й колективні трудові відносини.
- •2.Поняття трудового права як галузі права. Відмежування трудового права від суміжних галузей права: цивільного, адміністративного права, права соціального забезпечення, цивільного процесу.
- •3.Поняття та особливості методу трудового права в умовах переходу до ринкових відносин.
- •4.Система трудового права як галузі права.
- •5.Джерела трудового права: поняття, види, особливості.
- •6.Понятие принципов трудового права
- •7.Основоположні принципи і права у сфері праці(декларація мпо про осн принципи 1998)
- •8.Поняття і класифікація суб'єктів трудового права.
- •9.Трудове законодавство: поняття, структура, сфера дії.
- •10.Міжнародна організація праці, її структура, основні напрями діяльності.
- •11.12. Поняття, форми та державні гарантії (загальні й додаткові) зайнятості населення.
- •13.Поняття, види, правова організація працевлаштування.
- •14.Правовий статус безробітного.
- •15. Поняття та особливості індивідуальних трудових правовідносин, їх структура
- •16. Колективні трудові відносини: структури та зміст
- •17.Трудова правосуб'єктність працівників: виникнення, зміст, випадки обмеження.
- •18.Ознаки трудової правосуб'єктності роботодавця.
- •19.Поняття та сторони трудового договору, його відмінність від суміжних цивільно-правових договорів, пов'язаних із працею (підряду, доручення, авторського договору та ін.).
- •20.Зміст і форма трудового договору.
- •21.Загальний порядок укладення трудового договору, його оформлення.
- •22.Контракт як особливий вид трудового договору, сфера його застосування.
- •22.Суміщення професій (посад) та його значення.
- •24. Трудовой договор про работу по совместительству.
- •25. Трудовой договор с молодым специалистом
- •26.Поняття та види переведень на іншу роботу.
- •27.Переміщення на інше робоче місце, зміна істотних умов праці та їх правові наслідки.
- •27. Зміна істотних умов праці: порядок проведення, правові наслідки
- •29.Атестація працівників та її значення.
- •30.Поняття і випадки відсторонення від роботи.
- •31.Класифікація підстав припинення трудового договору.
- •32.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •33.Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •1. Угода сторін
- •2. Закінчення строку
- •3. Призов або вступ працівника на військову службу
- •5. Переведення працівника на інше підприємство або перехід на виборну посаду
- •6. Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці
- •7. Набрання законної сили вироком суду, що виключає можливість продовження даної роботи
- •8. Підстави, передбачені контрактом
- •34.Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •2. Винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу
- •3. Вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи
- •35.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •36.Поняття і види робочого часу.
- •37.Режим та облік робочого часу.
- •38.Поняття і види часу відпочинку.
- •39. Поняття та види відпусток за трудовим законодавством
- •40.Порядок надання щорічних відпусток (основні й додаткові).
- •41.Правове визначення поняття заробітної плати та її структура.
- •42.Сфери регулювання заробітної плати, їх співвідношення.
- •43. Мінімальна заробітна плата та умови визначення її розміру.
- •45.Системи заробітної плати.
- •46.Порядок обчислення середньої заробітної плати.
- •47.Поняття і види гарантійних виплат і доплат.
- •48.Поняття і види компенсаційних виплат.
- •49.Поняття і засоби забезпечення дисципліни праці.
- •50.Заохочення за успіхи в роботі: поняття, підстави, види, порядок застосування.
- •51.Поняття та види дисциплінарної відповідальності працівників.
- •52.Порядок застосування, оскарження та зняття дисциплінарних стягнень.
- •53.Поняття, підстава та умови матеріальної відповідальності сторін трудового договору.
- •54.Види матеріальної відповідальності працівників.
- •55.Визначення розміру шкоди, заподіяної працівником, та порядок її відшкодування.
- •56.Матеріальна відповідальність роботодавця в трудових правовідносинах: підстава, умови, розміри.
- •57. Поняття охорони праці на виробництві та її забезпечення
- •58.Організація охорони здоров'я працівників на підприємстві.
- •59.Правила особливої охорони праці та непрацездатності жінок і молоді на виробництві
- •60.Поняття і види трудових спорів.
- •61.Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •62.Колективні трудові правовідносини: поняття,особливості,види.
- •76 Порядок, строки та особливості розгляду індивідуальних трудових спорів у судах
- •63. Поняття та форми соціального діалогу в сфері праці
- •64. Рівні та сторони соціального діалогу у сфері праці
- •64. Стаття 4. Рівні та сторони соціального діалогу
- •65.Права та обов'язки профспілок за Законом України «Про професійні спілки,їх права та гарантії її діяльності».
- •66.Повноваження організації роботодавців та їх об'єднань за Законом України «Про організації роботодавців».
- •67.Поняття і сторони колективного договору, сфера його укладення.
- •68.69. Поняття і сторони колективних угод, сфера їхньої дії.
- •70.Порядок вирішення колективних трудових спорів.
- •71. Право на соціальний захист у системі прав людини: поняття та зміст
- •72. Конституційні засади права на соціальний захист в Україні
- •73. Форми та види соціального захисту в Україні.
- •74. Основні напрямки пенсійної реформи в Україні.
- •75.Поняття та предмет права соціального захисту в Україні.
- •76.Соціальні ризики: поняття та класифікація
- •77.Право соц. Забезпечення в системі права у
- •78. Метод права соціального забезпечення в Україні
- •79.Система права соціального забезпечення
- •80. Поняття та види принципів права соціального забезпечення
- •81. Загальні (галузеві) принципи права соціального забезпечення
- •82. Поняття, особливості та класифікація джерел права соціального забезпечення.
- •83. Закони України як джерела права соціального забезпечення
- •84.Міжнародні акти як джерела права соціального забезпечення
- •85. Поняття та види державних соціальних стандартів і державних соціальних гарантій у сфері соціального забезпечення
- •86. Поняття та види загальнообов’язкового державного соціального страхування.
- •87. Субєкти загальнообовязкого державного соціального страхування, їх права та обов’язки та відповідальність.
- •88. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
- •89. Обєкти соціального страхування. Страховий ризик та страховий випадок.
- •90. Характеристика основних страхових соціальних випадків.
- •92. Види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
- •91. Принципи загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •93.Види матеріального забезпечення за загал держ соц. Страх
- •94. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Допомога по безробіттю
- •95. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві
- •97. Структура системи пенсійного забезпечення в Україні за Законом України «Про державне пенсійне страхування».
- •98. Види пенсійних виплат і соціальних послуг за Законом України «Про Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.»
- •99. Страховий стаж у солідарній системі
- •100.Пенсійне забезпечення держ службовців,суддів та прокур0слідч працівниуів
- •101. Система та принципи недержавного пенсійного забезпечення.
- •102. Державна соціальна допомога: поняття та загальна характеристика.
- •103. Соціальні послуги, їх форма ,види, принципи та суб’єкти надання.
- •104. Соціальні пільги як правовий засіб соціального захисту
- •105. Медична допомога її види та правове регулювання
10.Міжнародна організація праці, її структура, основні напрями діяльності.
Міжнародна Організація Праці була заснована урядами для цілей міжнародного співробітництва в справі забезпечення тривалого миру в усьому світі та усунення соціальної несправедливості за допомогою поліпшення умов праці. Характерною рисою структури Організації є те, що представники підприємців і організацій трудящих беруть участь разом з представниками уряду в її роботі. Створена в 1919 році, вона стала в 1946 році першим спеціалізованою установою Організації Об'єднаних Націй. Міжнародна Організація Праці налічує 175 держав-членів.
За час свого існування МОП прийняла понад 180 конвенцій та близько 190 рекомендацій з основних прав у сфері праці, найму та професійної підготовки, умов праці, соціального забезпечення та техніки безпеки і охорони здоров'я. Ці документи є результатом детального обговорення відповідних питань на щорічних сесіях Міжнародної конференції праці, де присутні по чотири делегати (два від уряду, один від підприємців і один від трудящих) від кожної Держави Члена, причому ці делегати виступають і голосують індивідуально. Конвенції та Рекомендації не є актами, які автоматично пов'язують членів Організації, але уряди зобов'язані представляти їх своїм національним законодавчим органам. Доповіді різних урядів про застосування цих актів щорічно розглядаються Конференцією. Існує також механізм для розгляду скарг, включаючи скарги про нібито порушення свободи об'єднання.
Іншим основним напрямом роботи МОП є надання консультацій експертами і надання технічної допомоги у питаннях, пов'язаних з трудовою і соціальною політикою. Допомога надається в рамках програм технічного співробітництва ООН, за рахунок регулярного бюджету МОП. Велика частина цієї роботи проводиться в області підготовки та використання робочої сили, поліпшення методів роботи і організації праці та розвитку ефективних систем індустріальних відносин і соціального забезпечення. Ці види діяльності організуються Міжнародним бюро праці, штат якого утворений на міжнародній основі з місцеперебуванням в Женеві і мережею відділень на місцях у більшості частин світу. Бюро є також постійним секретаріатом Організації і місцем збору та обміну інформацією міжнародної та дослідженнями. Воно очолюється Генеральним Директором, який призначається Адміністративною Радою, що складається з 28 представників урядів, 14 представників підприємців та 14 представників трудящих.
Всі ці види діяльності тісно координуються, щоб досягти тих цілей, для яких була створена Міжнародна Організація Праці: сприяти встановленню соціальної справедливості і миру.
Конвенції і Рекомендації МОП як джерела трудового нрава
Статья 8 Кодекса законов о труде определила соотношение международных договоров о труде и законодательства Украины. В случае, когда международным договором или межд. соглашением, в котором участвует Украина, установлены иные правила, чем те, которые содержатся в законодательстве Украины о труде, то применяются правила международного договора или международного соглашения. К таким договорам в области труда в первую очередь относятся должным образом ратифицированные или одобренные Конвенции и Рекомендации Международной Организации труда, официально опубликованы в Украине.
Международная организация труда (МОТ) (англ. International Labour Organization) - специализированное учреждение Лиги Наций, а после Второй мировой войны - Организации Объединенных Наций (ООН), кот. была основана в 1919 году правительствами разных стран для поддержки межд. сотрудничества в деле обеспечения мира во всем мире и уменьшения социальной несправедливости за счет улучшения условий труда. В 20 веке первоочередными задачами деят. Межд. организации труда явл. поддержка демократии и соц. диалога, борьба с бедностью и безработицей, запрет детского труда.
Работа МОТ проходит по трем основным направлениям: нормотворческая деятельность, международная техническое сотрудничество, исследования и публикации.
Главные цели МОТ - содействие социально-экономическому прогрессу, повышению благосостояния и улучшению условий труда людей, защита прав человека.
Исходя из этих целей, основными задачами МОТ являются:
• разработка согласованной политики и программ, направленных на решение социально-трудовых проблем;
• разработка и принятие международных трудовых норм в виде конвенций и рекомендаций для осуществления определенной политики;
• помощь странам, которые способствуют решению проблем занятости и сокращению безработицы;
• защита прав человека (права на труд, на объединение, защита от принудительного труда, дискриминации и т.д..)
• борьба с бедностью, за улучшение жизненного уровня работающих, развитие соц. обесп.;
• разработка программ по улучшению условий труда и производственной среды, техники безопасности и гигиены труда, охраны и восстановления окружающей среды;
• содействие объединениям работающих и предпринимателей в их работе совместно с правительствами по регулированию социально-трудовых отношений;
• разработка действий по защите уязвимых групп работающих (женщины, молодежь, старики, работающие эмигранты).
МОТ создана 29.06.1919. Членами МОТ стали 44 страны Украина - с 1954 года. В соответствии с уставом МОТ ее членом может стать любое государство - участник ООН Каждая страна МОТ представлена 4мя делегатами - два делегата от правительства, один - от предприятий, один - от трудящихся, каждый из которых имеет право голоса.
МОТ состоит из 3х основных органов. Высшим органом является Генеральная конференция или Международная конференция труда. Исполнительным органом является Совет управляющих. В ее состав входят 56 членов: 28 - правительства, 14 предприятия, 14 трудящиеся. Постоянным секретариатом МОТ является Международное бюро труда во главе с Генеральным директором, который назначается Административным советом. Кроме этих органов МОТ входят ряд постоянных и временных комитетов и комиссий.
! Самой важной стороной деятельности Международной Организации Труда является разработка и принятие конвенций и рекомендаций. Именно возможность открытого выдвижения и обсуждения требований по созданию международных правовых актов, а затем и создание норм, в какой-то мере могут послужить улучшению условий труда, условий жизни работающих, притягивает к участию в МОТ представителей трудящихся всех стран. Эти Конвенции и Рекомендации о труде являются теми основными формами,-с помощью которых Международная Организация Труда осуществляет международное правовое регулирование труда. Международная организация труда (МОТ, англ. International Labour Orga nization, ILO) - Специализированное учреждение ООН , международная организация, занимающаяся вопросами регулирования трудовых отношений . На 2012 год участниками МОТ являются 185 государств. С 1920 года штаб-квартира Организации - Международного бюро труда , находится в Женеве . В Москве находится офис Субрегионального бюро для стран Восточной Европы иЦентральной Азии .
В своей деятельности Международная организация труда руководствуется четырьмя стратегическими целями:
1. Продвижение и проведение в жизнь основополагающим принципов и прав в сфере труда
2. Создание больших возможностей для женщин и мужчин в получении качественной занятости и дохода
3. Расширение охвата и эффективности социальной защиты для всех
4. Укрепление трипартизма и социального диалога
Основные конвенции МОТ
№ 29 Конвенция о принудительно или обязательном труде, 1930 года. Требует запрещения принудительного или обязательного труда во всех формах. Допускаются определенные исключения, такие как военная служба, надлежаще образом контролируемые исправительные работы, труд при чрезвычайных обстоятельствах, таких как военные действия, при пожаре, землетрясениях ...
№ 87 Конвенция о свободе ассоциации и защите права на организацию, 1948 года. Устанавливает право всех трудящихся и предпринимателей на создание и вступление в организацию по своему выбору без получения предварительного разрешения и устанавливает ряд гарантий свободы их деятельности без вмешательства органов государственной власти.
№ 98 Конвенция о праве на организацию и на ведение коллективных переговоров, 1949 года.Предусматривает защиту от антипрофсоюзной дискриминации, защиту организаций трудящихся и предпринимателей от взаимного вмешательства, а также меры по содействия коллективным переговорам.
№ 100 Конвенция о равном вознаграждении, 1951 года. Призывает устанавливать равную оплату для мужчин и женщин за труд равной ценности.
№ 105 Конвенция о Упразднение принудительного труда, 1957 года. Запрещает использование любой формы принудительного или обязательного труда в качестве средства политического подавления, воспитания, наказания за выражение политических и идеологических взглядов, мобилизации трудовых ресурсов, установления трудовой дисциплины, наказания за участие в забастовках или дискриминации.
№ 111 Конвенция о дискриминации в области труда и занятий, 1958 года. Призывает к проведению нац. политики, направленной на устранение дискриминации при найме, профессиональной подготовке, в отношении условий труда по признаку расы, цвета кожи, пола, веры, политических взглядов, нац. или соц. происхождению, на содействие Равенству возможностей и обращения.
№ 138 Конвенция о минимально возрасте для приема на работу, 1973 года. Имеет целью устранение детского труда; устанавливает, что минимальный возраст для приема на работу НЕ должен быть ниже возраста завершения обязательного образования.
№ 182 Конвенция определяет термин «наихудшие формы детского труда». Требует, чтоб государства, ратифицирующие ее немедленно принимавшим эффективные меры, обеспечивающие в срочном порядке запрещение и искоренения наихудших форм детского труда.
