60.Поняття і види трудових спорів.

Трудові спори розрізняються за своїм змістом, характером та порядком розгляду.

За змістом всі трудові спори поділяються на індивідуальні і колективні. Змістом індивідуального трудового спору є вимога про поновлення або визначення прав індивідуального працівни­ка. Як правило, такі спори виникають з приводу застосування нормативно-правових актів про працю і нормативно-правових договорів (колективний договір). Водночас індивідуальний трудовий спір може виникнути і з приводу встановлення нових умов або зміни існуючих умов праці.

Змістом колективних трудових спорів є вимога про встанов­лення нових або зміну існуючих умов праці, які стосуються всіх працівників підприємства або його структурного підрозділу, а також виконання конкретних зобов'язань роботодавця стосовно всього трудового колективу чи його частини.

За характером трудові спори поділяються на позовні та непозовні. До спорів позовного характеру належать суперечності, що виникають у зв'язку із застосуванням нормативних актів. В ході їх вирішення працівник домагається (пред'являє позов) поновлення чи визнання за ним конкретного права. До спорів непозовного характеру належать суперечності, що виникають з приводу зміни діючих або встановлення нових умов праці.

З наведеної класифікації видно, що спори індивідуальні — завжди позовні, а отже, вони вирішуються в загальному порядку, який встановлений для спорів індивідуального значення.

Спори непозовного характеру можуть бути як індивідуаль­ними, так і колективними. Для їх розгляду законодавством визначено спеціальний порядок розгляду.

Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів регу­люється главою 15 КЗпП.

Згідно з чинним законодавством індивідуальні трудові спори розглядаються такими органами:

комісіями по трудових спорах (КТС);

місцевими судами.

Порядок, передбачений главою 15 КЗпП, поширюється на індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми трудового договору, форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності. Встановлений порядок не поширюється на спори про достро­кове звільнення від виборної платної посади членів громад­ських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали.

Особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, вста­новлюються спеціальним законодавством.

Трудовые споры - это разногласия между сторонами социально - трудовых отношений по применению законодательства о труде , установления новых или изменения существующих условий труда, переданы на рассмотрение уполномоченного юрисдикционного органа.

Трудовые споры могут быть классифицированы по различным основаниям.

-По субъектному критерию трудовые споры делятся на индивидуальные и коллективные. Индивидуальные трудовые споры - недоразумение между работником и собственником, возникшие в трудовых правоотношениях . В отличие от индивидуальных трудовых споров сторонами коллективных споров является коллектив наемных работников или их отдельные категории, профсоюзы или их объединения с одной стороны, а с другой - работодатель, объединения работодателей или их представители.

- В зависимости от вида правоотношений, из которых может возникнуть спор, трудовые споры делятся на споры, возникающие из трудовых правоотношений; правоотношений по трудоустройству; социально - партнерских правоотношений и др.

- За объектом правопритязания: а) трудовые споры, вытекающие из заключения трудового договора, б) трудовые споры по вопросам оплаты труда, в) трудовые споры по вопросам нарушения условий труда (содержащие безопасность труда); г)трудовые споры по вопросам ответственности сторон трудового договора д)трудовые споры по вопросам прекращения трудового договора.

-По юрисдикционным органом споры в области труда классифицируются на те, что рассматривают суды, и те, что рассматриваются в порядке арбитражно- третейского процедуры примирительная комиссия, трудовым арбитражем и т.д.

Основной причиной трудовых споров является противоречие интересов работника и работодателя, которые трансформируются в определенные конкретные разногласия, и составляют сущность трудового спора. По предмету разногласий споры можно классифицировать в зависимости от непосредственных причин их возникновени.

Во-первых, разногласия и основанные на них споры возникают тогда, когда работники претендуют на улучшение условий найма своей рабочей силы - увеличение заработной платы, надбавок, льгот, гарантий, компенсаций, продолжительности и количества отпусков, улучшение бытовых условий на производстве и т.д, а работодатель с этим не согласен.

Во-вторых, споры возникают тогда, когда работники хотят сохранить существующие условия труда, однако работодатель на это не согласен.

В-третьих, споры юридического характер: к ним относятся те, которые возникают из-за сложности и противоречивость нормативно - правовых актов, а также вследствие того, что некоторые руководители предприятий и работники плохо знают трудовое законодательство или пренебрежительно относятся к его требованиям