1.Скелет верхньої кінцівки

КІСТКИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ (ossa membri superioris)

Вони поділяються на:

• грудний пояс (cingulum pectorale), або пояс верхньої кінцівки (cingulum membri superioris);

• вільну частину верхньої кінцівки (pars libera membri superioris).

Грудний пояс; пояс верхньої кінцівки

(cingulum pectorale; cingulum membri superioris)

Грудний пояс складається з:

• ключиці (clavicula);

• лопатки (scapula).

Ключиця (clavicula)

Ключиця є парною (трубчастою) короткою кісткою (os breve) S-подібної форми, яка має:

• груднинний кінець (extremitas sternalis);

• надплечовий кінець (extremitas acromialis);

• тіло ключиці (corpus claviculae);

• верхню поверхню (facies superior);

• нижню поверхню (facies inferior).

На нижній поверхні грудниного кінця (facies inferior extremitatis sternalis) розташоване втиснення

реброво-ключичної зв’язки (impressio ligamenti costoclavicularis).

На нижній поверхні надплечового кінця (facies inferior extremitatis acromialis) розташовані:

• конусоподібний горбок (tuberculum conoideum);

• трапецієподібна лінія (linea trapezoidea).

Груднинний кінець (extremitas sternalis) має вигин допереду і закінчується грудниною суглобовою

поверхнею (facies articularis sternalis) для з’єднання з ключичною вирізкою груднини (incisura clavicularis sterni).

Надплечовий кінець (extremitas acromialis) має вигин дозаду і закінчується надплечовою суглобо-вою поверхнею (facies articularis acromialis) для з’єднання з надплечовим відростком лопатки

(acromion).

Лопатка (scapula)

Лопатка є парною плоскою кісткою (os planum) трикутної форми, що має:

• реброву поверхню; передню поверхню (facies costalis; facies anterior);

• задню поверхню (facies posterior);

• верхній край (margo superior);

• присередній край (margo medialis);

• бічний край (margo lateralis);

• верхній кут (angulus superior);

• нижній кут (angulus inferior);

• бічний кут (angulus lateralis);

• шийку лопатки (collum scapulae).

На задній поверхні лопатки (facies posterior scapulae) вгорі проходить горизонтально ость лопатки (spina scapulae), яка поділяє її на надостьову ямку (fossa supraspinata) і підостьову ямку (fossa infraspinata).

Ость лопатки (spina scapulae) збоку переходить у надплечовий відросток (acromion), на якому роз-ташована ключична суглобова поверхня (facies articularis clavicularis) для з’єднання з ключицею

(clavicula).

На верхньому краї лопатки (margo superior scapulae) міститься вирізка лопатки (incisura scapulae).

Реброва поверхня лопатки (facies costalis scapulae) зайнята підлопатковою ямкою (fossa subscapularis), в якій розташовується однойменний м’яз.

На бічному куті лопатки (angulus lateralis scapulae) розташована суглобова западина (cavitas glenoidalis) для з’єднання з головкою плечової кістки (caput humeri).

Над та під суглобовою западиною розташовані:

• надсуглобовий горбок (tuberculum supraglenoidale);

• підсуглобовий горбок (tuberculum infraglenoidale).

Над суглобовою западиною (cavitas glenoidalis) нависає дзьобоподібний відросток (processus coracoideus).

Вільна частина верхньої кінцівки

(pars libera membri superioris)

Вона поділяється на:

• плече (brachium);

• передпліччя (antebrachium);

• кисть (manus).

Плечова кістка (humerus)

Плечова кістка є складовою частиною плеча (brachium) і належить до (трубчастої) типової довгої кі-

стки (os longum), яка має:

• проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

• дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis) або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло плечової кістки, діафіз (corpus humeri; diaphysis humeri).

На проксимальному наростку (epiphysis proximalis) розміщена голівка плечової кістки (caput humeri), на якій є суглобова поверхня (facies articularis) для з’єднання із суглобовою западиною лопат-

ки (cavitas glenoidalis scapulae).

Голівку плечової кістки (caput humeri) оточує анатомічна шийка (collum anatomicum), нижче якої

знаходяться:

• великий горбок (tuberculum majus);

• малий горбок (tuberculum minus).

Вони переходять у гребінь великого горбка; бічну губу (crista tuberculi majoris; labium laterale) і гре-бінь малого горбка; присередню губу (crista tuberculi minoris; labium mediale), між якими проходить між-

горбкова борозна (sulcus intertubercularis).

На межі між проксимальним наростком (epiphysis proximalis) і тілом кістки (diaphysis) розташована

хірургічна шийка плечової кістки (collum chirurgicum humeri).

На дистальному наростку (epiphysis distalis) розташований відросток плечової кістки (condylus humeri), а на ньому присередньо розташований блок плечової кістки (trochlea humeri), а збоку – голівка

плечової кістки (capitulum humeri).

Над блоком плечової кістки (trochlea humeri) спереду міститься вінцева ямка (fossa coronoidea), а

над голівкою плечової кістки – променева ямка (fossa radialis).

На задній поверхні (facies posterior) напроти цих ямок (fossae) розташована ліктьова ямка (fossa olecrani).

По краях дистального наростку плечової кістки (epiphysis distalis humeri) знаходяться:

• присередній надвиросток (epicondylus medialis);

• бічний надвиросток (epicondylus lateralis).

Присередній надвиросток (epicondylus medialis) вгору переходить у присередній наднадвиростко-вий гребінь (crista supraepicondуlaris medialis) і далі у присередній край тіла плечової кістки (margo medialis corporis humeri). Цей надвиросток може мати надвиростковий відросток (processus supracondylaris).

Бічний надвиросток (epicondylus lateralis) вгору продовжується у бічний наднадвиростковий гребінь;

бічний надвиростковий гребінь (crista supraepicondуlaris lateralis; crista supracondylaris lateralis), який

догори переходить у бічний край тіла плечової кістки (margo lateralis corporis humeri).

Позаду присереднього надвиростка (epicondylus medialis) проходить борозна ліктьового нерва

(sulcus nervi ulnaris).

Кістки передпліччя (ossa antebrachii)

Кістки передпліччя є складовою частиною передпліччя. Із бічної сторони передпліччя (antebrachium) розташована променева кістка (radius), а з присередньої – ліктьова кістка (ulna). Вони є типовими довгими (трубчастими) кістками (ossa longa).

Ліктьова кістка (ulna)

Ліктьова кістка має:

• проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

• дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

• тіло ліктьової кістки, діафіз (corpus ulnae; diaphysis ulnae).

На проксимальному наростку ліктьової кістки (epiphysis proximalis ulnae) угорі розташований лік-

тьовий відросток (olecranon), а знизу і спереду від нього – вінцевий відросток (processus coronoideus).

Між ними розташована блокова вирізка (incisura trochlearis).

На бічній поверхні проксимального наростку (epiphysis proximalis) міститься вирізка променевої кіс-

тки (incisura radialis) для з’єднання з голівкою променевої кістки (caput radii). Дещо нижче вінцевого

відростка (processus coronoideus) розташована горбистість ліктьової кістки (tuberositas ulnae).

Тіло ліктьової кістки (corpus ulnae) має:

- передню поверхню (facies anterior);

• задню поверхню (facies posterior);

• присередню поверхню (facies medialis);

-передній край (margo anterior);

• задній край (margo posterior);

• міжкістковий край (margo interosseus).

На тілі ліктьової кістки (corpus ulnae) розташований гребінь м’яза-відвертача (crista musculi supinatoris).

На дистальному наростку ліктьової кістки (epiphysis distalis ulnae) розрізняють голівку ліктьової

кістки (caput ulnae), яка має суглобовий обвід (circumferentia articularis).

На присередній поверхні голівки ліктьової кістки (caput ulnae) розташований шилоподібний відрос-

ток ліктьової кістки (processus styloideus ulnae), який добре пальпується під шкірою (cutis).

Променева кістка (radius)

Променева кістка є складовою частиною передпліччя (antebrachium) і належить до (трубчастої) ти-

пової довгої кістки (os longum), яка має:

• проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

• дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

• тіло променевої кістки, діафіз (corpus ulnae; diaphysis ulnae).

На проксимальному наростку променевої кістки (epiphysis proximalis radii) розташована голівка

променевої кістки (caput radii) з суглобовим обводом (circumferentia articularis) та суглобовою ямкою

(fovea articularis) зверху. Нижче голівка переходить у шийку променевої кістки (collum radii).

Тіло променевої кістки (corpus ulnae) має:

• передню поверхню (facies anterior);

• задню поверхню (facies posterior);

• бічну поверхню (facies lateralis);

• передній край (margo anterior);

• задній край (margo posterior);

• міжкістковий край (margo interosseus);

• горбистість променевої кістки (tuberositas radii);

• горбистість м’яза-привертача (tuberositas pronatoria).

На дистальному наростку променевої кістки (epiphysis distalis radii) з бічної поверхні (facies lateralis) добре пальпується під шкірою шилоподібний відросток променевої кістки (processus styloideus radii).

Із присередньої сторони міститься вирізка ліктьової кістки (incisura ulnaris) для з’єднання з голівкою ліктьової кістки (caput ulnae).

На дистальному наростку променевої кістки (epiphysis distalis radii) розташовані:

• зап’ясткова суглобова поверхня (facies articularis carpalis) для з’єднання із зап’ястковими кістками

(ossa carpi);

• надшилоподібний гребінь (crista suprastyloidea);

• дорсальний горбок (tuberculum dorsale);

• борозни сухожилків м’язів-розгиначів (sulci tendinum musculorum extensorum).

Кістки кисті (ossa manus)

Кістки кисті поділяються на:

• зап’ясткові кістки (ossa carpi);

• п’ясткові кістки (ossa metacarpi);

• кістки пальців, фаланги (ossa digitorum; phalanges).

Зап’ясткові кістки (ossa carpi)

Їх є вісім, вони утворюють проксимальний і дистальний ряди. В проксимальному ряді з бічної в при-

середню сторону розташовані:

• човноподібна кістка (os scaphoideum), що має горбок човноподібної кістки (tuberculum ossis scaphoidei);

• півмісяцева кістка (os lunatum);

• тригранна кістка (os triquetrum);

• горохоподібна кістка (os pisiforme).

У дистальному ряді з бічної в присередню сторону розташовані:

• кістка-трапеція (os trapezium), що має горбок кістки-трапеції (tuberculum ossis trapezii);

• трапецієподібна кістка (os trapezoideum);

• головчаста кістка (os capitatum);

• гачкувата кістка (os hamatum), що має гачок гачкуватої кістки (hamulus ossis hamati). Зап’ясткові кістки утворюють борозну зап’ястка (sulcus carpi).

П’ясткові кістки (ossa metacarpi)

До їх складу входять п’ять коротких (трубчастих) кісток, кожна з яких має:

• основу п’ясткової кістки (basis ossis metacarpi);

• тіло п’ясткової кістки (corpus ossis metacarpi);

• голівку п’ясткової кістки (caput ossis metacarpi).

Кістки пальців; фаланги (ossa digitorum; phalanges)

Вони складаються з:

• основи фаланги (basis phalangis);

• тіла фаланги (corpus phalangis);

• голівки фаланги (caput phalangis).

На головці фаланг (caput phalangium), крім кінцевих фаланг (phalanges distales), розташований

блок фаланги (trochlea phalangis).

II-V пальці кисті (digiti manus II-V) мають:

• проксимальну фалангу (phalanx proximalis);

• середню фалангу (phalanx media);

• кінцеву фалангу (phalanx distalis).

Перший палець (digitus primus, pollex) складається лише з:

• проксимальної фаланги (phalanx proximalis);

• кінцевої фаланги (phalanx distalis).

Кінцеві фаланги на дистальному кінці мають горбистість кінцевої фаланги (tuberositas phalangis distalis). Pollex – digitus primus, index-digitus secundarius, medius- digirus tertius, annularis, appendicularis- digitus quartus, minimus-digitus quintus

Плечовий суглоб (articulatio humeri)

Плечовий суглоб є:

• кулястий (articulatio spheroidea) – за формою;

• простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);

• триосьовий – за функцією.

Суглобові поверхні:

• головка плечової кістки (caput humeri);

• суглобова западина лопатки (cavitas glenoidalis scapulae).

Рухи навколо:

• вертикальної осі (axis verticalis);

• лобової осі (axis frontalis);

• стрілової осі (axis sagittalis).

Види рухів:

- згинання (flexio) і розгинання (extensio);

• приведення (adductio) і відведення (abductio);

• обертання (rotatio);

• колове обертання (circumductio).

Допоміжний апарат:

• губа суглобової западини (labrum glenoidale);

• суглобово-западино-плечові зв’язки (ligg. glenohume-ralia), які є потовщенням передньої стінки су-

глобової капсули (paries anterior capsulae articularis);

• дзьобо-плечова зв’язка (lig. coracohumerale), вона зміцнює плечовий суглоб (art. humeri).

. 2.Очеревина, похідні.

ОЧЕРЕВИНА (peritoneum) Це серозна оболонка (tunica serosa), яка вкриває стінки черевної порожнини (parietes cavitatis abdomonis) та органи, що розміщені в ній, тому вона поділяється відповідно на:

пристінкову очеревину (peritoneum parietale);

нутрощеву очеревину (peritoneum vіscerale).

Перехід пристінкової очеревини (peritoneum parietale) у нутрощеву очеревину (peritoneum vascerale) здійснюється за допомогою похідних очеревини:

зв’язок (ligamenta);

бриж (mesenterium et mesocolon);

чепців або сальників (omentum majus et omentum minus).

Якщо орган вкритий очеревиною (peritoneum) з усіх боків, то таке положення органа стосовно очеревини називається інтраперитонеальним. Якщо орган вкритий очеревиною (peritoneum) з трьох боків – це мезоперитонеальний орган. Якщо орган вкритий очеревиною (peritoneum) з одного боку – він є екстраперитонеальним, або ретроперитонеальним органом (позаду очеревини).

Очеревинною порожниною (cavitas peritonealis) називається комплекс щілин між пристінковим та нутрощевим листками очеревини або між самими нутрощевими листками, де міститься 3-5 мл серозної рідини, що зволожує поверхню очеревини.

Очеревинна порожнина (cavitas peritonealis) поділяється на:

верхній поверх;

нижній поверх;

порожнину малого таза.

Верхній поверх очеревинної порожнини (cavitatis peritonealis) розміщений між діафрагмою

(diaphragma) і поперечною ободовою кишкою (colon transversum) та її брижею (mesocolon transversum).

У ньому розміщені:

печінка (hepar);

селезінка (splen);

шлунок (gaster).

Дванадцятипала кишка (duodenum) знаходиться позаду очеревини, тобото лежить екстраперитонеально

У верхньому поверсі очеревинної порожнини (cavitatis peritonealis) розміщені такі утвори:

печінкова сумка (bursa hepatica), яка охоплює праву частку печінки (lobus hepatis dexter) і

жовчний міхур (vesica biliaris);

передшлункова сумка (bursa pregastrica), що відокремлюється від печінкової сумки (bursa hepatica) серпоподібною зв’язкою печінки (lig. falciforme hepatis) і охоплює передню стінку шлунка

(paries anterior gastris), ліву частку печінки (lobus hepatis sinister) та селезінку (splen);

чепцева сумка (bursa omentalis), що розміщена позаду малого чепця (omentum minus) та задньої стінки шлунка (paries posterior gastris).

Малий чепець (omentum minus); малий сальник – це дуплікатура очеревини, яка утворюється з:

печінково-шлункової зв’язки (lig. hepatogastricum);

печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки (lig. hepatoduodenale);

печінково-діафрагмової зв’язки (lig. hepatophrenicum);

печінково-стравохідної зв’язки (lig. hepatoesophageale).

Між листками печінково-дванадцятипалокишко-вої зв’язки (lig. hepatoduode-nale) справа наліво проходять:

спільна жовчна протокa (ductus choledochus);

ворітна печінкова вена (vena portae hepatis);

власна печінкова артерія (a. hepatica propria).

Великий чепець (omentum majus), або великий сальник, побудований із 4 листків очеревини, які є продовженням шлунково-ободовокишкової зв’язки (lig. gastrocolicum), що вільно звисає, як фартух, і вкриває органи верхнього та частково нижнього поверхів очеревинної порожнини (cavitas peritonealis).

Печінкова сумка (bursa hepatica) сполучається із чепцевою сумкою (bursa omentalis) через чепцевий отвір (foramen omentale) – отвір Вінслоу.

Чепцевий отвір (foramen omentale) оточений:

вгорі -хвостатою часткою печінки (lobus caudatus hepatis);

знизу – верхньою частиною дванадцятипалої кишки (pars superior duodeni);

спереду – печінково-дванадцятипалокишковою зв’язкою (lig. hepatoduodenale);

ззаду – печінково-нирковою зв’язкою (lig. hepatorenale) та пристінковою очеревиною (peritoneum parietale).

Чепцева сумка (bursa omentalis) містить:

чепцевий отвір (foramen omentale; foramen epiploicum);

присінок (vestibulum);

верхній закуток (recessus superior);

нижній закуток (recessus inferior);

селезінковий закуток (recessus splenicus; recessus lienalis).

Верхній закуток (recessus superior) обмежений поперековою частиною діафрагми (pars lumbalis diaphragmatis) позаду та задньою поверхнею хвостатої частки печінки (facies posterior lobi caudati hepatis) спереду. Тобто він знаходиться між аортою, черевною частиною стравоходу та нижньою порожнистою веною.

Нижній закуток (recessus inferior) знаходиться позаду і під шлунково-ободовокишковою зв’язкою (lig. gastrocolicum) та задньою пластинкою великого чепця (lamina posterior omenti majoris), зрощеного з поперечною ободовою кишкою (colon transversum) і її брижею (mesocolon transversum), тобто цей закуток розміщений у куті, де сходяться передня та нижня стінки чепцевої сумки, між шлунком і поперечною ободовою кишкою.

Селезінковий закуток (recessus splenicus; recessus lienalis) є лівою частиною чепцевої сумки. Стінками цього закутка є: спереду – шлунково-селезінкова зв’язка (lig. gastrosplenicum; lig. gastrolienale), ззаду – діафрагмово-селезінкова зв’язка (lig. phrenicosplenicum), що являє собою дуплікатуру очеревини (peritoneum), яка йде від діафрагми (diaphragma) до заднього кінця селезінки (extremitas posterior splenis).

Нижній поверх очеревинної порожнини (cavitatis peritonealis) простягається від поперечної ободової кишки (colon transversum) та її брижі (mesocolon transversum) до входу в малий таз (pelvis minor).

ньому містяться більша частина тонкої кишки та товста кишка (intestinum tenue et crassum).

нижньому поверсі з боків від кореня брижі тонкої кишки (radix mesenterii intestini tenuis), яка

простягається від рівня лівої половини другого поперекового хребця (vertebra lumbalis) до правої клубової ямки (fossa iliaca dextra), містяться:

- права брижова пазуха (sinus mesentericus dexter)

- ліва брижова пазуха (sinus mesentericus sinister)

місці, де клубова кишка (ileum) переходить у сліпу (caecum) – клубово-сліпокишковий кут (angulus ileocaecalis), є два закутки:

- верхній клубово-сліпокишковий закуток (reces-sus iliocaecalis superior); - нижній клубово-сліпокишковий закуток (reces-sus iliocaecalis inferior).

Позаду сліпої кишки (caecum) є засліпокишковий закуток (recessus rertocaecalis).

ділянці дванадцятипало-порожньокишкового згину (flexura duodenojejunalis) є два закутки:

верхній дванадцятипалокишковий закуток (recessus duodenalis superior);

нижній дванадцятипалокишковий закуток (recessus duodenalis inferior).

Порожнина малого таза (cavitas pelvis minoris) розміщена між межовою лінією (linea terminalis) та промежиною (perineum). У ній знаходяться:

- сечовий міхур (vesica urinaria);

- пряма кишка (rectum);

- у жінок – матка і піхва (uterus et vagina);

- у чоловіків – передміхурова залоза (prostata) і пухирчасті залози (glandulae vesiculosae). Очеревина (peritoneum), переходячи з прямої кишки (rectum) на сечовий міхур (vesica urinaria):

- у чоловіків утворює прямокишково-міхурову заглибину (excavatio rectovesicalis);

- у жінок очеревина переходить з прямої кишки (rectum) на матку (uterus), утворюючи прямокишково-маткову заглибину (excavatio rectouterina), або простір Дугласа.

жінок очеревина при переході з матки (uterus) на сечовий міхур (vesica urinaria) утворює

міхурово-маткову заглибину (excavatio vesicouterina).