85. Поняття та види державних соціальних стандартів і державних соціальних гарантій у сфері соціального забезпечення

  Державні соціальні стандарти- встановлені  законами,  іншими нормативно-правовими  актами  соціальні  норми  і нормативи або їх комплекс,  на базі  яких  визначаються  рівні  основних  державних соціальних гарантій;

  Державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці,  доходів громадян,  пенсійного забезпечення, соціальної   допомоги,  розміри  інших  видів  соціальних  виплат,  встановлені законами та іншими  нормативно-правовими  актами,  які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму;

Мета встановлення :

     1.визначення механізму реалізації соціальних прав та  державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України;

     2. визначення пріоритетів  державної  соціальної  політики  щодо забезпечення потреб людини в матеріальних  благах  і  послугах  та фінансових ресурсів для їх реалізації;

     3. визначення та обґрунтування розмірів  видатків  Державного бюджету України,  бюджету Автономної Республіки Крим  та  місцевих бюджетів,  соціальних  фондів  на соціальний захист і забезпечення населення та утримання соціальної сфери.

 На основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних  гарантій:  мінімальних  розмірів  заробітної  плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

     Державні соціальні  стандарти  обов'язково  враховуються  при розробці програм економічного і соціального розвитку.

Принципи формування державних соціальних стандартів і нормативів

забезпечення визначених  Конституцією України соціальних прав та державних соціальних гарантій достатнього життєвого  рівня  для кожного;

законодавчого встановлення найважливіших державних соціальних стандартів і нормативів;

диференційованого за    соціально-демографічними     ознаками підходу до визначення нормативів;

наукової обґрунтованості норм споживання та забезпечення;

гласності та  громадського  контролю  при  їх  визначенні  та застосуванні;

урахування вимог норм міжнародних договорів України  у  сфері соціального захисту та трудових відносин.

86. Поняття та види загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту й охоплює матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі — роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

— пенсійне страхування;

— страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

— медичне страхування;

— страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

— страхування на випадок безробіття;

— інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за видами загальнообов'язкового

державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до "Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"*, які відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, відповідно до "Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", надають такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

1) пенсійне страхування:

— пенсії за віком, за інвалідністю внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

— пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

— медичні профілактично-реабілітаційні заходи;

— допомога на поховання пенсіонерів;

2) медичне страхування:

— діагностика та амбулаторне лікування;

— стаціонарне лікування;

— надання готових лікарських засобів та виробів медичного призначення;

— профілактичні та освітні заходи;

— забезпечення медичної реабілітації осіб, які перенесли особливо важкі операції або мають хронічні захворювання.

Обсяг послуг, що надається за рахунок коштів обов'язкового медичного страхування, визначається базовою та територіальними програмами обов'язкового медичного страхування, які затверджують у порядку, встановленому законодавством;

Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до Конституції України, визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

3) страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням:

— допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

— допомога по вагітності та пологах;

— допомога при народженні дитини та по догляду за нею;

— допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

— забезпечення оздоровчих заходів;

4) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання:

— профілактичні заходи щодо запобігання нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

— відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;

— допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

— відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, що пов'язане з виконанням своїх трудових обов'язків;

— пенсія за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

— пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

— допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

5) страхування від безробіття:

— допомога по безробіттю;

— відшкодування витрат, пов'язаних із професійною підготовкою або перепідготовкою та профорієнтацією;

— матеріальна допомога безробітному та членам його сім'ї;

— дотація роботодавцю для створення робочих місць;

— допомога на поховання безробітного.

До страхових випадків, з настанням яких надаються матеріальне забезпечення та соціальні послуги, належать:

— тимчасова непрацездатність;

— вагітність і пологи, догляд за малолітньою дитиною;

— інвалідність;

— хвороба;

— досягнення пенсійного віку;

— смерть годувальника;

— безробіття;

— соціальні послуги та інші матеріальні витрати, пов'язані з певними обставинами;

— нещасний випадок на виробництві;

Виплати та надання соціальних послуг, на які має право застрахована особа за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, можна припинити:

а) якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості;

б) якщо страховий випадок стався внаслідок дій особи, за які передбачається кримінальна відповідальність;

в) якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи;

г) внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов'язків щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування;

ґ) в інших випадках, передбачених законами.

— професійне захворювання.

Види соціального забезпечення

Социальное обеспечение выражается в определенных денежных суммах или в форме материальных и торгово-культурных благ и услуг, предоставляемых отдельным категориям граждан. Перечень видов обеспечения определенный Конституцией Украины. Денежные суммы выплачиваются, как правило, в виде пенсий и пособий.

Пенсии й - это регулярные денежные выплаты, получают граждане от государства и специальных фондов по достижении установленного возраста, в случае инвалидности, потери кормильца, за выслугу лет. Их характерными признаками являются:

денежные выплаты по возрасту и в случае нетрудоспособности, когда лицо освобождается от обязанности работать или не может работать по состоянию здоровья;

выплаты из специальных фондов;

размер зависит в основном от получаемого заработка.

Помощи - это такие денежные выплаты (кроме пенсий) гражданам в случаях, предусмотренных законом, предоставляются из фондов социального страхования и за счет государственного бюджета. Пособия отличаются между собой их непосредственной целью и рядом юридических признаков. Помощи можно классифицировать по периодичности выплат (единовременные и регулярные), по их целью (в случае временной нетрудоспособности, в связи с рождением ребенка и др.)..

Третьим видом социального обеспечения являются социальные услуги и льготы бытового характера.Социальные услуги - это комплекс правовых, экономических, психологических, образовательных, медицинских, реабилитационных и других мероприятий, направленных на отдельные социальные группы или индивидов, которые находятся в сложных жизненных обстоятельствах и нуждаются в посторонней помощи с целью улучшения или воспроизведение жизнедеятельности, социальной адаптации и возвращения к полноценной жизни [2, ст. 1].Основными формами предоставления социальных услуг является материальная помощь и социальное обслуживание. Материальная помощь предоставляется лицам, находящимся в сложной жизненной ситуации, в виде денежной или натуральной помощи: продуктов питания, средств санитарии и личной гигиены, средств ухода за детьми, одежды, обуви и других предметов первой необходимости, топлива, а также технических и вспомогательных средств реабилитации. Социальное обслуживание осуществляется путем предоставления социальных услуг по месту жительства (дома);

в стационарных интернатных учреждениях и заведениях; в реабилитационных учреждениях и заведениях; в учреждениях и заведениях дневного пребывания; в учреждениях и заведениях временного или постоянного пребывания; в территориальных центрах социального обслуживания, в других учреждениях социальной поддержки (ухода). По Закону Украины «О социальных услугах» могут предоставляться следующие виды социальных услуг:

социально-бытовые услуги - обеспечение продуктами питания, мягким и твердым инвентарем, горячим питанием, транспортными услугами, средствами малой механизации, осуществление социально-бытового патронажа, вызов врача, приобретение и доставка медикаментов и т.п.;

психологические услуги - предоставление консультаций по вопросам психического здоровья и улучшения взаимоотношений с окружающей социальной средой, применение психодиагностики, направленной на изучение социально-психологических характеристик личности, с целью ее психологической коррекции или психологической реабилитации, предоставление методических советов;

социально-педагогические услуги - выявление и содействие развитию разносторонних интересов и потребностей лиц, находящихся в сложных жизненных обстоятельствах, организация индивидуального учебного, воспитательного и коррекционного процессов, досуга, спортивно-оздоровительной, технической и художественной деятельности и т.д., а также привлечение к работе различных учреждений , общественных организаций, заинтересованных лиц;

социально-медицинские услуги - консультации по предотвращению возникновения и развития возможных органических расстройств, сохранение, поддержка и охрана здоровья, осуществления профилактических, лечебно-оздоровительных мероприятий, трудотерапия;

социально-экономические услуги - удовлетворение материальных интересов и потребностей лиц, находящихся в сложных жизненных обстоятельствах, которые реализуются в форме предоставления натуральной или денежной помощи, а также помощи в виде одноразовых компенсаций;

юридические услуги - предоставление консультаций по вопросам действующего законодательства, осуществление защиты прав и интересов лиц, которые находятся в сложных жизненных обстоятельствах, содействие применению государственного принуждения и реализации юридической ответственности лиц, прибегающих к противоправным действиям в отношении этого лица (оформление правовых документов, адвокатская помощь, защита прав и интересов лица и т.п.);

услуги по трудоустройству - поиск подходящей работы, содействие в трудоустройстве и социальное сопровождение трудоустроенного лица;

услуги по профессиональной реабилитации лиц с ограниченными физическими возможностями - комплекс медицинских, психологических, информационных мероприятий, направленных на создание благоприятных условий для реализации права на профессиональную ориентацию и подготовку, образование, занятость;

информационные услуги - предоставление информации, необходимой для решения сложной жизненной ситуации (справочные услуги); распространение просветительских и культурно-образовательных знаний (просветительские услуги), распространение объективной информации о потребительских свойствах и видах социальных услуг, формирование определенных представлений и отношения общества к социальным проблем (рекламно-пропагандистские услуги);

Перечень и порядок предоставления социальных услуг по видам общеобязательного государственного социального страхования регулируются законодательством об общеобязательном государственном социальном страховании.

Все виды социального обеспечения имеют общую цель - социальная защита граждан в предусмотренных законом случаях.