45.Статус парламентарія. Види депутатського мандата. Парламентський імунітет, індемнітет.

  В випадку якщо член парламенту вибирається його повноваження починаються з прийняттям ним присяги. Взаємовідносини члена парламенту і його виборців напряму залежить від того який мандат у парламентарія – імперативний чи вільний. Імперативний мандат з’явився історично першим. Його наявність у члена парламенту означає що виборці дають парламентарію обов’язкові для виконання накази(інструкції, доручення), а він, в свою чергу повинен їх реалізовувати. Виконання наказів виборців є обов’язковим для члена парламенту лише в тому випадку, якщо у нього імперативний мандат. Санкцією за невиконання наказів виборців служить достроковий відзив члена парламенту. В наш чає імперативний мандат в світовій практиці не зістрічається. Вільний мандат означає, що член парламенту не пов'язаний наказами виборця. Тим не менш парламентарії активно взаємодіють з виборцями – ведуть їх прийом, вивчають їх думки і потреби і т. п. Адже не дивлячись на наявність вільного мандата, подальша політична кар’єра члена парламенту на пряму залежить від виборців. Парламентарії мають достатньо широкі права. Їх можна розділити, на: - права які можуть бути реалізовані в парламенті; - і права які реалізуються за його межами; В парламенті депутати в основному наділені такими правами: право законодавчої ініціативи; право звертатися з питаннями до визначеного кола осіб; право участі в обговоренні проектів законів і рішень; право внесення пропозицій по питанням які обговорюються; право голосування; право бути обраним в органи парламенту; тощо.  За межами парламенту, його члени мають права пов’язані з взаємодією з виборцями, чи з отриманням інформації, необхідної їм для ефективного здійснення своєї діяльності.  В деяких зарубіжних країнах парламентарії здійснюють свою діяльність професійно – тобто їх робота в парламенті є для них єдиною чи основною. Тому в такому випадку коло їх прав та обов’язків ширше . Їх заробітна плата є достатньо високою, однак існують вимоги про заборону займатися будь яким іншим видом діяльності, окрім наукової, викладацької, творчої. Більш м’які вимоги ставляться до тих членів парламенту які виконують свої функції на непрофесійній основі.  Тим не менше, і в випадку професійного виконання свої обов’язків, і в протилежному випадку, члени парламенту наділені особливими гарантіями. Ці гарантії призначенні способствувати максимально ефективному здійсненню своїх повноважень, і носять як особистий так і матеріальний характер. Найбільш важливою гарантією особистого характеру є депутатський імунітет. Він означає заборону притягнення депутата до кримінальної відповідальності без попередньої згоди парламенту. Депутатський імунітет може бути загальним (члени парламенту користуються протягом усього строку виконання свої повноважень), або виборочний (парламентарій користується ним лише в період сесії).  Ще однією гарантією є депутатський індемнітет. Даний термін розуміється в 2-ох смислах: - як не відповідальність за свої виступи в парламенті(окрім образ і наклепу), и за результати свого голосування;  - Як винагорода депутата за його діяльність(в цьому випадку гарантія носить матеріальний х-р);  Окрім того члени парламенту мають право на компенсацію розході, понесених для здійснення ними депутатської діяльності, тощо. Сучасні позиції щодо імперативного («залежного») мандата виглядають так:  - депутат вважається представником тієї частини населення (територіальної громади), яка безпосередньо обрала його до ради;  - депутат здійснює свої повноваження в умовах відсутності реального парламентаризму, без відриву від основного місця роботи, на громадських засадах, почасти не отримуючи винагороди від держави;  - депутат зобов'язаний періодично звітувати перед своїми виборцями, які можуть давати йому накази;  - виборці можуть відкликати депутата.  Вільний (загальнодержавний представницький) мандат депутатів характеризується наступним чином:  - народний депутат вважається представником усього народу;  народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі, його - трудовий статус подібний до статусу державних службовців;  - депутат звітує перед виборцями за своїм бажанням. Звітування про діяльність фактично може бути підмінено саморекламою, «піаром»;  виборці фактично позбавлені важелів упливу на обранця.  З поняттям мандату тісно пов'язане питання несумісності депутатського мандату з певними видами діяльності.