2. Відділи травної трубки,топографія.

1. Травна система (systema digestorium) складається з ротової порожнини, глотки, стравоходу, шлунка, тонкої (дванадцятипала 1-3L, порожня/голодна, клубова) та товстої кишок, печінки, підшлункової залози. Порожнисті органи формують травну трубку.

Товста кишка (intestinum crassum) має такі відділи:

- сліпу кишку (caecum); typhlon

- ободову кишку (colon), яка складається з:

- висхідної ободової кишки (colon ascendens);

- поперечної ободової кишки (colon transversum);

- низхідної ободової кишки (colon descendens);

- сигмоподібної ободової кишки (colon sigmoideum) s,romano;

- пряму кишку (rectum); proctos

- відхідниковий канал (canalis analis).

						3.сечова система.

Сечова система (systema urinarium) забезпечує постійне виведення з організму водорозчинних продуктів обміну речовин, більшість з яких є токсичними. Продуктом виділення є сеча (urina).

Сечова система складається із сечових органів (organa urinaria): парних нирок, що виробляють сечу, і сечовидільних шляхів – ниркових чашечок, ниркових мисок і сечоводів; непарного сечового міхура, у якому накопичується сеча; сечівника, по якому сеча виводиться з організму. Окрім того, в нирках виробляються деякі біологічно активні речовини, зокрема гормони.

Сечові та статеві органи часто об’єднують у сечостатеву систему (systema urogenitale) тому, що тісно пов’язаним є процес їх розвитку, а деякі частини їх є одночасно сечовими та статевим вивідними шляхами (чоловічий сечівник).

Сечова система (systema urinarium) складається із парного органа – нирки (органа, що виробляє сечу), і органів, які накопичують та виводять сечу: сечоводів (ureteres), сечового міхура (vesica urinaria), сечівника (urethra feminina et urethra masculina).

Нирка (ren; nephros, грецьк.) – це парний паренхіматозний орган, який розміщений у черевній порожнині (cavitas abdominis) позаду очеревини (ретроперитонеально), в поперековій ділянці.

Права нирка (ren dexter) знаходиться в правій поперековій ділянці (regio lumbalis dextra) на рівні від XII грудного до III поперекового хребців.

Ліва нирка (ren sinister) розміщена в лівій поперековій ділянці (regio lumbalis sinistra) на рівні від XI грудного до II поперекового хребців.

Задня поверхня кожної нирки (facies posterior renis) прилягає:

у верхній частині – до діафрагми (diaphragma);

в середній і нижній – до м’язового ложа, яке утворене великим поперековим м’язом (m. psoas

major), квадратним м’язом попереку (m. quadratus lumborum) і поперечним м’язом живота (m. transversus abdominis).

До передньої поверхні лівої нирки (facies anterior renis sinistri) прилягають:

вгорі – надниркова залоза (glandula suprarenalis);

до верхньобічної частини – селезінка (splen);

до середньої частини – шлунок (gaster) і підшлункова залоза (pancreas);

до нижньоприсередньої – петлі тонкої кишки (intestinum tenue);

до нижньобічної – низхідна ободова кишка (colon descendeтs).

До передньої поверхні правої нирки (facies anterior renis dextri) прилягають:

- вгорі – надниркова залоза (glandula suprarenalis);

до середньої частини – печінка (hepar);

до присереднього краю дванадцятипала кишка (duodenum);

до нижньоприсередньої – петлі тонкої кишки (intestinum tenue);

до нижньобічної – висхідна ободова кишка (colon ascendens).

Кожна нирка (ren) має:

верхній кінець (extremitas superior), або верхній полюс (polus superior);

нижній кінець (extremitas inferior),або нижній полюс (polus inferior);

передню поверхню (facies anterior);

задню поверхню (facies posterior);

присередній край (margo medialis), він є ввігнутим;

бічний край (margo lateralis), він є опуклим.

На присередньому краї нирки (margo medialis renis) розміщені ниркові ворота (hilum renale), через які входять ниркові артерія і нерви (arteria et nervi), а виходять ниркова вена, лімфатичні судини іниркова миска (vena, vasa lymphatica et pelvis renalis), що переходить у сечовід (ureter).

Крім капсули і фасції (fascia renalis), нирку фіксують:

внутрішньчеревний тиск;

м’язове ложе;

судини і нерви нирки, які утворюють ниркову ніжку (crus renis).

СЕЧОВІД (ureter) СЕЧОВИЙ МІХУР (vesica urinaria) ЖІНОЧИЙ СЕЧІВНИК (urethra feminina) Сечовід – парний орган довжиною 25-З0 см, який лежить за очеревиною (ретроперитонеально) в позаочеревинному просторі (spatium extraperitoneale).

У сечоводах (ureteres) розрізняють:

черевну частину (pars abdominalis);

тазову частину (pars pelvica);

внутрішньостінкову частину (pars intramuralis).

Остання розміщена в стінці сечового міхура (vesica urinaria) і відкривається на дні сечового міхура( fundus vesicae urinariae) отвором, який називається вічком сечовода (ostium ureteris).

СЕЧОВИЙ МІХУР (vesica urinaria) Сечовий міхур (cystis) розміщений у порожнині малого таза (cavitas pelvis minoris) позаду лобкового симфіза (symphysis pubica).

Сечовий міхур (vesica urinaria) має верхівку міхура (apex vesicae), тіло міхура (corpus vesicae) і дно міхура (fundus vesicae), яке спрямоване вниз і назад. Нижній відділ утворює шийку міхура (cervix vesicae), яка переходить у сечівник (urethra).

Дно сечового міхура (fundus vesicae) прилягає:

у чоловіків:

унизу – до передміхурової залози (prostata), пухирчастих залоз (glandulae vesiculosae) і ампул

сім’явиносних протоків (ampullae ductuum deferentium);

ззаду – до ампули прямої кишки (ampulla recti).

у жінок:

ззаду прилягає до піхви (vagina) і матки (uterus).

Порожній сечовий міхур (vesica urinaria) стосовно до очеревини (peritoneum) розміщений екстраперитонеально, тобто вкритий очеревиною з одного боку – ззаду. При наповненні мезоперитонеальне положення (вкритий очеревиною з трьох боків).

ЖІНОЧИЙ СЕЧІВНИК (urethra feminina)

Жіночий сечівник є трубкою завдовжки 3-6 см, що проходить позаду лобкового симфіза (symphysis pubica) і своїм зовнішнім вічком сечівника (ostium urethrae externum) відкривається в присінок піхви (vestibulum vaginae). Спереду і вгорі цей отвір оточений поперечно-смугастим зовнішнім м’язом-замикачем сечівника (m. sphincter urethrae externus) – вольовим, який належить до м’язів промежини (mm. perinei).

Чоловічий сечівник (urethra masculina) Чоловічий сечівник є трубкою завдовжки 16-22 см, S-подібної форми, в якій розрізняють:

внутрішньостінкову частину; передпередміхурову частину (pars intramuralis; pars preprostatica) – вона проходить через стінку сечового міхура.

передміхурову частину (pars prostatica);

проміжну частину (pars intermedia), або перетинчасту частину (pars membranacea);

губчасту частину (pars spongiosa).

На своєму шляху сечівник (urethra masculina) робить:

верхній (фіксований) згин;

нижній (вільний) згин.

Чоловічий сечівник (urethra masculina) має такі звуження:

1

Зовнішнє вічко сечівника (ostium urethrae externum) на голівці статевого члена (glans penis);

2

Уся проміжна частина сечівника (pars membranacea; pars intermedia);

3

Внутрішнє вічко сечівника (ostium urethrae internum), яке відкривається в сечовий міхур (vesica

urinaria).

Крім того, сечівник (urethra masculina) має такі розширення:

1

Уся передміхурова частина (pars prostatica);

2

Розширення губчастого тіла статевого члена (corpus spongiosum penis) у його основі – це

цибулина статевого члена (bulbus penis);

3

Розширення сечівника (urethra masculina) в ділянці голівки статевого члена (glans penis) – це

човноподібна

ямка

сечівника

(fossa

navicularis

urethrae).

4.Трійчастий нерв(nervus trigeminus [V])

Трійчастий нерв (nervus trigeminus) є змішаним і складається з чутливих та рухових волокон. Він має такі ядра:

головне ядро трійчастого нерва (nucleus principalis nervi trigemini) – чутливе, знаходиться у

покриві мосту (tegmentum pontis);

середньомозкове ядро трійчастого нерва (nucleus mesencephalicus nervi trigemini) – чутливе,

розміщене в середньому мозку (mesencephalon);

спинномозкове ядро трійчастого нерва (nucleus spinalis nervi trigemini) – чутливе,

знаходиться в довгастому мозку (myelencephalon) та спинному мозку (medulla spinalis);

рухове ядро трійчастого нерва (nucleus motorius nervi trigemini) – рухове, розміщене у мості

(pons).

Трійчастий нерв (nervus trigeminus) виходить з мозку на вентральній поверхні середніх мозочкових ніжок (facies ventralis pedunculorum cerebellarium mediorum) на межі з мостом (pons) і складається з:

чутливого корінця (radix sensoria);

рухового корінця (radix motoria).

Чутливий корінець (radix sensoria) утворений із центральних відростків (дендритів) чутливих севдоуніполярних клітин, які лежать у трійчастому вузлі – вузлі Гассера. Цей вузол розміщений у трійчастій порожнині; порожнині Меккеля (cavum trigeminale)

Руховий корінець (radix motoria) утворений аксонами рухових нейронів, що розміщені в руховому ядрі трійчастого нерва (nucleus motorius nervi trigemini).

Трійчастий нерв (nervus trigeminus) у ділянці трійчастого вузла (ganglion trigeminale) формує три гілки нервів:

очний нерв (nervus ophthalmicus) – чутливий, виходить із черепа через верхню очноямкову

щілину (fissura orbitalis superior); , менінгеальні оболонки, коньюктива

верхньощелепний нерв (nervus maxillaris) – чутливий, виходить із черепа через круглий отвір

(foramen rotundum); (нижня повіка, верхня губа, шкіра) в собачій ямці закінчується

нижньощелепний нерв (nervus mandibularis) – змішаний, виходить із черепа через овальний

отвір (foramen ovale). Т. ВАЛЕ чутливі гілки – щічна, язикова, альвеолярна, підборідна, скронево-вушна. Рухові гілки – жувальна, глибока скронева, крилоподібна бічна і середня

Білет 12