2. 12 Пала кишка. Кровопостачання, іннервація, відділи

Дванадцятипала кишка (duodenum)

Вона має вигляд підкови, розміщена у пупковій ділянці та поділяється на:

верхню частину (pars superior), яка починається ампулою – (ampulla), або цибулиною (bulbus)

на рівні XII грудного – І поперекового хребців;

низхідну частину (pars descendens) на рівні І-ІІІ поперекових хребців;

горизонтальну частину (pars horizontalis) на рівні III поперекового хребця;

висхідну частину (pars ascendens) на рівні ІІІ-ІІ поперекових хребців.

При переході верхньої частини (pars superior) в низхідну (pars inferior) утворюється верхній згин дванадцятипалої кишки (flexura duodeni superior).

При переході низхідної частини (pars descendens) в горизонтальну частину (pars horizontalis) утворюється нижній згин дванадцятипалої кишки (flexura duodeni inferior).

При переході дванадцятипалої кишки (duodenum) в порожню кишку (jejunum) утворюється дванадцятипало-порожньокишковий згин (flexura duodenojejunalis), який фіксується м’язом-підвішувачем дванадцятипалої кишки (musculus suspensorius duodeni) до лівої половини II поперекового хребця.

Дванадцятипала кишка (duodenum) прилягає:

вгорі – до квадратної частки печінки (lobus quadratus hepatis);

унизу – до правої нирки (ren dexter) з наднирковою залозою (glandula suprarenalis) і своєю

увігнутою поверхнею оточує головку підшлункової залози (caput pancreatis).

Дванадцятипала кишка (duodenum) вкрита очеревиною (peritoneum) спереду, тобто з одного боку (екстраперитонеально).

Лише на самому початку – біля воротарної частини шлунка (pars pylorica gastris) і в самому кінці – в ділянці дванадцятипало-порожньокишкового згину (flexura duodenojejunalis) – дванадцятипала кишка вкрита очеревиною з усіх боків.

Від печінки (hepar) до кишки йде печінково-дванадцятипалокишкова зв’язка (ligamentum hepatoduodenale).

На присередній стінці низхідної частини дванадцятипалої кишки (paries medialis partis descendentis duodeni) слизова оболонка (tunica mucosa) містить:

поздовжню складку дванадцятипалої кишки (plica longitudinalis duodeni), яка має:

великий сосочок дванадцятипалої кишки (papilla duodeni major), котрий розміщений у кінці складки і на якому відкривається печінково-підшлункова ампула (ampulla hepatopancreatica), що утворилася внаслідок злиття:

спільної жовчної протоки (ductus choledochus);

протоки підшлункової залози (ductus pancreaticus);

малий сосочок дванадцятипалої кишки (papilla duodeni minor), розміщений дещо вище великого сосочка на поздовжній складці, є непостійним і на ньому відкривається:

додаткова протока підшлункової залози (ductus pancreaticus accessorius). Санторінієва

Иннервация двенадцатиперстной кишки Иннервация двенадцатиперстной кишки осуществляется ветвями обоих блуждающих нервов, чревного, верхнего брыжеечного, печеночного и желудочно-двенадцатиперстного сплетений, идущих периваскулярно.

Кровоснабжение двенадцатиперстной кишки осуществляется из a. gastroduodenalis и a. mesenterica superior. От a. gastroduodenalis отходит a. pancreaticoduodenalis superior. В кровоснабжении ампулы двенадцатиперстной кишки принимают участие ветви аа. gastroduodenalis, gastroomentalis dextra, gastrica dextra и hepatica propria. Переднюю стенку duodenum кровоснабжают две передние (верхняя и нижняя) панкреатодуоде-нальные артерии, в борозде между duodenum и pancreas образующие так называемую переднюю артериальную дугу. Задняя стенка двенадцатиперстной кишки кровоснабжается за счет задней артериальной дуги, образованной верхней и нижней задними панкре-атодуоденальными артериями. Вены двенадцатиперстной кишки сопровождают одноименные артерии, вливаясь в систему воротной вены.

4. Плечове сплетення. Походження, гілки, топографія.

Плечове сплетення(plexus brachialis)

Плечове сплетення (plexus brachialis) утворене передніми гілками чотирьох нижніх шийних нервів та більшою частиною передньої гілки І грудного нерва і лежить на глибоких м’язах шиї.

Плечове сплетення (plexus brachialis) має:

корінці (radices);

стовбури (trunci);

передні та задні розгалуження (divisiones anteriores et posteriores);

пучки (fasciculi).

Плечове сплетення складається з:

надключичної частини (pars supraclavicularis);

підключичної частини (pars infraclavicularis).

Надключична частина плечового сплетення (pars supraclavicularis plexus cervicalis) розміщена в міждрабинчастому просторі шиї (spatium interscalenum) і в глибині великої надключичної ямки (fossa supraclavicularis major). До її складу входять:

верхній стовбур (truncus superior), який утворений передніми гілками IV-VI шийних нервів;

середній стовбур (truncus medius), який утворений передньою гілкою VII шийного нерва;

нижній стовбур (truncus inferior), який утворений передніми гілками VIII шийного нерва та I грудного нерва.

Від стовбурів відходять:

передні розгалуження нервових волокон (divisiones anteriores neurofibrarum), що іннервують:

м’язи-згиначі верхньої кінцівки (musculi flexores membri superioris);

задні розгалуження (divisiones posteriores neurofibrarum), що іннервують:

м’язи-розгиначі верхньої кінцівки (mm. extensores membri superioris).

Надключична частина плечового сплетення (pars supraclavicularis plexus cervicalis) має такі короткі гілки, які йдуть:

1) до м’язів спини:

дорсальний нерв лопатки (n. dorsalis scapulae), що іннервує:

м’яз-підіймач лопатки (m. levator scapulae);

ромбоподібні м’язи (mm. rhomboidei);

грудо-спинний нерв (n. thoracodorsalis), що іннервує:

найширший м’яз спини (m. latissimus dorsi);

2) до м’язів грудної клітки:

підключичний нерв (n. subclavius), що іннервує:

однойменний м’яз (m. subclavius);

довгий грудний нерв (n. thoracicus longus), що іннервує:

передній зубчастий м’яз (m. serratus anterior);

бічний грудний нерв (n. pectoralis lateralis) та присередній грудний нерв (n. pectoralis medialis)

іннервують:

великий та малий грудні м’язи (mm. pectorales major et minor);

3) до м’язів грудного пояса:

надлопатковий нерв (n. suprascapularis), що іннервує:

надостьовий та підостьовий м’язи (mm. supraspinatus et infraspinatus);

підлопаткові нерви (nn. subscapulares), що іннервують:

підлопатковий м’яз (m. subscapularis);

великий круглий м’яз (m. teres major);

пахвовий нерв (n. Axillaris)

верхній бічний шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii lateralis superior), який є чутливий та

іннервує:

шкіру дельтоподібної ділянки (cutis regionis deltoideae).

Підключична частина (pars infraclavicularis) плечового сплетення, розміщена нижче рівня ключиці, охоплює з трьох боків пахвову артерію і поділяється на:

присередній шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii medialis), що іннервує:

шкіру передньоприсередньої поверхні плеча (cutis faciei anteriomedialis brachii);

присередній шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii medialis), що йде на

передпліччя, де іннервує:

шкіру передньої та присередньої поверхні передпліччя (cutis faciei brachii anterioris et medialis) і

має:

ліктьовий нерв (n. ulnaris), що проходить у присередній двоголовій борозні (sulcus bicipitalis medialis), де лягає в ліктьову борозну (sulcus ulnaris).

На передпліччі (antebrachium) ліктьовий нерв (n. ulnaris) поділяється на:

тильну гілку ліктьового нерва (r. dorsalis nervi ulnaris);

долонну гілку ліктьового нерва (r. palmaris nervi ulnaris).

Долонна гілка ліктьового нерва (r. palmaris nervi ulnaris) іннервує:

усі м’язи підвищення V пальця (musculi eminentiae hypothenaris);

усі міжкісткові м’язи (musculi interossei);

ІІІ-ІV червоподібні м’язи (musculi lumbricales);

привідний м’яз великого пальця (m. adductor pollicis);

глибоку голівку короткого м’яза-згинача великого пальця (caput profundum musculi flexoris pollicis brevis);

шкіру підвищення мізинця (cutis eminentiae hypothenaris);

долонну поверхню V пальця (facies palmaris digiti quinti [V]);

присередню поверхню ІV пальця (facies medialis digiti quarti [ІV]).

Поверхнева гілка ліктьового нерва (ramus superficialis nervi ulnaris) переходить у спільні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares communes), які поділяються, у свою чергу, на два

власні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares proprii).

Глибока гілка ліктьового нерва (ramus profundus nervi ulnaris) іннервує:

більшість м’язів гіпотенара (musculi hypothenaris);

більшість м’язів середньої групи кисті (musculi manus medii);

- деякі м’язи тенара (musculi thenaris).

Тильна гілка ліктьового нерва (r. dorsalis nervi ulnaris) поділяється на тильні пальцеві нерви (nn. digitales dorsales), які іннервують шкіру:

мізинця (digitus minimus);

персневого пальця; безіменного пальця (digitus anularis);

ліктьової сторони середнього пальця (pars ulnaris digiti medii).

Від присереднього пучка та бічного пучка (fasciculus medialis et fasciculus lateralis) відходить cерединний нерв (n. medianus), який починається:

На плечі серединний нерв (n. medianus) не розгалужується.

Серединний нерв (n. medianus) іннервує:

м’язи підвищення великого пальця (крім привідного м’яза великого пальця і глибокої голівки короткого м’яза-згинача великого пальця);

І-ІІ червоподібні м’язи (mm. lumbricales [І-ІІ]).

Від бічного пучка (fasciculus lateralis) відходить:

- м’язово-шкірний нерв (n. musculocutaneus),:

дзьобо-плечовий м’яз (m. coracobrachialis);

двоголовий м’яз плеча (m. biceps brachii);

плечовий м’яз (m. brachialis).

Із заднього пучка (fasciculus posterior) відходять:

довга гілка – променевий нерв (n. radialis);

коротка гілка – пахвовий нерв (n. axillaris).

Променевий нерв (n. radialis) проходить у каналі променевого нерва (canalis nervi radialis) та іннервує усі м’язи задньої групи плеча і шкіру над ними.

Пахвовий нерв (n. axillaris) виходить через чотиристоронній отвір (foramen quadrilaterum) на тильну поверхню лопатки та іннервує:

капсулу плечового суглоба;

дельтоподібний і малий круглий м’язи (м’язові гілки – rr. musculares).