- •Предмет та завдання курсу, його місце і роль у системі юридичних дисциплін.
- •Боспорське царство та його право
- •Скіфська рабовласницька держава та право
- •Формування державності у східних слов’ян. Виникнення Київської Русі
- •Реформи Володимира Святославовича та їх історичне значення для завершального етапу формування Київської держави
- •Суспільний устрій кр
- •Державний лад кр
- •Джерела та основні риси права кр
- •Риси цивільного права за руською правдою
- •Риси кримінального права та процесу за рп
- •Формування та розвиток Галицько-Волинської держави
- •Особливості суспільного та державного устрою г-в держави
- •Джерела та основні риси права г-в держави
- •Станова організація литовсько-руського суспільства, її вплив на формування інститутів державної влади
- •Структура й функції органів центрального та місцевого управління в Литовсько-Руській державі
- •Джерела права Литовсько-Руської держави, їх загальна характеристика
- •Кримінальне право і процес за литовськими статутами
- •Цивільне право і процес за литовськими статутами
- •Польсько-Литовські унії та їх наслідки для України
- •Суспільний лад та правовий статус населення на українських землях у складі Речі Посполитої
- •Виникнення та розвиток Запорізької Січі
- •Запорізька Січ: Структура та функції органів влади і управління
- •Суд і судочинство в Запорізькій Січі. Джерела та риси козацького права
- •Формування української національної держави у ході визвольної війни під проводом б. Хмельницького 1648-1657
- •Зборівський 1649 та Білоцерківський 1651 договори – етапи юридичного оформлення Української Гетьманської держави.
- •Суспільний устрій та державний лад Української Гетьманської держави
- •Правове регулювання відносин власності на землю в Україні-Гетьманщині
- •Джерела та основні риси права Української Гетьманської держави
- •Правовий статус України за Березневими статтями 1654 р
- •Пакти і Конституція права і вільностей Війська Запорозького: зміст і значення
- •Гетьманські статті – конституції 17-18 ст – основа державного статусу Гетьманщини
- •Судова система та судочинство Гетьманщини 1654-1783
- •Причини та результати кодифікації права в уКраїні у 18 ст
- •Суспільно-політичний устрій українських земель у складі Російської імперії кінець 18-19 ст.
- •Причини та наслідки кодифікації права в першій пол. 19 ст
- •Буржуазні реформи 2 пол. 19 ст в Росії та їх реалізація в Україні
- •Селянська реформа 1861 та її реалізація на українських землях
- •Земська реформа 2 пол. 19 ст та її реалізація на Україні
- •Судова реформа 2 пол. 19 ст та її реалізація на Україні
- •Основні риси цивільного права та процесу на українських землях у складі Російської імперії у 2 пол 19 ст
- •Основні риси кримінального права та процесу на українських землях у складі Російської імперії у 2 пол 19 ст
- •Суспільно-політичний устрій в Галичині, Буковині та Закарпатті у складі Австро-Угорської імперії
- •Джерела та основні риси права в Галичині, Буковині та Закарпатті у складі Австро-Угорської імперії
- •Центральні та місцеві органи влади і управління унр
- •Судова система унр: структура, нормативні акти
- •Законодавча діяльність Центральної Ради
- •Конституція унр: зміст та значення
- •Українська держава гетьмана Скоропадського. Закони про тимчасовий державний устрій (29.04.1918)
- •Судова система і правоохоронні органи в період Гетьманату Скоропадського
- •Правова система в період Гетьманату Скоропадського
- •Органи влади і управління унр за доби Директорії
- •Зміни в судовій та правовій системах за доби Директорії
- •Проголошення, поширення та правове оформлення радянської влади в Україні
- •Органи влади і управління Західноукраїнської Народної Республіки. Акт злуки від 22.01.1919
- •Перша радянська Конституція 1919 в Україні
- •Становлення радянського права в Україні 1917-1920
- •Кодифікація конституційного і адміністративного права в усрр у 20-х рр 20 ст
- •Кодифікація цивільного, цивільно-процесуального та сімейного права в 20-х рр 20ст.
Суд і судочинство в Запорізькій Січі. Джерела та риси козацького права
У судовому процесі запорозькі судді керувалися "козацьким правом" і власною мудрістю. Але це не означало, що судовий розгляд супроводжувався свавіллям і нескінченною тяганиною. Суд був відкритим, його контролювало усе козацьке товариство і керівництво Січі.
Найпоширенішою формою судового процесу був змагальний процес. Обидві сторони перед суддями словесно викладали суть справи, після чого судді ухвалювали усне рішення, яке підлягало негайному виконанню. Такий простий і швидкий суд мав місце на Січі як військовій одиниці держави.
У паланках процес був інакший. Обидві сторони приходили до паланкового судді і викладали суть справи і обопільні претензії. Якщо відповідач погоджувався з претензіями позивача, суддя відряджав козаків для освідчення розміру заподіяної шкоди. Після цього ухвалював рішення.
Якщо позивач не погоджувався з вироком, то розпочиналася друга стадія судочинства - обох відсилали на Січ на суд курінного отамана (кожна паланка була приписана до певного куреня). Тут суддею був курінний отаман, який вислуховував сторони і ухвалював присуд.
Коли ж і тут не вдавалося дійти згоди, сторони разом із курінним отаманом вирушали до Генерального судді Січі. Вислухавши вирок паланкового і курінного судів, Генеральний суддя ухвалював рішення у справі. Якщо і його не визнавали, то всі четверо (сторони, курінний отаман і Генеральний суддя) ішли до кошового отамана, який виносив остаточний присуд, приєднуючись до судового рішення паланкового, курінного чи Генерального судів.
Демократизм судочинства полягав у тому, що позивач чи відповідач і тут мав право висловити свою незгоду. В такому разі за наказом кошового отамана за впертість його били киями, доки не погоджувався з рішенням суду.
Іншою формою судочинства був слідчо-розшуковий процес. Уповноважені на це особи проводили слідчі дії, практикувалося попереднє ув'язнення, дозволялися тортури та побиття на допиті
Стосовно всіх злочинців на Січі допускалася амністія - порука всього війська запорозького, духовних осіб, особливо якщо це була людина заслужена і шанована.
Формування української національної держави у ході визвольної війни під проводом б. Хмельницького 1648-1657
Шість років боротьби за Українську державу під час Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648- 1654 років продемонстрували надзвичайно високий як на той час рівень громадянської зрілості наших предків. У короткий термін і в екстремальних умовах бойових дій створена Богданом Хмельницьким козацька держава мала всі риси державності і характеризувалася високими демократичними принципами самоврядування.
Козацька держава періоду Б. Хмельницького мала всі характерні для будь-якої держави ознаки: політичну владу, територію, політико-адміністративний устрій, право, суд і судочинство, фінансову систему та податки, соціальну структуру населення, власне військо, активну зовнішню політику.
Політична влада на звільнених територіях України та Запорожжя перебувала в руках гетьмана та старшини, обраної козацькою радою. Навіть в умовах війни козацькі ради розв'язували найголовніші питання внутрішньої та зовнішньої політики. Обраний козацьким товариством гетьман виконував законодавчі та виконавчі функції (видавав універсали, накази, розсилав листи). З часом у руках гетьмана зосередилася необмежена влада. Б. Хмельницький вже називав себе "самодержцем руським", посол Венеції говорив про нього як про "справжнього государя", а керівник англійської революції Олівер Кромвель називав його "імператором запорозьких козаків".Суспільний устрій та державний лад Української Гетьманської держави
Соціальна структура населення. В умовах визволення України з-під магнатсько-шляхетськогогніту поступово складалася нова соціальна структура держави. У Гетьманщині визначалося п'ять станів: козацтво, шляхетство, духовенство, міщанство, селянство. Стани поділялися на окремі соціальні групи, які розрізнялися правовим та економічним становищем. До привілейованої групи належали: українська шляхта, козацька старшина, найвище православне духовенство, міська знать. їм значно поступалися в правах і соціальному становищі рядові козаки, міська біднота, селянство. В умовах Національно-визвольної війни козацтво отримувало помітну підтримку та увагу з боку Богдана Хмельницького. Щоб розширити соціальну базу Гетьманщини, він надав право селянам переходити в козацький чи міщанський стан.
У роки Національно-визвольної війни українське військо нараховувало до 300 тис. осіб. Воно складалося з представників різних верств суспільства й уперше в історії носило загальнонародний характер. В. Антонович вбачає велику заслугу Б. Хмельницького у створенні Української армії з цивільних людей (не козаків), які зовсім не знали ні військової справи, ні дисципліни. Українська армія була однією з найкращих у Європі за військовою організацією й тактикою. Під проводом Б. Хмельницького вона завдала поразки найкращим польським полководцям - Потоцьким, Вишневенькому, Чернецькому. У багатьох битвах Національно-визвольної війни українські війська виявили масову жертовність, героїзм, самопожертву в ім'я України.