Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
KPZK_2.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
329 Кб
Скачать
☆

44. Поняття та стадії законодавчого процесу в зарубіжних країнах.

Законодавчий процес – це система стадій, проходження яких необхідне для прийняття закону. Більшість із цих стадій потребують участі членів парламенту, хоч в законодавчому процесі беруть участь і посадові особи, які не являються парламентаріями.

Законодавчий процес включає в себе такі стадії:  1) Законодавча ініціатива; 2) 1-3 читання; 3)Підписання закону главою держави; 4) Обнародування закону;

1) Законодавча ініціатива може бути здійснена особами, які мають на це право відповідно до законодавства тої чи іншої держави. Перелік таких осіб міститься в Конст або в інших Н-ПА. В залежності від суб’єктів наділених цим правом володіють наступні види законодавчої ініціативи: - парламентська (окремого депутата, групи депутатів); - Глави держави; - Уряду; - спеціальна (нею може наділятися Центральний Банк, суб’є кти федерації, тощо);  Право законодавчої ініціативи представляє собою право суб’єкта внести законопроект в парламент і обов’язок парламенту прийняти його до розгляду. Це не означає, що законопроект не може бути внесений особою, яка не має права законодавчої ініціативи. Однак парламент не буде зобов’язаний розглядати такий законопроект. Розгляд законопроекту проходить 3 читання. Самі читання передбачають собою роботу над проектом на пленарних засіданнях, і вони передуються з так званими комітетськими стадіями – тобто з роботою над проектом в профільному комітеті парламенту. 1-ше читання являється концептуальним. На ньому вирішується питання про необхідність законопроекту, про його структуру і зміст. На 2-ому читання законопроект розглядається по суті – обговорюється стаття за статтею, проходить робота над тексом. 3-тє читання призначене для виявлення внутрішніх розбіжностей в проекті, якщо такі наявні. За висновками 3-го читання приймаються рішення про те чи буде розглядатися законопроект на наступних стадіях законодавчого процесу.     В двопалатних парламентах, після того як законопроект прийнятий однією палатою(як правило нижньою) він передається в другу палату.

Якщо верхня палата є «сильною», нижня палата не може обійти її незгоду с рішенням яке прийматься. В даному випадку використовуються такі способі вирішення розбіжностей між палатами: - метод «човника» - рішення передається із одної палати до другої з поправками до тих пір поки палати не прийдуть до згоди. - створення погоджувальної комісії. В неї входить рівна кількість представників з верхньої та нижньої палати, яким доручається виробити такий проект рішення, за який проголосує більшість членів погоджувальної комісії. Палати як правило погоджуються з рішенням комісії.

Якщо верхня палата є «слабкою»  нижня палата може обійти її незгоду з приймающимся рішенням. В даному випадку найчастіше використовуються такі способи вирішення розбіжностей між палатами:

-                     Спільне засідання обох палат. 2 палати збираються на спільному засіданні для того щоб проголосувати за спірне рішення.

-                     Незгода верхньої палати вирішується повторним прийняттям законопроекту нижньою палатою. Інколи при такому повторному голосуванні достатньо простої більшості голосів, а інколи потрібна кваліфікована більшість.

Погоджений палатами і належним чином оформлений законопроект передається на розгляд главі держави. Глава держави може погодитися з законопроектом, підписавши його. Йому також надане право вето – право прервати законодавчий процес по своєму бажанню, але з вмотивованою думкою.

Право вето в залежності від об’єму повноважень, які надаються главі держави,може бути:

-                     Абсолютним – глава держави остаточно відхиляє проект закону.

-                     Відносним – незгода глави держави може бути вирішена парламентом шляхом повторного прийняття закону. Тоді глава держави вже зобов’язаний протягом певного терміну підписати закон.

Оприлюднення законів - розпадається на два акти: - видачу наказу про видання закону до загального відома і про його виконанні  (промульгація) і самого розміщення в оф. Друк. Джер. Орг.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]