4.Поперекове сплетення: утворення, гілки,область іннервації. Затульний та статевий нерви.

Поперекове сплетення(plexus lumbalis)

Поперекове сплетення (plexus lumbalis) утворене:

передніми гілками чотирьох верхніх поперекових спинномозкових нервів;

частиною ХІІ грудного спинномозкового нерва.

М’язові гілки поперекового сплетення іннервують:

клубовий м’яз (m. iliacus);

великий поперековий м’яз (m. psoas major);

квадратний м’яз попереку (m. quadratus lumborum).

З-під бічного краю великого поперекового м’яза відходять такі нерви:

клубово-підчеревний нерв- бічну групу м’язів живота;

- прямий м’яз живота (m. rectus abdominis);

- шкіру над пахвинною зв’язкою (lig. inguinale).

клубово-пахвинний нерв (n. ilioinguinalis), іннервує:

- бічну групу м’язів живота; заходить у пахвинний канал (canalis inguinalis), лягає спереду сім’яного канатика (funiculus spermaticus) та іннервує:

- шкіру під пахвинною зв’язкою, розгалужуючись на:

- у жінок – передні губні нерви (nn. labiales anteriores);

- у чоловіків – передні калиткові нерви (nn. scrotales anteriores);

бічний шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris lateralis)іннервує:

- шкіру бічної поверхні стегна (cutis faciei lateralis femoris);

стегновий нерв (n. femoralis) – найбільший нерв поперекового сплетення (plexus lumbalis), який

виходить на стегно (femur) через м’язову затоку (lacuna musculorum). На стегні він іннервує:

- усі м’язи передньої групи стегна та шкіру над ними.

Від стегнового нерва відходить підшкірний нерв (n. saphenus), який проходить у привідному каналі (canalis adductorius) і виходить через його передній отвір, лягає на присередню поверхню

гомілки (facies medialis cruris), доходячи до основи великого пальця стопи (basis hallucis).

Він іннервує:

- шкіру присередньої поверхні гомілки та стопи (cutis faciei medialis cruris et pedis).

затульний нерв (n. obturatorius), що виходить з-під присереднього краю великого поперекового м’яза (margo medialis musculi psoatis majoris), який через затульний канал (canalis obturatorius) виходить на стегно (femur). Він іннервує:

- зовнішній затульний м’яз (m. obturatorius externus);

- капсулу кульшового суглоба (capsula articulationis coxae);

- усю присередню групу м’язів стегна та шкіру над ними;

статево-стегновий нерв (n. genitofemoralis), що виходить з товщі великого поперекового м’яза і розгалужується на:

- стегнову гілку (r. femoralis), що іннервує:

- шкіру в ділянці підшкірного розтвору (hiatus saphenus);

- статеву гілку (r. genitalis), яка іннервує:

- м’яз-підіймач яєчка (m. cremaster) у чоловіків; - круглу маткову зв’язку (lig. teres uteri) у жінок

Білет №23

1. Нижня кінцівка: гомілка ,стопа,

КІСТКИ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ (ossa membri inferioris)

Вони складаються з:

• кісток тазового пояса (ossa cinguli pelvici);

• вільної частини нижньої кінцівки (pars libera membri inferioris).

Тазовий пояс; пояс нижньої кінцівки (cingulum pelvicum; cingulum membri inferioris)

Він включає в себе:

• дві кульшові кістки (ossa coxae);

• крижову кістку (os sacrum).

Кульшова кістка (os coxae)

Кульшова кістка складається з:

• клубової кістки (os ilium);

• лобкової кістки (os pubis);

• сідничої кістки (os ischii).

У тій ділянці (ззовні), де тіла (corpora) усіх трьох кісток зростаються, утворюється кульшова запади-

на (acetabulum)_, яка має:

Кульшова кістка має затульний отвір (foramen obturatum) та велику сідничу вирізку (incisura ischiadica major).

Клубова кістка (os ilium; ilium)

Клубова кістка складається з:

• тіла клубової кістки (corpus ossis ilii);

• крила клубової кістки (ala ossis ilii);

• має дугоподібну лінію (linea arcuata).

Крило клубової кістки (ala ossis ilii) вгорі закінчується клубовим гребенем (crista iliaca), на якому ро-

зрізняють:

• зовнішню губу (labium externum);

• внутрішню губу (labium internum);

• проміжну лінію (linea intermedia).

Спереду клубовий гребінь (crista iliaca) закінчується:

• верхньою передньою клубовою остю (spina iliaca anterior superior);

• нижньою передньою клубовою остю (spina iliaca anterior inferior).

Ззаду клубовий гребінь (crista iliaca) закінчується:

• верхньою задньою клубовою остю (spina iliaca posterior superior);

• нижньою задньою клубовою остю (spina iliaca posterior inferior).

На внутрішній поверхні крила клубової кістки (facies interna alae ossis ilii) є велика клубова ямка

(fossa iliaca).

На зовнішній сідничій поверхні клубової кістки (facies glutea ossis ilii) містяться:

• передня сіднича лінія (linea glutea anterior);

• задня сіднича лінія (linea glutea posterior);

• нижня сіднича лінія (linea glutea inferior).

До цих ліній прикріплюються сідничні м’язи (musculi glutei).

На крижово-тазовій поверхні (facies sacropelvica) розташована вушкоподібна поверхня (facies auricularis) для з’єднання з однойменною поверхнею крижової кістки (os sacrum), а вище і позаду від

неї розташована клубова горбистість (tuberositas iliaca).

Лобкова кістка (os pubis; pubis)

Лобкова кістка розташована спереду і присередньо від клубової кістки (os ilium) та має:

• тіло лобкової кістки (corpus ossis pubis);

• верхню гілку лобкової кістки (ramus superior ossis pubis);

• нижню гілку лобкової кістки (ramus inferior ossis pubis). Останні, з’єднуючись, утворюють лобковий симфіз (symphysis pubis).

На місці переходу верхньої гілки лобкової кістки (ramus superior ossis pubis) у нижню гілку лобкової

кістки (ramus inferior ossis pubis) розташована симфізна поверхня (facies symphysialis).

На верхній гілці лобкової кістки (ramus superior ossis pubis) міститься гребінь лобкової кістки (pecten ossis pubis), який присередньо закінчується лобковим горбком (tuberculum pubicum), що розташований

на тілі лобкової кістки (corpus ossis pubis).

Присередньо від лобкового горбка (tuberculum pubicum) до симфізної поверхні (facies symphysialis)

йде короткий лобковий гребінь (crista pubica).

Нижній край верхньої гілки лобкової кістки (margo inferior rami superioris ossis pubis), який оточує за-

тульний отвір (foramen obturatum), містить затульну борозну (sulcus obturatorius), яка обмежена;

• переднім затульним горбком (tuberculum obturatorium anterius);

• заднім затульним горбком (tuberculum obturatorium posterius).

Між лобковим горбком (tuberculum pubicum) та кульшовою западиною (acetabulum) над затульним

отвором (foramen obturatum) розташований затульний гребінь (crista obturatoria).

На місці зрощення клубової кістки (os ilium) з лобковою кісткою (os pubis) розташоване клубово-

лобкове підвищення (eminentia iliopubica).

Сіднича кістка (os ischii; ischium)

Сіднича кістка має тіло сідничої кістки (corpus ossis ischii) і гілку сідничої кістки (ramus ossis ischii),

позаду і знизу від якої розташований сідничий горб (tuber ischiadicum).

Над сідничим горбом розташована сіднича ость (spina ischiadica), яка відокремлює велику сідничу

вирізку (incisura ischiadica major) від малої сідничої вирізки (incisura ischiadica minor).

Лобкова і сіднична кістки оточують затульний отвір (foramen obturatum).

Вільна частина нижньої кінцівки

(pars libera membri inferioris)

Вона поділяється на:

• стегно (femur);

• гомілку (crus);

• стопу (pes).

Стегнова кістка (femur; os femoris)

Стегнова кістка є складовою частиною стегна (femur), це типова довга (трубчаста) кістка (os longum), яка має:

• проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

• дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

• тіло стегнової кістки, діафіз (corpus femoris; diaphysis femoris).

На проксимальному наростку стегнової кістки (epiphysis proximalis femoris) міститься голівка сте-

гнової кістки (caput femoris), на якій є суглобова поверхня голівки (facies articularis capitis) для

з’єднання з кульшовою западиною (acetabulum).

На голівці стегнової кістки (caput femoris) розташована ямка голівки стегнової кістки (fovea capitis femoris).

Дистальніше від голівки стегнової кістки (caput femoris) добре помітна шийка стегнової кістки (collum femoris), а позаду:

• великий вертлюг (trochanter major), на ньому розташована вертлюгова ямка (fossa trochanterica);

• малий вертлюг (trochanter minor).

Позаду вертлюги (trochanteres) сполучаються між собою міжвертлюговим гребенем (crista intertrochanterica), а спереду – міжвертлюговою лінією (linea intertrochanterica).

Передня поверхня тіла стегнової кістки (facies anterior corporis femoris) гладка, а на задній поверхні (facies posterior) розташована шорстка лінія (linea aspera), яка складається з:

• бічної губи (labium laterale);

• присередньої губи (labium mediale).

Присередня губа (labium mediale) вгорі переходить у гребінну лінію (linea pectinea), а бічна губа

(labium laterale) – у сідничну горбистість (tuberositas glutea).

Донизу ці губи (labia) розходяться і оточують підколінну поверхню (facies poplitea).

На дистальному наростку стегнової кістки (epiphysis distalis ossis femoris) розташовані:

• бічний виросток (condylus lateralis);

• присередній виросток (condylus medialis), вище від яких знаходяться:

• бічний надвиросток (epicondylus lateralis);

• присередній надвиросток (epicondylus medialis).

Між бічним виростком (condylus lateralis) та присереднім відростком (condylus medialis) розміщена міжвиросткова ямка (fossa intercondylaris), яка вгорі і позаду оточена міжвиростковою лінією (linea intercondylaris).

На передній поверхні дистального нароста знаходиться наколінна поверхня (facies patellaris) для

з’єднання з наколінком.

Наколінок (patella)

Наколінок є губчастою сесамоподібною кісткою (os sesamoideum), яка розташована у товщі сухо-

жилка чотириголового м’яза стегна (musculus quadriceps femoris) і має:

• основу наколінка (basis patellae);

• верхівку наколінка (apex patellae);

• передню поверхню (facies anterior);

• суглобову поверхню (facies articularis).

Кістки гомілки (ossa cruris)

До них належать:

• присередньо розташована великогомілкова кістка (tibia);

• збоку розташована малогомілкова кістка (fibula).

Це типові довгі (трубчасті) кістки (ossa longa). Вони є складовою частиною гомілки (crus).

Великогомілкова кістка (tibia)

Великогомілкова кістка має:

• проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

• дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

• тіло великогомілкової кістки, діафіз (corpus tibiae; diaphysis tibiae).

На проксимальному наростку великогомілкової кістки (epiphysis proximalis tibiae) містяться:

• присередній виросток (condylus medialis);

• бічний виросток (condylus lateralis), на яких розташована:

• верхня суглобова поверхня (facies articularis superior), яка розділена міжвиростковим підвищенням

(eminentia intercondylaris).

Міжвиросткове підвищення великогомілкової кістки (eminentia intercondylaris tibiae) складається з:

• присереднього міжвиросткового горбка (tuberculum intercondylare mediale);

• бічного міжвиросткового горбка (tuberculum inter-condylare laterale).

Спереду і позаду від міжвиросткового підвищення (eminentia intercondylaris) знаходяться:

• переднє міжвиросткове поле (area intercondylaris anterior);

• заднє міжвиросткове поле (area intercondylaris posterior).

Збоку і знизу на бічному виростку великогомілкової кістки (condylus lateralis tibiae) розташована ма-

логомілкова суглобова поверхня (facies articularis fibularis) для з’єднання з малогомілковою кісткою

(fibula).

Тіло великогомілкової кістки (corpus tibiae) має трикутну форму, на ньому розрізняють:

• присередню поверхню (facies medialis);

• бічну поверхню (facies lateralis);

• задню поверхню (facies posterior), на якій розташована лінія камбалоподібного м’яза (linea musculi solei);

• присередній край (margo medialis);

• міжкістковий край (margo interosseus);

• передній край (margo anterior).

У верхній частині переднього краю тіла великогомілкової кістки (margo anterior corporis tibiae) роз-ташована горбистість великогомілкової кістки (tuberositas tibiae).

На дистальному наростку великогомілкової кістки (epiphysis distalis tibiae) з присереднього боку розташована присередня кісточка (malleolus medialis), яка має:

• кісточкову борозну (sulcus malleolaris);

• суглобову поверхню присередньої кісточки (facies articularis malleoli medialis) для з’єднання з надп’ятковою кісткою (talus).

З бічної сторони на дистальному наростку (epiphysis distalis) є малогомілкова вирізка (incisura fibularis) для з’єднання із малогомілковою кісткою.

Малогомілкова кістка (fibula)

Малогомілкова кістка має:

• проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

• дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

• тіло малогомілкової кістки, діафіз (corpus fibulae; diaphysis fibulae).

На проксимальному наростку малогомілкової кістки (epiphysis proximalis fibulae) є:

• голівка малогомілкової кістки (caput fibulae), на якій розташована суглобова поверхня голівки ма-логомілкової кістки (facies articularis capitis fibulae), що закінчується верхівкою голівки малогомілкової

кістки (apex capitis fibulae);

• знизу від голівки знаходиться шийка малогомілкової кістки (collum fibulae).

На тілі малогомілкової кістки (corpus fibulae) розрізняють:

• бічну поверхню (facies lateralis);

• присередню поверхню (facies medialis);

• задню поверхню (facies posterior);

• передній край (margo anterior);

• міжкістковий край (margo interosseus);

• задній край (margo posterior).

На дистальному наростку малогомілкової кістки (epiphysis distalis fibulae) розташована бічна кіс-

точка (malleolus lateralis), на якій розміщена ямка бічної кісточки (fossa malleoli lateralis).

На бічній кісточці (malleolus lateralis) є суглобова поверхня бічної кісточки (facies articularis malleoli lateralis) для з’єднання з надп’ятковою кісткою (talus), а позаду неї проходить кісточкова борозна

(sulcus malleolaris).

Кістки стопи (ossa pedis)

Вони поділяються на:

• заплеснові кістки (ossa tarsi);

• плеснові кістки (ossa metatarsi);

• кістки пальців (ossa digitorum).

Заплеснові кістки (ossa tarsi; ossa tarsalia)

Заплеснові кістки розташовані у два ряди:

• проксимальний ряд;

• дистальний ряд.

До проксимального ряду заплеснових кісток (ossa tarsi) належать:

• надп’яткова кістка (talus);

• п’яткова кістка (calcaneus).

До дистального ряду заплеснових кісток (ossa tarsi) належать:

• човноподібна кістка (os naviculare);

• кубоподібна кістка (os cuboideum);

• три клиноподібні кістки (ossa cuneiformia).