3) Зовнішня сонна артерія, топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

Зовнішня сонна артерія відгалужується від зага-льної сонної артерії (arteria carotis interna) в ділянці сонного трикутника (trigonum caroticum) на рівні верхнього краю щитоподібного хряща (margo superior cartilaginis thyroideae).

На рівні шийки нижньої щелепи (collum mandibulae) ця артерія розгалужується на свої дві кінцеві гілки. Від зовнішньої сонної артерії (arteria carotis externa) відходять:

передні гілки;

задні гілки;

присередні гілки;

кінцеві гілки.

До передньої групи гілок зовнішньої сонної ар-терії (rami anteriores arteriae carotidis externae) належать:

верхня щитоподібна артерія (a. thyroidea superior), що здійснює кровопостачання щитоподіб-ної

залози (glandula thyroidea) і розгалужується на ряд дрібних гілок та:

верхню гортанну артерію (arteria laryngea superior), яка здійснює кровопостачання м’язів і слизової

оболонки гортані (musculi et tunica mucosa laryngis);

язикова артерія (a. lingualis), що забезпечує кровопостачання під’язикової залози (glandula sublingualis) і розгалужується на спинкові гілки язика (rr. dorsales linguae) та глибоку артерію язика

(arteria profunda linguae), які забезпечують кровопостачан-ня м’язів і слизової оболонки язика (musculi et tunica mucosa linguae);

лицева артерія (a. facialis) – в ділянці підщеле-пного трикутника (trigonum submandibulare) розга-

лужується на:

гілки до піднижньощелепної залози (glandula submandibularis);

висхідну піднебінну артерію (a. palatina ascendens) до м’якого піднебіння (palatum molle);

мигдаликову гілку (ramus tonsillaris) до піднебін-ного мигдалика (tonsilla palatina).

Перегинаючись через край нижньої щелепи (margo mandibulae) попереду жувального м’яза (m. masseter), лицева артерія розділяється на облич-чі на:

нижню губну артерію (a. labialis inferior);

верхню губну артерію (a. labialis superior).

Кінцевою гілкою лицевої артерії (a. facialis) є кутова артерія (a. angularis), яка прямує до присереднього кута ока, анастомозує з артерією спинки носа (a. dorsalis nasi) із системи внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna), а саме – від очної артерії (a. ophthalmica).

До задньої групи гілок зовнішньої сонної артерії (rami posteriores arteriae carotidis externae) належать:

груднинно-ключично-соскоподібна артерія (a. sternocleidomastoidea), йде до однойменного

м’яза, може відходити від верхньої щитоподібної ар-терії або від потиличної артерії;

потилична артерія (a. occipitalis), забезпечує кровопостачння:

шкіри потилиці (cutis occipitis);

черепної твердої оболонки (dura mater cranialis);

задня вушна артерія (a. auricularis posterior), plsqcyє кровопостачння: - шкіри вушної раковини

(cutis auriculae);

шкіри потилиці (cutis occipitis);

слизової оболонки барабанної порожнини (tunica mucosa cavitatis tympani);

черепної твердої оболонки (dura mater cranialis).

До присередньої групи гілок зовнішньої сонної артерії (rami arteriae carotidis externae) належить:

висхідна глоткова артерія (a. pharyngea ascendens), яка забезпечує кровопостачння:

м’язів глотки (musculi pharyngis);

глибоких м’язів шиї (musculi colli; musculi cervicis profundi);

черепної твердої оболонки (dura mater cranialis);

барабанної порожнини (cavitas tympani).

До кінцевих гілок зовнішньої сонної артерії (rami distales arteriae carotidis externae) належать:

1 Поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis), яка є безпосереднім продовженням зовнішньої сонної артерії (arteria carotis externa), її кінцевою гілкою. Вона проходить попереду вушної раковини (auricula) у скроневу ділянку (regio temporalis) і на рівні надочноямкового краю лобової кістки (margo supraorbitalis ossis frontalis) розгалу-жується на:

лобову гілку (r. frontalis);

тім’яну гілку (r. parietalis), дані гілки живлять м’язи і шкіру лобової ділянки (musculi et cutis regionis frontalis) та тім’яної ділянки (regionis parietalis).

На своєму шляху поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis) розгалужується на такі гілки:

до привушної залози (glandula parotidea) – при-вушна гілка (r. parotideus);

до м’язів лиця (musculi faciei) – поперечна ар-терія лиця (a. transversa faciei);

до вушної раковини (auricula) – передні вушні гілки (rr. auriculares anteriores);

до скроневого м’яза (m.temporalis) – середня скронева артерія (a. temporalis media).

2 Верхньощелепна артерія (a. maxillaris) є дру-гою кінцевою гілкою і найбільшою гілкою зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa).

Відповідно до топографії верхньощелепної артерії (a. maxillaris) в ній виділяють:

1-й відділ – щелеповий відділ (pars mandibularis);

2-й відділ – крилоподібний відділ (pars pterygoidea);

3-й відділ – крилопіднебінний відділ (pars pterygopalatina).

Від щелепового відділу верхньощелепної артерії (pars mandibularis arteriae maxillaris) відходять такі гілки:

глибока вушна артерія (a. auricularis profunda) до барабанної перетинки (membrana tympanica) та

зовнішнього слухового ходу (meatus acusticus externus);

передня барабанна артерія (a. tympanica anterior) до барабанної порожнини (cavitas tympani);

нижня коміркова артерія (a. alveolaris inferior) до нижньої щелепи (mandibula), де постачає кров до

ясен (gingiva) і зубів (dentes); вона розгалужується на:

середня оболонкова артерія (a. meningea media) до черепної твердої оболонки (dura mater cranialis).

У межах крилоподібного відділу (pars pterygoidea) від верхньощелепної артерії (arteria maxillaris)

відходять такі гілки:

жувальна артерія (а. masseterica) – до жуваль-них м’язів;

щічна артерія (а. buccalis) – до щічного м’яза;

задня верхня коміркова артерія (a. alveolaris superior posterior) та її гілки:

зубні гілки (rr. dentales);

навколозубні гілки (rr. peridentales) – до верх-ньої щелепи (maxilla) та великих кутніх зубів (dentes molares);

ясенні гілки (rr. gingivalis).

Від крило-піднебінного відділу (pars pterygopalatina) відходять такі гілки:

підочноямкова артерія (a. infraorbitalis) – до м’язів лиця (musculi faciei) та нижніх м’язів очного яблука, через передні верхні коміркові артерії (aa. аlveolares superiores anteriores) – до верхніх

передніх зубів (dentes) і ясен верхньої щелепи (gingiva maxillae);

низхідна піднебінна артерія (a. palatina descendens) – до твердого піднебіння (palatum durum),

м’якого піднебіння (palatum molle) та підне-бінного мигдалика (tonsilla palatina);

клино-піднебінна артерія (a. sphenopalatina) – до слизової оболонки носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi);

артерія крилоподібного каналу (a. canalis pterygoidei) – до слухової труби (tuba auditiva).