11. Перша радянська Конституція 1919 в Україні

III Всеукраїнський з'їзд Рад, який прийняв першу радянську Конституцію України, відкрився 6 березня 1919 р. у м. Харкові. Конституція складалася з чотирьох розділів:

I – Загальні положення;

II – Конструкція радянської влади;

III – Декларація прав і обов'язків трудящого і експлуатованого народу України;

IV – Про герб і прапор УСРР.

Другий розділ поділявся на два підрозділи: "А" – Організація центральної влади і "Б" – Організація радянської влади на місцях.

Написано і опубліковано Конституцію російською мовою. В основному законі був формально зафіксований суверенітет України, її право здійснювати зовнішні зносини, мати збройні сили.

Обговорення і прийняття Конституції УСРР на III Всеукраїнському з'їзді Рад проходило в умовах напруженої боротьби з небільшовицькими партіями, представники яких домагалися виключення з проекту Конституції тих положень, в яких говорилося про прагнення Української Соціалістичної Радянської Республіки вступити в найтісніше політичне об'єднання з іншими радянськими, насамперед з РСФРР, для будівництва соціалізму.

Конституція проголосила Українську Соціалістичну Радянську Республіку державою трудящих і експлуатованих мас пролетаріату і найбіднішого селянства. Влада трудящих мас на території УСРР здійснювалася відповідно до Конституції Радами робітничих, селянських і червоноармійських депутатів.

Центральним органом Радянської влади в Україні були: Всеукраїнський з'їзд Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет Рад і Рада Народних комісарів. З'їзд Рад за Конституцією повинен був скликатися Всеукраїнським Центральним Виконавчим Комітетом Рад (ВУЦВК) не рідше, як двічі на рік, а за розсудом Всеукраїнського ЦВК міг скликатися і частіше. Порядок обрання на з'їзді Рад установлювався ВУЦВК. З'їзд Рад був вищою владою в УСРР, а в період між з'їздами вищим органом влади був ВУЦВК. Останній був відповідальним перед з'їздом Рад і обирався ним. ВУЦВК створював Радянський уряд (Раднарком), який був відповідальним перед з'їздом Рад.

11. Становлення радянського права в Україні 1917-1920

В прийнятій резолюції “Про організацію влади в Україні” з’їзд було конституйовано як вищий орган влади Української РСР. В його склад увійшов 41 чоловік, 35 з яких представляли більшовицьку партію. З’їзд, який фактично не представляв українського народу, проголосив встановлення радянської влади в УНР і обрав Центральний Виконавчий комітет рад, який в свою чергу створив перший уряд Радянської України — т. зв. Народний секретаріат.

Вищим органом влади проголошувався Всеукраїнський з’їзд Рад. У перервах між з’їздами його функції мав виконувати Центральний виконавчий комітет (ЦВК). До складу ЦВК входив 61 член. Першим головою ЦВК був обраний Ю. Медведєв. II Всеукраїнський з’їзд рад збільшив склад ЦВК до 102 членів. ЦВК формувався за партійною ознакою. ЦВК мав відділи: агітаційний, господарський, зв’язку, військовий. Зі свого складу ЦВК обирав Президію, компетенція якої обмежувалась організацією роботи його пленумів.

Народний секретаріат був вищим виконавчим і розпорядчим органом державної влади радянської України. Зазначимо, що у віданні уряду України 1920 року формально залишалися комісаріати освіти, внутрішніх справ, охорони здоров’я, землеробства, юстиції. Але всі вони діяли у тісному зв’язку з наркоматами РРФСР. 1920 року запроваджувалася посада уповноваженого Реввоєнради РРФСР при Раднаркомі УРСР, на яку було призначено М. Фрунзе. Головною особливістю формування радянської правової системи в Україні було те, що вона складалася, як однорідна з системою права в більшовицькій Росії. Цей процес можна назвати рецепцією права — прямим запозиченням норм однієї держави для пристосування їх до умов іншої країни. Дослідники історії держави і права України відзначають такі специфічні джерела формування основ соціалістичного права, як революційна правосвідомість, пріоритет якої над іншими джерелами права базувався на так званій психологічній теорії права, що панувала в ті роки.

З прийняттям Конституції створювалася юридична база для наступної законотворчості. В соціальній сфері проголошувалася нова система суспільних відносин, були задекларовані нові принципи і соціальні цінності. Так, основою радянського цивільного законодавства стала соціалістична власність, яка виникла в результаті експропріації поміщиків і капіталістів, націоналізації землі, заводів, фабрик, транспорту.

Законом “Про соціалізацію землі” була оформлена примусова конфіскація хліба, хоча фактично примусова конфіскація хліба у селян України розпочалася ще в січні 1918 року

Декретом Всеросійського центрального виконавчого комітету “Про продуктову диктатуру” від 9 травня 1918 року запроваджувалася політика військового комунізму. У відповідності до неї заборонялася торгівля хлібом та хлібними продуктами, на які вводився розподіл, хлібопекарні реквізовувалися.