80. Поняття та види принципів права соціального забезпечення

Принципи права – це керівні ідеї, які визначають зміст і спрямованість правового регулювання. Значення принципів полягає в тому, що вони у стислому вигляді відбивають найсуттєвіші риси права. Однак,   не можна розглядати принципи лише як керівні ідеї, оскільки ідеї – це категорії правосвідомості або правової науки. Ідеї існують незалежно від втілення в нормах. А принципи права, як і само право, існують реально і об’єктивно; будучи явищами ідеологічними, вони водночас існують у самому праві. 

Таким чином, правові принципи (загальні, галузеві) безпосередньо закріплюються в правових нормах, або випливають із їх змісту. Ті ідеї, які не закріплені в нормах права не можна вважати правовими принципами. В сучасному законодавстві галузеві принципи закріплюються в правових нормах.   

Розрізняють загальні та спеціальні принципи права соціального забезпечення

До загальних відносять:

Законодавче визначення умов та порядку здійснення соціального забезпечення.Конституція України передбачає, що лише законами визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Законами визначаються права людини в галузі соціального забезпечення, основи соціального страхування в Україні, його види, способи акумуляції та розподілу коштів на соціальні потреби, затверджуються соціальні стандарти, різні види соціального забезпечення та механізми реалізації права на певний вид забезпечення.

Поширення права соціального забезпечення на всіх громадян.

      Україна встановлює рівну і однакову для всіх можливість отримання забезпечення в разі повної, часткової, або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, а також у старості та в інших випадках. Рівність і однаковість означає відсутність будь-якої дискримінації за ознаками статі, раси, походження, мови, національності, майнового стану, посади та ін. У статті 46 Конституції вказано, що громадяни мають право на соціальний захист. А законодавство свідчить, що кожна особа. В найбільшому обсязі цими можливостями користуються громадяни України, іноземці – при наявності відповідних міжнародних угод, а біженцям надаються лише окремі види соціального забезпечення. В законодавстві не передбачено заборон щодо отримання пенсій, допомог, послуг чи пільг. Але принцип загальності не означає безумовності права на отримання певного виду соціального забезпечення.  Тобто, визначаються конкретні умови для отримання конкретного виду соціального забезпечення: сплата страхових внесків, наявність стажу, рівень доходу, законність перебування на території України.Доступність соціального забезпечення означає, що законом встановлені такі вимоги для виникнення права на той чи інший вид соціального забезпечення, які не створюють труднощів в їх отриманні. Тобто має бути мінімальна кількість документів, які підтверджують той чи інший юридичний факт який має значення для отримання того чи іншого виду соціального забезпечення.

 3. Універсальність, множинність та диференціація видів соціального забезпечення. Множинність видів соціального забезпечення зумовлена універсальністю соціального забезпечення. Фізична особа має мати забезпечення у всіх випадках настання непрацездатності та втрати заробітку за обставин, які держава вважає соціально значимими. Такими обставинами норми права визнають старість (настання пенсійного віку), хворобу, трудове каліцтво тощо. Соціальні ризики, які виступають юридичними фактами при виникнення, зміни та припиненні відносин у соціальному забезпеченні. Перелік не зменшується, а навпаки, розширюється. У разі настання того ,чи іншого соціального ризику держава надає особі підтримку різним способами (пенсія, допомога, компенсація ,пільга.) Зміст диференціації полягає в тому, щоб покращити матеріальне становище різних соціально незахищених категорій громадян. Існують певні фактори, які впливають на працездатність і деколи призводять до втрати заробітку. Такими факторами є вік, стать, тривалість і умови праці, місцевість, де проживає особа та ін.  Все це знаходить відображення у змісті відповідних правових норм.  Виникає необхідність надання додаткових прав для окремих категорій громадян, які з незалежних  від них причин не можуть реалізувати загальну для всіх норму. А це є не що інше як пільги. Іншою підставою для надання пільг є особливі заслуги громадянина. 

Здійснення забезпечення на рівні не нижче встановлених в державі соціальних стандартів.

Стабільність і гарантованість соціального забезпечення.

 До спеціальних відносять принципи окремих підгалузей та інститутів права соціального забезпечення: соціального страхування, соціальних допомог, пенсійного права. Наприклад,  для соціального страхування характерні принципи солідарності  і субсидіювання, обов’язковості  державного соціального страхування для найманих працівників, надання права участі в соціальному страхуванні для осіб, які зайняті підприємницькою, творчою діяльністю тощо,  державна гарантованість реалізації застрахованими громадянами  своїх прав, економічне та цільове використання коштів страхових фондів.  Праву соціальних допомог притаманні принцип адресності, і принцип соціального захисту найменш захищених верств населення. Спеціальними принципами пенсійного права є гарантованість пенсійне забезпечення в разі втрати працездатності в зв’язку із інвалідністю, старістю, втратою годувальника, диференційованість пенсійного забезпечення  в залежності від умов праці,  трудового(страхового) стажу.