Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
KPZK_2.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
329 Кб
Скачать
☆

47. Правове становище президентів у зарубіжних країнах. Місце президента у системі органів державної влади.

Президент – це одноособовий виборний глава держави із республіканською формою правління , який обирається її громадянами або парламентом

Існують дві основні форми президентури: одноосібна і колегіальна (президентські поради, що існували раніше в Ємені, Судані, Алжирі, державна рада на Кубі). В Ірані основні повноваження розділені між фактичним керівником держави аятолою Хаменеї та президентом. Це так звана «двоголова президентура».

Президент може займати різне положення в системі державної влади: бути тільки главою держави (ФРН), одночасно  главою держави і уряду (США, Бразилія, Мекс-ка), главою держави і фактичним керівником уряду, за наявності посади Прем'єр-міністра (Франція, Єгипет, Перу).    Конституційно-правовий статус президента визначається, як правило, конституціями відповідних держав, а іноді й окремими законами. Ці нормативно-правові акти визначають роль і місце президента в механізмі держави і його взаємовідносини з іншими органами державної влади, порядок заміщення поста президента, його повноваження та відповідальність за порушення конституції, зраду держави тощо.    У кожній окремо взятій країні світу конституційно-правовий статус президента має відмінності залежно від різних видів республіканської форми правління (парламентської, президентської або змішаної форми правління). Навіть якщо обмежитись країнами західної демократії, то президенти є і у президентських (США), і напівпрезидентських (Франція), і парламентських (Німеччина) республіках, але їх функції та повноваження різняться. Якщо у Європі та Північній Америці дуже сильна президентська влада врівноважена парламентом і судами, то на інших континентах це зовсім не обов'язково. Так, у Латинській Америці глава держави нерідко домінує на політичній арені. Афро-азіатська модель президентства характеризується ще більшим авторитаризмом, що часто набуває диктаторських форм, де "батько нації" один у трьох ролях: глава держави, глава уряду і лідер правлячої партії.    Президент як глава держави втілює національну єдність, наступність державної влади, він є гарантом національної незалежності й територіальної цілісності, а Іноді проголошується також арбітром, координатором діяльності державних органів тощо. Незалежно від форм правління президент є представником держави за її межами і всередині країни. Він, зокрема, укладає міжнародні договори, призначає дипломатичних представників, приймає іноземних дипломатичних представників. Від імені держави президент нагороджує державними нагородами,, присвоює почесні звання, приймає осіб до громадянства держави, дозволяє вихід із громадянства, здійснює помилування засуджених тощо.     У більшості країн президенти мають ряд повноважень щодо організації і діяльності органів законодавчої влади. Вони призначають дати виборів у парламенти, скликають їх на сесії, можуть достроково розпускати парламенти з обов'язковим призначенням нових виборів, санкціонують і промульгують (підписують і оприлюднюють) закони, мають право вето - право повернення закону на повторний розгляд парламенту. Президенти мають також право законодавчої ініціативи, право звернення з посланнями до парламенту, які не підлягають обговоренню тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]