4.Крижове сплетення, утворення, класифікація гілок. Сідничний нерв.

Крижове сплетення (plexus sacralis) Воно розміщене на передній поверхні грушоподібного м’яза й утворене:

передніми гілками V поперекового спинномозкового нерва;

передніми гілками всіх крижових спинномозкових нервів, а також передньою гілкою куприкового спинномозкового нерва.

Передня гілка V поперекового нерва та частина передньої гілки IV поперекового нерва формують попереково-крижовий стовбур (truncus lumbosacralis), який по передній поверхні грушоподібного м’яза (m. piriformis) приєднується до передніх гілок I, II, III та IV крижових спинномозкових нервів крижового сплетення (plexus sacralis).

Від крижового сплетення відходять:

короткі гілки (rr. breves);

довгі гілки (rr. longi).

До коротких гілок крижового сплетення належать:

верхній сідничий нерв (n. gluteus superior), що виходить через надгрушоподібний отвір

(foramen suprapiriforme) та іннервує:

середній сідничий м’яз (m. gluteus medius);

малий сідничий м’яз (m. gluteus minimus);

м’яз-натягувач широкої фасції (m. tensor fasciae latae);

нижній сідничий нерв (n. gluteus inferior), що виходить через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme) та іннервує:

великий сідничий м’яз (m. gluteus maximus);

соромітний нерв (n. pudendus), що виходить через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme), огинає сідничу ость (spina ischiadica) і через малий сідничий отвір (foramen ischiadicum minus) знову проникає в тазову порожнину (cavitas pelvis). Він іннервує:

відхідник (anus) – через нижні відхідникові нерви; нижні прямокишкові нерви (nn. anales inferiores; nn. rectales inferiores)

усі м’язи промежини (mm. perinei) – через м’язові гілки промеженних нервів (rr. musculares nervorum perinealium);

- статевий член або клітор – через дорсальні нерви статевого члена або клітора

шкіру калитки (cutis scroti) або соромітних губ (cutis labiorum pudendi) – через задні

калиткові або губні нерви (nn. scrotales, s. labiales posteriores);

м’язові гілки (rr. musculares) іннервують;

внутрішній затульний м’яз (m. obturatorius internus);

грушоподібний м’яз (m. piriformis);

верхній та нижній близнюкові м’язи (mm. gemelli superior et inferior);

квадатний м’яз стегна (m. quadratus femoris).

До довгих гілок крижового сплетення належать:

задній шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris posterior), що виходить через підгрушоподібний отвір (foramen infraperiformis) та іннервує:

шкіру задньої поверхні стегна;

частково шкіру калитки або великих статевих губ – промежинні гілки (rr.perineales); від нього відходять нижні нерви сідниці (nn. clunium inferiores) до шкіри нижньої поверхні сідниць;

сідничний нерв (n. ischiadicus) – найбільший нерв людини, що виходить з тазової порожнини (cavitas pelvis) через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme) на задню поверхню стегна

(facies posterior femoris), де проходить між двоголовим м’язом стегна (m. biceps femoris) з бічної сторони і півперетинчастим та півсухожилковим м’язами (mm. semimembranosus et semitendinosus) – з присередньої сторони (facies medialis).

На стегні він іннервує названі вище м’язи, крім короткої голівки двоголового м’яза стегна (caput breve musculi bicipitis femoris).

Вище підколінної ямки (fossa poplitea) сідничний нерв (n. ischiadicus) поділяється на дві кінцеві гілки:

великогомілковий нерв (n. tibialis);

загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis).

Великогомілковий нерв (n. tibialis) є продовженням сідничного нерва (n. ischiadicus) за

товщиною і напрямком, йде посередині підколінної ямки позаду і поверхневіше від артерії та вени і заходить у гомілково-підколінний канал (canalis cruropopliteus).

Загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis; n. peroneus communis) відходить від

сідничого (n. ischiadicus) в бічному напрямку, іннервує:

- коротку голівку двоголового м’яза стегна (caput breve musculi bicipitis femoris).

28 білет.