- •Предмет та завдання курсу, його місце і роль у системі юридичних дисциплін.
- •Боспорське царство та його право
- •Скіфська рабовласницька держава та право
- •Формування державності у східних слов’ян. Виникнення Київської Русі
- •Реформи Володимира Святославовича та їх історичне значення для завершального етапу формування Київської держави
- •Суспільний устрій кр
- •Державний лад кр
- •Джерела та основні риси права кр
- •Риси цивільного права за руською правдою
- •Риси кримінального права та процесу за рп
- •Формування та розвиток Галицько-Волинської держави
- •Особливості суспільного та державного устрою г-в держави
- •Джерела та основні риси права г-в держави
- •Станова організація литовсько-руського суспільства, її вплив на формування інститутів державної влади
- •Структура й функції органів центрального та місцевого управління в Литовсько-Руській державі
- •Джерела права Литовсько-Руської держави, їх загальна характеристика
- •Кримінальне право і процес за литовськими статутами
- •Цивільне право і процес за литовськими статутами
- •Польсько-Литовські унії та їх наслідки для України
- •Суспільний лад та правовий статус населення на українських землях у складі Речі Посполитої
- •Виникнення та розвиток Запорізької Січі
- •Запорізька Січ: Структура та функції органів влади і управління
- •Суд і судочинство в Запорізькій Січі. Джерела та риси козацького права
- •Формування української національної держави у ході визвольної війни під проводом б. Хмельницького 1648-1657
- •Зборівський 1649 та Білоцерківський 1651 договори – етапи юридичного оформлення Української Гетьманської держави.
- •Суспільний устрій та державний лад Української Гетьманської держави
- •Правове регулювання відносин власності на землю в Україні-Гетьманщині
- •Джерела та основні риси права Української Гетьманської держави
- •Правовий статус України за Березневими статтями 1654 р
- •Пакти і Конституція права і вільностей Війська Запорозького: зміст і значення
- •Гетьманські статті – конституції 17-18 ст – основа державного статусу Гетьманщини
- •Судова система та судочинство Гетьманщини 1654-1783
- •Причини та результати кодифікації права в уКраїні у 18 ст
- •Суспільно-політичний устрій українських земель у складі Російської імперії кінець 18-19 ст.
- •Причини та наслідки кодифікації права в першій пол. 19 ст
- •Буржуазні реформи 2 пол. 19 ст в Росії та їх реалізація в Україні
- •Селянська реформа 1861 та її реалізація на українських землях
- •Земська реформа 2 пол. 19 ст та її реалізація на Україні
- •Судова реформа 2 пол. 19 ст та її реалізація на Україні
- •Основні риси цивільного права та процесу на українських землях у складі Російської імперії у 2 пол 19 ст
- •Основні риси кримінального права та процесу на українських землях у складі Російської імперії у 2 пол 19 ст
- •Суспільно-політичний устрій в Галичині, Буковині та Закарпатті у складі Австро-Угорської імперії
- •Джерела та основні риси права в Галичині, Буковині та Закарпатті у складі Австро-Угорської імперії
- •Центральні та місцеві органи влади і управління унр
- •Судова система унр: структура, нормативні акти
- •Законодавча діяльність Центральної Ради
- •Конституція унр: зміст та значення
- •Українська держава гетьмана Скоропадського. Закони про тимчасовий державний устрій (29.04.1918)
- •Судова система і правоохоронні органи в період Гетьманату Скоропадського
- •Правова система в період Гетьманату Скоропадського
- •Органи влади і управління унр за доби Директорії
- •Зміни в судовій та правовій системах за доби Директорії
- •Проголошення, поширення та правове оформлення радянської влади в Україні
- •Органи влади і управління Західноукраїнської Народної Республіки. Акт злуки від 22.01.1919
- •Перша радянська Конституція 1919 в Україні
- •Становлення радянського права в Україні 1917-1920
- •Кодифікація конституційного і адміністративного права в усрр у 20-х рр 20 ст
- •Кодифікація цивільного, цивільно-процесуального та сімейного права в 20-х рр 20ст.
Центральні та місцеві органи влади і управління унр
У ІІІ і ІV Універсалах і деклараціях Генерального Секретаріату УЦР була визнана представницьким законодавчим органом селян, робітників і солдатів; революційним, демократичним парламентом. Поза тим, УЦР мала певну специфіку: 1) в основоположних документах УЦР декларувалось, що вона є тимчасовим органом, який має припинити свою діяльність після скликання Всеукраїнських Установчих зборів; 2) УЦР формувалась не шляхом загальних виборів, а на основі делегування до її складу представників різних демократичних громадських організацій.
Для опертя у питаннях державного будівництва на всі соціальні верстви населення України УЦР запланувала скликання І Всеукраїнського з’їзду Рад робітничих, селянських і солдатських депутатів від усіх українських земель. Більшовики України теж прагнули скористати з цього з’їзду – переобравши на ньому склад УЦР, перетворити її на зразок російського ЦВК. З’їзд розпочав роботу 4 грудня 1917 р. у Києві з понад 2 тис. депутатів (переважно селян), з-поміж яких більшовиків було лише понад 100 чол.; тож він висловив повну довіру і підтримку УЦР і Генеральному Секретаріату, вважаючи несвоєчасним і недоцільним переобрання УЦР. Більшовики були змушені залишити з’їзд і переїхати до Харкова, де 11-12 грудня провели свій окремий І Всеукраїнський з’їзд Рад, на якому проголосили утворення Української Соціалістичної Радянської Республіки. Попри усі зусилля УЦР не вдалося домогтись повноцінного територіального представництва на підставі виборчого права упродовж усього часу її існування. І Універсал передбачав обрання місцевої адміністрації у кожній волості, кожній повітовій чи земській управі, ІІІ Універсал також закріплював місцеве самоврядування. УЦР намагалась поєднати 2 моменти: надати органам місцевого самоврядування широкі права і повноваження та водночас визначити межі цих повноважень з покладенням керівництва всією системою самоврядування на Генеральне секретарство внутрішніх справ. Поза тим 3 основні проблеми ускладнювали формування місцевої адміністрації і самоврядування: 1. Невизначеність системи органів місцевої влади, оскільки поряд з органами місцевої влади, успадкованими ще від Російської держави, діяли губернські і повітові комісари УЦР та передбачені ІІІ Універсалом органи революційної демократії. Всі вони функціонували без механізму взаємодії й точного розмежування компетенції. Окрім того, ІV Універсал закріпив як ще одну ланку місцевого самоврядування Ради робітничо-селянських і солдатських депутатів, однак також не визначивши чітко їх місце у структурі місцевих органів. Врешті, на початку березня 1918 р. УЦР затвердила новий адміністративно-територіальний поділ України на 30 земель, що вимагало нової організації місцевої влади, яку УЦР не встигла здійснити. 2. Органи місцевого самоврядування і місцева державна адміністрація не мали ресурсів для здійснення своїх повноважень і реального впливу на місцеве життя. 3. Відсутність належної правової бази – лише декларативні норми Універсалів УЦР і декларацій Генерального Секретаріату. Правовий статус комісарів УЦР фактично визначався положенням, прийнятим ще Тимчасовим урядом для своїх представників.