- •1.Конституційне право зарубіжних країн як наука та навчальна дисципліна.
- •2.Система конституційного права у зарубіжних країнах.
- •3.Особливості норм і інститутів конституційного права в зарубіжних країнах.
- •4. Поняття та види джерел конституційного права зарубіжних країн.
- •Основні види джерел:
- •1) Мусульманське;
- •2) Індуське;
- •3) Іудейське.
- •5. Джерела конституційного права основних правових сімей (романо-германська та англо-американська).
- •6. Релігійне право загальна характеристика та основні джерела.
- •7. Поняття ознаки та види законів як джерел конституційного права у зарубіжних країнах.
- •9. Поняття ознаки та види актів судових органів як джерел конституційного права зарубіжних країн.
- •10. Поняття ознаки та види конституційних звичаїв як джерел конституційного права зарубіжних країн.
- •12. Конституція як основне джерело конституційного права у зарубіжних країнах.
- •13. Поняття, ознаки, види та форми конституцій у зарубіжних країнах.
- •14.Способи розробки та прийняття конституцій у зарубіжних країнах.
- •15.Способи та порядок внесення змін до конституцій у зарубіжних країнах.
- •16. Інститут конституційного контролю в зарубіжних країнах та його моделі.
- •17. Поняття, ознаки та види конституційного контролю в зарубіжних країнах.
- •18. Форма держави поняття, види та структура.
- •19.Форма правління в зарубіжних країнах.
- •20.Форма державного устрою в зарубіжних країнах.
- •21. Федералізм: поняття основні ознаки та сучасні тенденції у зарубіжних країнах. Розподіл компетенції між федерацією та її суб’єктами.
- •Розподілення компетенції і відношення проміж федерацією та її суб’єктами
- •22. Децентралізація та місцеве самоврядування в зарубіжних країнах.
- •23.Муніципальні системи зарубіжних країн.
- •24. Парламентський та міністеріальний режим.
- •25.Поняття та структура конституційного становища особистості в зарубіжних країнах.
- •26. Способи набуття та припинення громадянства в зарубіжних країнах.
- •27.Права людини і права громадянина. Права, свободи і обов’язки особистості.
- •28.Поняття та види прав особистості у зарубіжних країнах. Покоління прав особистості.
- •Становлення четвертого покоління[ред. • ред. Код]
- •29.Рівність прав свобод і обов’язків особистості.
- •30.Принципи законодавства про конституційне становище особистості в зарубіжних країнах.
- •30.Принципи законодавства про коснстит.Становище особистості.
- •31.Гарантії прав і свобод особистості в зарубіжних країнах.
- •32.Поняття, функції та види політичних партій у зарубіжних країнах. Поняття політичних партій. Функції політичних партій
- •Функції політичних партій:
- •Основні види політичних партій в зарубіжних країнах
- •33.Партійні системи зарубіжних країн. Види партійних систем.
- •34.Поняття ознаки та види багатопартійної системи у зарубіжних країнах.
- •35.Поняття та види виборів. Поняття і принципи виборчого права.
- •36. Поняття та види виборчих систем. Мажоритарна виборча система.
- •37.Пропорційна виборча система. (відсотковий бар’єр, виборча квота, розподіл голосів за залишками).
- •38.Поняття і види референдумів. Предмет та формула референдуму.
- •39.Правове становище парламентів у зарубіжних країнах.
- •40.Місце парламентів у системі органів державної влади в зарубіжних країнах.
- •41.Органи та посадові особи парламентів у зарубіжних країнах.
- •42.Порядок формування парламентів в зарубіжних країнах.
- •43.Контроль парламентів за діяльністю урядів у парламентських монархіях та республіках.
- •44. Поняття та стадії законодавчого процесу в зарубіжних країнах.
- •45.Статус парламентарія. Види депутатського мандата. Парламентський імунітет, індемнітет.
- •46.Правове становище монархів, у т.Ч. Порядок та способи успадкування трон. Місце монарха у системі органів державної влади.
- •47. Правове становище президентів у зарубіжних країнах. Місце президента у системі органів державної влади.
- •48.Правове становище уряду та його місце у системі органів державної влади в зарубіжних країнах.
- •49. Види урядів та структура урядів зарубіжних країн.
- •51. Конституційнй розвиток сша
- •52. Конститу́ція сша та її особливості.
- •53. Конституційний контроль в сша.
- •54. Основи правового становища особистості в сша
- •55. Політичні партіїї сша. Особливості двопартійної системи сша.
- •56. Правове становище президента сша.
- •58. Центральні колегіальні органи виконавчої влади у сша
- •59.Правове становище Конгресу сша
- •60. Структура конгресу сша.
- •61.Організаційно-правові форми діяльності конгресу.
- •62.Федерація сша
- •63.Місцеве самоврядування в сша
- •64.Конституційний розвиток Великої Британії.
- •66. Правове становище монарха Великої Британії.
- •67. Партійна система Великої Британії
- •68.Структура парламенту Великої Британії. Палата Лордів (800 ). Палата громад (650) людей.
- •69. Правове становище парламенту Великої Британії.
- •70.Комітети британського парламенту
- •71. Уряд та Кабінет Міністрів Великобританії. Внутрішній кабінет. Таємна рада
- •72.Територіальний устрій Великої Британії.
- •73.Місц. Самоврядування у Великої британії
- •76.Правова охорона Конституції Франції
- •77. Основи конституційного становища особистості у франції
- •78.Правове становище президента у Франції
- •79.Партійна система Франції
- •80. Правове становище Парламенту Франції.
- •81.Правове становище уряду Франції. Рада міністрів. Кабінет міністрів.
- •82. Регіональне і місцеве управління управління і самоврядування у Франції.
- •83. Конституційний розвиток Німеччини.
- •84.Основний закон фрн.
- •85. Конституційний контроль в фрн.
- •86.Правове становище президента фрн.
- •87.Партійна система фрн
- •88. Бундестаг
- •89.Бундесрат.
- •91.Федерація фрн.
- •92.Місце́ве самоврядування у фрн
- •93.Конституційний розвиток Японії
- •94. Конституція Японії 1947 p та її характеристика.
- •95. Партійна система японії
- •96.Правове становише імператора Японії.
- •97.Правове становище Парламенту Японії.
Становлення четвертого покоління[ред. • ред. Код]
У XXI ст. можна говорити про становлення четвертого покоління прав людини, котре пов'язане з науковими відкриттями в галузі мікробіології, медицини, генетики тощо. Ці права є результатом втручання у психофізіологічну сферу життя людини (наприклад, право людини на штучну смерть (евтаназію); право жінки на штучне запліднення і виношування дитини для іншої сім'ї, вирощування органів людини з її стовбурових клітин та ін.), яке, однак, не є безмежним (заборона клонування людини та встановлення інших правових меж).
До переліку прав людини можна включити:
Зміну статі
Трансплантацію органів
Клонування
Використання віртуальної реальності
Одностатеві шлюби
Штучне запліднення
Евтаназію
Вільну від дитини сім'ю
Незалежне від державного втручання життя за релігійними, моральними поглядами
На доступ до Інтернету[3].
29.Рівність прав свобод і обов’язків особистості.
Принцип рівності правового положення особи полягає в тому, що за кожною особою закріплюється однаковий набір прав, свобод та обов’язків, встановлюється однакова міра юридичної відповідальності за однакові правопорушення. Принцип рівності може закріплюватись позитивною формулою («всі рівні незалежно від..»), або негативною («забороняється дискримінація по ознаках..»). В більшості сучасних конституцій загальне закріплення принципу рівноправ’я, як правило, доповнюється вказівкою на його окремі аспекти по статевих ознаках, по ознаці громадського стану особи, в сфері юр. відповідальності. Виключення з принципу рівності називається дискримінація.
30.Принципи законодавства про конституційне становище особистості в зарубіжних країнах.
30.Принципи законодавства про коснстит.Становище особистості.
Базовий елементом для всієї системи прав і свобод є принципи правового становища особистості. Більшість принципів конституціоналізму мають безпосереднє відношення до прав і свобод особистості, і, отже, одночасно є принципами правового положення особистості. Прикладами можуть бути такі принципи:
- Пріоритету прав і свобод особистості перед інтересами держави;
- Невідчужуваності основних прав і свобод особистості;
- Гарантованості основних прав і свобод особистості державою;
- Демократизму;
- Народовладдя;
- Здійснення прав і свобод особистості таким чином, щоб це не завдавало шкоди інтересам інших суб'єктів.
Основоположними принципами правового положення особистості виступають принцип свободи і принцип рівноправності.
Принцип свободи. Поняття "свобода" в конституційно-правових текстах може використовуватися в двох значеннях: в об'єктивному сенсі - як принцип правового положення особистості, і в суб'єктивному сенсі - як суб'єктивна свобода, т. Е. Міра можливої поведінки особи, прямо передбачена в конкретній нормі права.
Принцип свободи знаходить своє концентроване вираження у формулі: "людині дозволено все, що прямо не заборонено законом".
Принцип рівноправності як інше основне початок правового положення особистості полягає в тому, що за кожною особою закріплюється однаковий набір прав, свобод і обов'язків, встановлюється однакова міра юридичної відповідальності за однакові правопорушення. Поняття "рівноправність" в буквальному прочитанні означає тільки рівність прав, але насправді розглядається в конституційному праві як юридична рівність прав, свобод, обов'язків, законних інтересів і відповідальності. Принцип рівноправності може закріплюватися позитивної формулою ( "усі рівні незалежно від ..."), або негативною ( "забороняється дискримінація за ознаками ..."). У більшості сучасних конституцій загальне закріплення принципу рівноправності, як правило, доповнюється вказівкою на його окремі аспекти за статевою ознакою, за ознакою громадянського стану особистості, в сфері юридичної відповідальності та ін.
Винятки з принципу рівності іменуються "дискримінація". Розрізняють дискримінацію як таку (расову, за національною ознакою, за релігійною приналежністю та ін.) І позитивну дискримінацію (соціальний захист малозабезпечених верств населення). Деякі дослідники вважають термін "позитивна дискримінація" не дуже вдалим. Замість позитивної дискримінації вони виділяють парний до принципу рівності принцип правової диференціації.
В літературі зустрічається поняття "позитивна дискримінація". Воно означає надання певних привілеїв малозахищеним верствам населення та фактично вказує не на дискримінацію інших, котрі мають потреби в такій допомозі осіб, а на державну підтримку вразливих осіб. Однак частіше говорять про те, що в парі з принципом рівності (юридичної рівності) використовується принцип правової диференціації (а не позитивну дискримінацію).