27. Зміна істотних умов праці: порядок проведення, правові наслідки

Статтею 32 КЗпП України передбачено, що у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці роботодавцю надано право змінювати істотні умови праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. При цьому він зобов'язаний попередити працівників про це не пізніше ніж за 2 місяці. А якщо працівник не погоджується на зміну істотних умов праці, то допускається його звільнення за п. 6 ст. 36 КЗпП України.

Змінами в організації виробництва та праці є об'єктивно необхідні дії роботодавця, обумовлені, за загальним правилом, приватизацією, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, впровадженням нової техніки, нових технологій, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних та соціальних показників, запобігання банкрутству і масовому вивільненню працівників, створення безпечних умов праці, поліпшення санітарно-гігієнічних її умов'. У законодавстві визначення цього поняття немає.

Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови "Про практику розгляду судами трудових спорів" наводить приблизний перелік обставин, що можуть розглядатися як зміни в організації виробництва та праці. Це —раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у тому числі

перехід на бригадну форму організації праці, і навпаки; впровадження передових методів, технологій; запровадження на законодавчому рівні обов'язкового укладення контрактів з працівниками тощо.   *

До умов праці, які дозволяється змінювати роботодавцю у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці, відносять: системи та розміри оплати праці, пільги, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, розряди, найменування посад та інші. Перелік цих умов не є вичерпним.

І хоча правомірність проведення зміни істотних умов праці ставиться в залежність від наявності змін в організації виробництва та праці, у законі не йдеться про правові наслідки недотримання цієї вимоги. З цього приводу Пленум Верховного Суду України зазначає у п. 31 постанови "Про практику розгляду судами трудових спорів", що коли при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв'язку із зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладанням на роботодавця обов'язку відновити працівникові попередні умови праці.

29.Атестація працівників та її значення.

Атестація працівників — найважливіша складова системи роботи з кадрами, з допомогою якої керівник має змогу вдосконалювати кадровий склад підприємства, установи чи організації.

Проведенню атестації повинна передувати підготовча й організаційна робота. Кадрова служба підприємств, організацій чи установи готує пропозиції щодо складу атестаційної комісії, термінів і графіків проведення атестації, визначає кількість і складає списки працівників, котрі підлягають атестації, роз'яснює мету і порядок проведення атестації, здійснює підготовку необхідних для атестації документів.

Атестації підлягають особи, які пропрацювали на підприємстві, в установі або організації понад один рік.

Не підлягають атестації працівники, які працюють на підприємстві, в установі чи організації або на посаді менше року, вагітні жінки, керівники державних підприємств, яких призначає на посаду Кабінет Міністрів України, а також особи передпенсійного віку. Слід зазначити, що працівники перед пенсійного віку і вагітні жінки можуть за власним бажанням пройти атестацію.

Атестація працівників здійснюється в індивідуальному порядку. На кожного з них складається відгук-характеристика, яку підписує безпосередній керівник, і заповнюється атестаційний лист.

Не пізніше ніж за два тижні до початку атестації працівник, що підлягає атестації, повинен бути ознайомлений зі своїм відгуком-характеристикою. Якщо працівник не згоден з її змістом, керівник виносить її на обговорення трудового колективу структурного підрозділу, пропозиції якого разом з характеристикою подаються атестаційній комісії. Атестаційний лист і відгук-характеристика подаються атестаційній комісії не пізніше ніж за три дні до початку атестації.

Рішення атестаційної комісії ухвалюється відкритим голосуванням у відсутності працівника, який проходить атестацію. Результати атестації визначаються шляхом голосування. Засідання атестаційної комісії вважається правомочним у присутності 2/3 її складу.

Закон Украины О профессиональном развитии работников

Статья 11. Аттестация работников

1. Работодатели могут проводить аттестацию работников.

2. Категории работников, подлежащих аттестации, и периодичность ее проведения определяются коллективным договором.

На предприятиях, в учреждениях и организациях, в кот. не укладываются колл. договоры, категории работников, подлежащих аттестации, сроки и график ее проведения определяются работодателем по согласованию с выборным органом первичной профсоюзной организации.

3. Аттестация работников проводится не чаще одного раза в три года.

4. Атт. проводится по решению работодателя, которым утверждаются положения о проведении атт., состав атт-ой комиссии, график проведения атт. Инфа о проведении атт. доводится до сведения работников не позднее чем за 2 месяца до ее проведения.

5. Аттестационная комиссия формируется из высококвалифицированных специалистов и представителя выборного органа первичной профсоюзной организации.

6. Непосредственный руководитель работника, подлежащего аттестации, не может быть членом аттестационной комиссии.

7. Аттестация работника проводится только в его присутствии.

8. На каждого работника, подлежащего аттестации, непосредственный руководитель составляет характеристику, подаваемого аттестационной комиссии после ознакомления с ней работника, но не позднее чем за неделю до аттестации.

9. Не допускается проведение оценки профессионального уровня и квалификации работника по признакам, которые непосредственно не связаны с выполняемой работой.

10. Решение аттестационной комиссии принимается открытым голосованием простым большинством голосов присутствующих на заседании членов комиссии.

11. Заседание аттестационной комиссии считается правомочным, если на нем присутствуют не менее двух третей ее состава.

12. Решение аттестационной комиссии доводится до сведения работника и работодателя в течение трех дней после его принятия.

Статья 12. Категории работников, не подлежащих аттестации

1. Аттестации не подлежат:

- работники, отработавшие на соответствующей должности менее одного года;

- беременные женщины;

- лица, осуществляющие уход за ребенком в возрасте до трех лет или ребенком-инвалидом, инвалидом детства;

- одинокие матери или одинокие родители, имеющие детей в возрасте до 14 лет;

- несовершеннолетние;

- лица, работающие по совместительству.

Законом или коллективным договором могут устанавливаться другие категории работников, не подлежащих аттестации.

Статья 13. Результаты аттестации

1. Аттестационная комиссия принимает решение о соответствии или несоответствии работника занимаемой должности или выполняемой работе.

2. В случае принятия решения о соответствии работника занимаемой должности или выполняемой работе комиссия может рекомендовать работодателю зачислить его в кадровый резерв, присвоить очередную категорию, установить надбавку к заработной плате или увеличить ее размер, организовать стажировку на более высокой должности или направить на повышение квалификации с целью продвижения по работе.

3. В случае принятия решения о несоответствии работника занимаемой должности или выполняемой работе комиссия может рекомендовать работодателю перевести работника с его согласия на другую должность или работу, соответствующую его профессиональному уровню, или направить на обучение с последующей (не позднее чем через год) повторной аттестацией. Рекомендации комиссии с обоснованием доводятся до сведения работника в письменной форме.

В случае отказа работника от перевода на другую должность или работу, соответствующую его квалификационному уровню, или от профессионального обучения за счет средств работодателя работодатель по результатам аттестации вправе уволить работника в соответствии с КЗоТ

4. Результаты аттестации могут быть обжалованы работником в порядке, установленном законодательством.

Статья 14. Организация подтверждения результатов неформального профессионального обучения работников

1. Для организации подтверждения результатов неформального профессионального обучения работников в составе государственной службы занятости создаются центры признания результатов неформального профессионального обучения.

2. Центры признания результатов неформального профессионального обучения обеспечивают организацию подтверждение профессиональной квалификации работника по результатам неформального профессионального обучения. Для этого центры признания результатов неформального профессионального обучения привлекают учебные заведения государственной службы занятости, другие профессионально-технические учебные заведения, предприятия, организации, учреждения, которые имеют лицензию на право осуществления образовательной деятельности по определенным профессиям. Результаты неформального профессионального обучения подтверждаются документом установленного образца о присвоении или повышении рабочей квалификации.

3. Центры признания результатов неформального профессионального обучения имеют право в случае необходимости получать от заинтересованных юридических и физических лиц сведения о профессиональном опыте работников.

4. Порядок подтверждения результатов неформального профессионального обучения работников определяется Кабинетом Министров Украины.