- •1.Конституційне право зарубіжних країн як наука та навчальна дисципліна.
- •2.Система конституційного права у зарубіжних країнах.
- •3.Особливості норм і інститутів конституційного права в зарубіжних країнах.
- •4. Поняття та види джерел конституційного права зарубіжних країн.
- •Основні види джерел:
- •1) Мусульманське;
- •2) Індуське;
- •3) Іудейське.
- •5. Джерела конституційного права основних правових сімей (романо-германська та англо-американська).
- •6. Релігійне право загальна характеристика та основні джерела.
- •7. Поняття ознаки та види законів як джерел конституційного права у зарубіжних країнах.
- •9. Поняття ознаки та види актів судових органів як джерел конституційного права зарубіжних країн.
- •10. Поняття ознаки та види конституційних звичаїв як джерел конституційного права зарубіжних країн.
- •12. Конституція як основне джерело конституційного права у зарубіжних країнах.
- •13. Поняття, ознаки, види та форми конституцій у зарубіжних країнах.
- •14.Способи розробки та прийняття конституцій у зарубіжних країнах.
- •15.Способи та порядок внесення змін до конституцій у зарубіжних країнах.
- •16. Інститут конституційного контролю в зарубіжних країнах та його моделі.
- •17. Поняття, ознаки та види конституційного контролю в зарубіжних країнах.
- •18. Форма держави поняття, види та структура.
- •19.Форма правління в зарубіжних країнах.
- •20.Форма державного устрою в зарубіжних країнах.
- •21. Федералізм: поняття основні ознаки та сучасні тенденції у зарубіжних країнах. Розподіл компетенції між федерацією та її суб’єктами.
- •Розподілення компетенції і відношення проміж федерацією та її суб’єктами
- •22. Децентралізація та місцеве самоврядування в зарубіжних країнах.
- •23.Муніципальні системи зарубіжних країн.
- •24. Парламентський та міністеріальний режим.
- •25.Поняття та структура конституційного становища особистості в зарубіжних країнах.
- •26. Способи набуття та припинення громадянства в зарубіжних країнах.
- •27.Права людини і права громадянина. Права, свободи і обов’язки особистості.
- •28.Поняття та види прав особистості у зарубіжних країнах. Покоління прав особистості.
- •Становлення четвертого покоління[ред. • ред. Код]
- •29.Рівність прав свобод і обов’язків особистості.
- •30.Принципи законодавства про конституційне становище особистості в зарубіжних країнах.
- •30.Принципи законодавства про коснстит.Становище особистості.
- •31.Гарантії прав і свобод особистості в зарубіжних країнах.
- •32.Поняття, функції та види політичних партій у зарубіжних країнах. Поняття політичних партій. Функції політичних партій
- •Функції політичних партій:
- •Основні види політичних партій в зарубіжних країнах
- •33.Партійні системи зарубіжних країн. Види партійних систем.
- •34.Поняття ознаки та види багатопартійної системи у зарубіжних країнах.
- •35.Поняття та види виборів. Поняття і принципи виборчого права.
- •36. Поняття та види виборчих систем. Мажоритарна виборча система.
- •37.Пропорційна виборча система. (відсотковий бар’єр, виборча квота, розподіл голосів за залишками).
- •38.Поняття і види референдумів. Предмет та формула референдуму.
- •39.Правове становище парламентів у зарубіжних країнах.
- •40.Місце парламентів у системі органів державної влади в зарубіжних країнах.
- •41.Органи та посадові особи парламентів у зарубіжних країнах.
- •42.Порядок формування парламентів в зарубіжних країнах.
- •43.Контроль парламентів за діяльністю урядів у парламентських монархіях та республіках.
- •44. Поняття та стадії законодавчого процесу в зарубіжних країнах.
- •45.Статус парламентарія. Види депутатського мандата. Парламентський імунітет, індемнітет.
- •46.Правове становище монархів, у т.Ч. Порядок та способи успадкування трон. Місце монарха у системі органів державної влади.
- •47. Правове становище президентів у зарубіжних країнах. Місце президента у системі органів державної влади.
- •48.Правове становище уряду та його місце у системі органів державної влади в зарубіжних країнах.
- •49. Види урядів та структура урядів зарубіжних країн.
- •51. Конституційнй розвиток сша
- •52. Конститу́ція сша та її особливості.
- •53. Конституційний контроль в сша.
- •54. Основи правового становища особистості в сша
- •55. Політичні партіїї сша. Особливості двопартійної системи сша.
- •56. Правове становище президента сша.
- •58. Центральні колегіальні органи виконавчої влади у сша
- •59.Правове становище Конгресу сша
- •60. Структура конгресу сша.
- •61.Організаційно-правові форми діяльності конгресу.
- •62.Федерація сша
- •63.Місцеве самоврядування в сша
- •64.Конституційний розвиток Великої Британії.
- •66. Правове становище монарха Великої Британії.
- •67. Партійна система Великої Британії
- •68.Структура парламенту Великої Британії. Палата Лордів (800 ). Палата громад (650) людей.
- •69. Правове становище парламенту Великої Британії.
- •70.Комітети британського парламенту
- •71. Уряд та Кабінет Міністрів Великобританії. Внутрішній кабінет. Таємна рада
- •72.Територіальний устрій Великої Британії.
- •73.Місц. Самоврядування у Великої британії
- •76.Правова охорона Конституції Франції
- •77. Основи конституційного становища особистості у франції
- •78.Правове становище президента у Франції
- •79.Партійна система Франції
- •80. Правове становище Парламенту Франції.
- •81.Правове становище уряду Франції. Рада міністрів. Кабінет міністрів.
- •82. Регіональне і місцеве управління управління і самоврядування у Франції.
- •83. Конституційний розвиток Німеччини.
- •84.Основний закон фрн.
- •85. Конституційний контроль в фрн.
- •86.Правове становище президента фрн.
- •87.Партійна система фрн
- •88. Бундестаг
- •89.Бундесрат.
- •91.Федерація фрн.
- •92.Місце́ве самоврядування у фрн
- •93.Конституційний розвиток Японії
- •94. Конституція Японії 1947 p та її характеристика.
- •95. Партійна система японії
- •96.Правове становише імператора Японії.
- •97.Правове становище Парламенту Японії.
83. Конституційний розвиток Німеччини.
Незважаючи на те що про німців писали давньогрецькі і давньоримські автори, а згадка про територію під назвою Germania датується I ст. н. е., Німеччина як єдина держава в кордонах, наближеним до сучасних, сформувалася в середині XIX в.
Початок конституційного розвитку Німеччини традиційно пов'язують з прийняттям 27 березня 1849 р Конституції Німецької імперії (Конституції Паульскірхе). Історики відзначають, що це - перша загальнонімецька конституція, яка була прийнята демократичним шляхом, на Франкфуртському національних зборах. Конституція вступила в силу de jure, проте de facto не діяли внаслідок відмови короля Пруссії очолити імперію і збройного опору ряду німецьких князівств.
У 1868 р під егідою Пруссії був створений Північно-німецький союз, який в 1870 р був перейменований в Німецьку імперію. Главою держави став король Пруссії, а Канцлером імперії - Отто фон Бісмарк. Німецька імперія остаточно оформилася прийняттям Конституції 1871 Конституція закріпила особливу форму державного устрою, яка поєднуватиме в собі елементи конфедерації і федерації, а також чільну роль короля Пруссії як спадкового глави Імперії.
Поразка Німеччини у Першій світовій війні призвела до повалення в 1918 р монархії і до встановлення республіканської форми правління. Це спричинило за собою прийняття в 1919 р нової Конституції, іменованої "Веймарська" - за назвою міста Веймар, в якому вона розроблялася і приймалася. Відповідно до цієї конституції Німеччина стала парламентською республікою з федеративним державним устроєм. Офіційно Веймарська конституція припинила свою дію в червні 1945 року, проте більшість її статей не застосовувалося після приходу до влади А. Гітлера в 1933 р
Поділ Німеччини після Другої світової війни супроводжувалося прийняттям Основного закону ФРН (так званої Боннської конституції) і Конституції Німецької Демократичної Республіки (НДР) в 1949р. Конституційне розвиток НДР (ГДР) відбувалося під сильним впливом державного права СРСР, яке простежується в конституціях 1949 і 1968 рр. 3 жовтня 1990 р НДР перестала існувати як незалежна держава, і на території Східної Німеччини вступив в силу Основний закон ФРН 1949 р
84.Основний закон фрн.
Розробка проекту Основного закону здійснювалася німецькими правознавцями і політиками з урахуванням того, що західна частина Німеччини мала окупаційний статус і перебувала під управлінням США, Франції і Великобританії. Ці країни були зацікавлені переважно в тому, щоб Основний закон ФРН закріпив правові гарантії проти узурпації державної влади. Відповідні положення Веймарської конституції були переглянуті в напрямку посилення застосування теорії поділу державної влади та системи стримувань і противаг.
Основний закон проголосив ФРН парламентською республікою з демократичним режимом і федерацією, особливо підкресливши, що "вся державна влада виходить від народу. Вона здійснюється народом шляхом виборів і голосувань, а також через спеціальні органи законодавчої, виконавчої та судової влади. І кожному, хто намагається усунути цей лад, всі німці мають право чинити опір, якщо не можуть бути використані інші засоби "(ст. 20).
Основний закон ФРН відкриває преамбула.
Основний закон ФРН: немає нічого більш постійного, ніж тимчасове! Основний закон отримав свою назву тому, що приймався як тимчасовий документ, на період до об'єднання Німеччини. У 1990 році було прийнято рішення не переглядати його.
Крім преамбули, в Основний закон входять 146 статей, об'єднаних у 11 розділів:
- Розділ I "Основні права" містить переважно права першого покоління. Розділ починає ст. 1, згідно з якою гідність людини недоторканна, а обов'язок поважати і захищати його проголошується обов'язком "всієї державної влади".
- Розділ II "Федерація і землі" закладає основи розподілу компетенції між федерацією і її суб'єктами, а також встановлює норми, на основі яких здійснюється функціонування органів влади в землях;
- Розділ V "Федеральний президент" присвячений виборам глави держави, його інавгурації. Крім того, розділ V закладає основи правового статусу Федерального президента;
Основний закон Німеччини є жорсткою конституцією. Для внесення в нього змін і доповнень приймається спеціальний конституційний закон, за який повинні віддати голоси 2/3 членів від конституційного складу Бундестагу і Бундесрату.
