- •1.Конституційне право зарубіжних країн як наука та навчальна дисципліна.
- •2.Система конституційного права у зарубіжних країнах.
- •3.Особливості норм і інститутів конституційного права в зарубіжних країнах.
- •4. Поняття та види джерел конституційного права зарубіжних країн.
- •Основні види джерел:
- •1) Мусульманське;
- •2) Індуське;
- •3) Іудейське.
- •5. Джерела конституційного права основних правових сімей (романо-германська та англо-американська).
- •6. Релігійне право загальна характеристика та основні джерела.
- •7. Поняття ознаки та види законів як джерел конституційного права у зарубіжних країнах.
- •9. Поняття ознаки та види актів судових органів як джерел конституційного права зарубіжних країн.
- •10. Поняття ознаки та види конституційних звичаїв як джерел конституційного права зарубіжних країн.
- •12. Конституція як основне джерело конституційного права у зарубіжних країнах.
- •13. Поняття, ознаки, види та форми конституцій у зарубіжних країнах.
- •14.Способи розробки та прийняття конституцій у зарубіжних країнах.
- •15.Способи та порядок внесення змін до конституцій у зарубіжних країнах.
- •16. Інститут конституційного контролю в зарубіжних країнах та його моделі.
- •17. Поняття, ознаки та види конституційного контролю в зарубіжних країнах.
- •18. Форма держави поняття, види та структура.
- •19.Форма правління в зарубіжних країнах.
- •20.Форма державного устрою в зарубіжних країнах.
- •21. Федералізм: поняття основні ознаки та сучасні тенденції у зарубіжних країнах. Розподіл компетенції між федерацією та її суб’єктами.
- •Розподілення компетенції і відношення проміж федерацією та її суб’єктами
- •22. Децентралізація та місцеве самоврядування в зарубіжних країнах.
- •23.Муніципальні системи зарубіжних країн.
- •24. Парламентський та міністеріальний режим.
- •25.Поняття та структура конституційного становища особистості в зарубіжних країнах.
- •26. Способи набуття та припинення громадянства в зарубіжних країнах.
- •27.Права людини і права громадянина. Права, свободи і обов’язки особистості.
- •28.Поняття та види прав особистості у зарубіжних країнах. Покоління прав особистості.
- •Становлення четвертого покоління[ред. • ред. Код]
- •29.Рівність прав свобод і обов’язків особистості.
- •30.Принципи законодавства про конституційне становище особистості в зарубіжних країнах.
- •30.Принципи законодавства про коснстит.Становище особистості.
- •31.Гарантії прав і свобод особистості в зарубіжних країнах.
- •32.Поняття, функції та види політичних партій у зарубіжних країнах. Поняття політичних партій. Функції політичних партій
- •Функції політичних партій:
- •Основні види політичних партій в зарубіжних країнах
- •33.Партійні системи зарубіжних країн. Види партійних систем.
- •34.Поняття ознаки та види багатопартійної системи у зарубіжних країнах.
- •35.Поняття та види виборів. Поняття і принципи виборчого права.
- •36. Поняття та види виборчих систем. Мажоритарна виборча система.
- •37.Пропорційна виборча система. (відсотковий бар’єр, виборча квота, розподіл голосів за залишками).
- •38.Поняття і види референдумів. Предмет та формула референдуму.
- •39.Правове становище парламентів у зарубіжних країнах.
- •40.Місце парламентів у системі органів державної влади в зарубіжних країнах.
- •41.Органи та посадові особи парламентів у зарубіжних країнах.
- •42.Порядок формування парламентів в зарубіжних країнах.
- •43.Контроль парламентів за діяльністю урядів у парламентських монархіях та республіках.
- •44. Поняття та стадії законодавчого процесу в зарубіжних країнах.
- •45.Статус парламентарія. Види депутатського мандата. Парламентський імунітет, індемнітет.
- •46.Правове становище монархів, у т.Ч. Порядок та способи успадкування трон. Місце монарха у системі органів державної влади.
- •47. Правове становище президентів у зарубіжних країнах. Місце президента у системі органів державної влади.
- •48.Правове становище уряду та його місце у системі органів державної влади в зарубіжних країнах.
- •49. Види урядів та структура урядів зарубіжних країн.
- •51. Конституційнй розвиток сша
- •52. Конститу́ція сша та її особливості.
- •53. Конституційний контроль в сша.
- •54. Основи правового становища особистості в сша
- •55. Політичні партіїї сша. Особливості двопартійної системи сша.
- •56. Правове становище президента сша.
- •58. Центральні колегіальні органи виконавчої влади у сша
- •59.Правове становище Конгресу сша
- •60. Структура конгресу сша.
- •61.Організаційно-правові форми діяльності конгресу.
- •62.Федерація сша
- •63.Місцеве самоврядування в сша
- •64.Конституційний розвиток Великої Британії.
- •66. Правове становище монарха Великої Британії.
- •67. Партійна система Великої Британії
- •68.Структура парламенту Великої Британії. Палата Лордів (800 ). Палата громад (650) людей.
- •69. Правове становище парламенту Великої Британії.
- •70.Комітети британського парламенту
- •71. Уряд та Кабінет Міністрів Великобританії. Внутрішній кабінет. Таємна рада
- •72.Територіальний устрій Великої Британії.
- •73.Місц. Самоврядування у Великої британії
- •76.Правова охорона Конституції Франції
- •77. Основи конституційного становища особистості у франції
- •78.Правове становище президента у Франції
- •79.Партійна система Франції
- •80. Правове становище Парламенту Франції.
- •81.Правове становище уряду Франції. Рада міністрів. Кабінет міністрів.
- •82. Регіональне і місцеве управління управління і самоврядування у Франції.
- •83. Конституційний розвиток Німеччини.
- •84.Основний закон фрн.
- •85. Конституційний контроль в фрн.
- •86.Правове становище президента фрн.
- •87.Партійна система фрн
- •88. Бундестаг
- •89.Бундесрат.
- •91.Федерація фрн.
- •92.Місце́ве самоврядування у фрн
- •93.Конституційний розвиток Японії
- •94. Конституція Японії 1947 p та її характеристика.
- •95. Партійна система японії
- •96.Правове становише імператора Японії.
- •97.Правове становище Парламенту Японії.
68.Структура парламенту Великої Британії. Палата Лордів (800 ). Палата громад (650) людей.
Законодавча влада у Великобританії належить парламенту, але по точному змісту британської конституції парламент - триєдине установа: воно включає главу держави (монарха), палату лордів (історично - палату знаті і вищого духовенства) і палату громад (історично - палату простолюдинів). Це поняття пов'язане з тим, що закон стає таким, якщо він прийнятий двома палатами (є деякі винятки з цього правила на користь нижньої палати) і підписаний монархом. На ділі ж під парламентом розуміються лише дві палати, а в звичайному слововживанні - нижня, яка здійснює законодавчі функції. Король підписує всі закони, і на підставі конституційного звичаю майже 300 років не застосовує належного йому права вето. Вето палати лордів може бути подолано нижньою палатою простою більшістю голосів, але на іншій сесії парламенту, що означає, що при скликанні сесії раз на рік верхня палата може на рік відстрочити вступ закону в силу. На практиці палата лордів, як правило, заперечення проти законопроектів, прийнятих палатою громад, висуває дуже рідко.
Хоча глава держави по конституційній доктрині є складовою частиною парламенту, з точки зору концепції поділу влади він відноситься все ж до виконавчої влади.
Палата громад складається з 651 члена. Вона обирається по одномандатних виборчих округах за мажоритарною системою відносної більшості. Депутати (У Великобританії їх прийнято називати членами парламенту) мають індемнітет та обмеженим імунітетом, причому тільки під час сесії, а також 40 днів до початку і після завершення сесії. Вони мають трьох оплачуваних державою помічників. Їм відшкодовуються транспортні, канцелярські, поштові витрати. Платня, що виплачується депутатам (31 тис. Ф. Ст. В рік), вважається мало не найнижчим у світі. Депутати активно працюють в своїх виборчих округах, так як їх переобрання в кінцевому рахунку залежить від виборців, навіть якщо керівництво партії знову висуне свої кандидатури. У вихідні дні організовуються зустрічі з виборцями. Депутати приймають їх заяви для передачі парламенту і т.д. Місцеві партійні організації надають допомогу депутатам своєї партії.
Керує засіданнями палати та її обслуговуючим персоналом спікер, має трьох заступників, які, зокрема, керують засіданнями, якщо палата перетворює себе в комітет усієї палати. Спікер обирається на весь термін повноважень палати і виходить зі складу своєї партії (вважається безпартійним), так як має бути особою неупередженим (він не має права навіть обідати разом з депутатами, щоб ті не чинили на нього впливу). Спікер не може голосувати, він подає вирішальний голос тільки в тому випадку, якщо голоси членів палати розділилися порівну. Він не має права коментувати виступи членів палати і виступати сам. Обирається спікер з дотриманням конституційного звичаю: він вибирається, коли йде до належного голові місця, і його як би силою ведуть два дужих депутата.
Як і в інших парламентах, в палаті громад Великобританії утворюються постійні і тимчасові комітети. Вони попередньо обговорюють законопроекти, контролюють діяльність адміністрації, проводять парламентські розслідування і т.д. До реформи 70-х років в палаті існували тільки неспеціалізовані комітети, що відрізняло внутрішню структуру британського парламенту від більшості інших парламентів світу. Вони мали буквену нумерацію - А, В, С і т.д. Такі комітети існують і зараз. Їх персональний склад визначається пропорційно чисельності партійних фракцій спеціальним комітетом палати з відбору. Ці комітети досить численні (до 50 осіб). Спікер передає їм законопроекти на свій розсуд, оскільки спеціалізації немає.
На додаток до неспеціалізованих комітетам тепер в палаті громад створені спеціалізовані комітети - з оборони, внутрішніх справ, сільського господарства та ін. Їх близько 15, але вони менше за чисельністю. Ці комітети також попередньо обговорюють законопроекти, займаються парламентськими розслідуваннями, але їхня основна діяльність пов'язана з контролем за керуванням, за роботою міністерств.
У парламенті створюються партійні фракції (Тепер чотири фракції є навіть у палаті лордів). Їх очолює лідер. «Головний батіг» і «батоги» забезпечують явку членів фракції на голосування в палаті. На відміну від США в нижній палаті парламенту Великобританії існує сувора партійна дисципліна (можливі санкції), але депутат залежить також і від підтримки виборців, низових організацій партії, які можуть мати іншу думку, ніж її керівництво. Тому буває, що депутати, особливо «задньолавочників», голосують разом з іншою фракцією. Організацією роботи парламенту, посвідченням його актів відають клерки палати, що мають підлеглий їм невеликий апарат.
В кінці 60-х років створена посаду парламентського уповноваженого (Омбудсмана) у справах адміністрації. Він призначається урядом до досягнення 65-річного віку і проводить розслідування правонарушающего діяльності органів виконавчої влади. Скарги громадян на дії міністерств і відомств передаються уповноваженому через депутата даного виборчого округу. Уповноважений розслідує їх тільки в тому випадку, якщо за характером справи не можна звернутися до загального або адміністративний суд. Палата лордів, склад і чисельність якої змінюється, формується в основному за спадковою ознакою.
Близько 2/3 палати складають пери. (Чоловіки та жінки, що успадкували дворянський титул не нижче барона), близько 1/3 - довічні пери (титул присвоюється королем за рекомендацією прем'єр-міні країни за видатні заслуги і не передається у спадок). Крім того до складу палати входять: 26 духовних лордів (архієпископи і єпископи) англіканської церкви, 20 довічно призначаються королем (за порадою прем'єр-міністра) «лордів по апеляції» (апеляційний комітет - по суті, найвища судова інстанція країни у цивільних справах), кілька десятків людей, які обираються шотландськими і ірландськими лордами. Нині більшість палати лордів - представники фінансових кіл, великих фірм, але бувають і лорди-бідняки, в їх числі були два комуніста, один лорд був рубачами м'яса.
У палаті лордів головує лорд-канцлер. Кворум в палаті - 3 лорда, засідання відбуваються на основі саморегулювання.
У Великобританії неодноразово піднімалося і обговорювалося в палаті громад питання про ліквідацію палати лордів або її реорганізації, але безуспішно.
