3)Середній мозок: топографія, структура, зовнішня та внутрішня будова;

СЕРЕДНІЙ МОЗОК (mesencephalon) До нього належать:

покрівля середнього мозку (tectum mesencephali);

ніжки мозку (crura cerebri; pedunculi cerebri);

водопровід середнього мозку; водопровід мозку (aqueductus mesencephali; aqueductus cerebri).

Межі середнього мозку чітко виражені з вентральної поверхні стовбура мозку:

передньою межею є зорове перехрестя (chiasma opticum);

задньою межею є передній край моста (margo anterior pontis).

Покрівля середнього мозку(tectum mesencephali)

Поверхнева (дорсальна) частина покрівлі середнього мозку представлена:

пластинкою покрівлі; чотиригорбковою пластинкою (lamina tecti; lamina quadrigemina), яка має чотири підвищення, що відокремлені одне від одного двома борозками, розділяючи покрівлю на:

два верхні горбики (colliculi superiores);

два нижні горбики (colliculi inferiores).

Ядра правого і лівого верхніх горбиків з’єднуються між собою спайкою верхніх горбиків (comissura colliculorum superiorum), а ядра правого і лівого нижніх горбиків – спайкою нижніх горбиків (comissura colliculorum inferiorum).

У людини верхні горбики (colliculі superiores), ручки верхніх горбиків та бічні колінчасті тіла входять до складу підкіркових центрів зору, а нижні горбики, ручки нижніх горбиків та присередні колінчасті тіла входять до складу підкіркових центрів слуху.

Верхні і нижні горбики відокремлені між собою поперечною борозною, а праві та ліві горбики –поздовжньою борозною.

Колінчасті тіла (corpora geniculata) є складовою проміжного мозку (diencephalon).Позаду від ручки нижнього горбика (brachium colliculi inferioris), попереду від верхньої мозочкової ніжки (pedunculus cerebellaris superior) і досередини від ніжки мозку розміщений трикутник петлі (trigonum lemnisci), в товщі якого проходять слухові нервові волокна бічної петлі (lemniscus lateralis). Між правим і лівим верхніми горбиками у верхній (передній) частині поздовжньої борозни є ложе для шишкоподібної залози; епіфіза (glandula pinealis).

До підкіркових центрів зору належать:

верхні горбики (colliculi superiores);

ручки верхніх горбиків (brachia colliculorum superiorum);

бічні колінчасті тіла (corpora geniculata lateralia).

До підкіркових центрів слуху належать:

нижні горбики (colliculi inferiores);

ручки нижніх горбиків (brachia colliculorum inferiorum);

присередні колінчасті тіла (corpora geniculata medialia).

Ніжки мозку (crura cerebri)

Це товсті мозкові тяжі, які відходять від мосту і прямують наперед до півкуль великого мозку.

Між ніжками мозку розміщена глибока міжніжкова ямка (fossa interpeduncularis), на дні якої знаходиться задня пронизана речовина (substantia perforata posterior).

Із борозни окорухового нерва (sulcus nervi oculomotorii), яка є на присередній поверхні кожної ніжки, виходить окоруховий нерв.

На горизонтальному поперечному розрізі кожна ніжка розділена чорною речовиною (substantia nigra) на:

покрив середнього мозку (tegmentum mesencephali) – задня частина;

основу ніжки (basis pedunculi) – передня частина.

Покрив середнього мозку (tegmentum mesencephali) розміщений між чорною речовиною (substantia nigra), яка відділяє його від основ ніжок мозку (bases pedunculorum cerebri), та умовною площиною, що проходить через водопровід середнього мозку (aqueductus mesencephali) і відділяє його від покрівлі середнього мозку (tectum mesencephali). У ньому розміщені скупчення сірої та білої речовин.

У покриві середнього мозку (tegmentum mesencephali) розміщені такі основні ядра середнього мозку:

червоне ядро (nucleus ruber), яке розміщене дорсально від присередньої частини чорної речовини і простягається від гіпоталамуса (hypothalamus) до рівня нижніх горбиків пластинки покрівлі (colliculi inferiores laminae tecti);

рухове ядро окорухового нерва (nucleus nervi oculomotorii), яке міститься на рівні верхніх горбиків (colliculi superiores);

додаткове ядро окорухового нерва (nucleus accessorus nervi oculomotorii), або ядро

Якубовича, що є парасимпатичним ядром ІІІ пари черепних нервів, яке розміщене вентрально від ядра окорухового нерва;

рухове ядро блокового нерва (nucleus nervi trochlearis), яке міститься на рівні нижніх горбиків (colliculi inferiores).

Покрив середнього мозку (tegmentum mesencephali) містить також сітчасту речовину; сітчасту

формацію (formatio reticularis), в якій розміщені такі сітчасті ядра (nuclei reticulares):

У білій речовині покриву середнього мозку (tegmentum mesencephali) проходять:

присередня петля (lemniscus medialis);

бічна петля (lemniscus lateralis);

трійчаста петля (lemniscus trigeminalis);

присередній поздовжній пучок (fasciculus longitudinalis medialis);

задній (дорсальний) поздовжній пучок (fasciculus longitudinalis posterior; fasciculus longitudinalis dorsalis);

центральний покривний шлях (tractus tegmentalis centralis), який є одним з головних низхідних

екстрапірамідних шляхів стовбура головного мозку (truncus encephali).

Основа ніжки (basis pedunculi) утворена провідними шляхами, які йдуть від кори великого мозку до

мосту, довгастого мозку і спинного мозку (низхідні провідні шляхи).

До них належать:

кірково-спинномозковий шлях (tractus corticospinalis), або пірамідний шлях (tractus pyramidalis).

Чорна речовина (substantia nigra), сітчаста речовина (formatio reticularis) і червоне ядро (nucleus ruber) функціонально належать до екстрапірамідної системи, яка підтримує тонус скелетних м’язів та керує несвідомими автоматичними рухами.

Отже, середній мозок містить:

підкіркові центри слуху і зору, важливі екстрапірамідні ядра, ядра окорухових нервів (III та

IV пари черепних нервів);

усі висхідні та низхідні проекційні шляхи, які зв’язують кору головного мозку з нижче-розміщеними відділами центральної нервової системи;

пучки білої речовини

Водопровід середнього мозку; водопровід мозку; водопровід Сільвія

(aqueductus mesencephali; aqueductus cerebri; aqueductus Sylvii)

Це вузький канал, який вистелений епендимою, з’єднує ІІІ шлуночок з ІV шлуночком і оточений центральною сірою речовиною (substantia grisea centralis).

Він містить спинномозкову рідину і має отвір водопроводу середнього мозку; отвір водопроводу мозку (apertura aqueductus mesencephali; apertura aqueductus cerebri), через який сполучається з IV шлуночком.

Водопровід середнього мозку (aqueductus mesencephali) є порожниною середнього мозку і через нього проходить межа між ніжками мозку (pedunculi cerebri) та покривом середнього мозку (tegmentum mesencephali).

4)Серце: топографія, будова стінки серця, клапанний апарат.

Серце (cor) є порожнистим м’язовим органом, що розміщений у порожнині грудної клітки (cavitas thoracis) у середньому середостінні (mediastinum medium).

Серце має:

верхівку серця (apex cordis), яка направлена вперед, униз і вліво;

основу серця (basis cordis), яка направлена в протилежний бік. Серце має такі поверхні:

груднинно-реброву поверхню; передню поверх-ню (facies sternocostalis; facies anterior);

діафрагмову поверхню; нижню поверхню (facies diaphragmatica; facies inferior);

праву/ліву легеневі поверхні (facies pulmonalis dextra/sinistra).

Стінка серця (paries cordis)Вона складається із;

внутрішнього шару – ендокарда (endocardium);

м’язового шару – міокарда (myocardium);

зовнішнього шару – епікарда (epicardium).

Ендокард (endocardium) є внутрішнім шаром, що вкриває зсередини порожнину серця (cavitas cordis), а саме: покриває м’ясисті перегородки (trabeculae carneae), соскоподібні м’язи (mm. papillares) та су-хожилкові струни (chorde tendineae) і продовжується у внутрішню оболонку судин, що відходять від серця.

Дуплікатура ендокарда утворює:

заслінки клапану аорти (valvae aortae);

заслінки клапану легеневого стовбура (valvae trunci pulmonalis);

стулки правого передсердно-шлуночкового кла-пану (cuspides valvae atrioventricularis dextrae);

стулки лівого передсердно-шлуночкового клапа-ну (cuspides valvae atrioventricularis sinistrae).

Міокард (myocardium)Це середній шар, утворений серцевою м’язовою тканиною (textus muscularis cardiacus), яка склада-ється з кардіоміоцитів (cardiocyti), що з’єднані між собою значною кількістю вставних дисків. М’язові волокна передсердь (atria) і шлуночків (ventriculi) починаються від волокнистої тканини, яка входить до складу м’якого скелета серця.

Зовнішня оболонка серця – нутрощева пластинка; епікард (lamina visceralis; epicardium)

Вона є нутрощевою пластинкою серозного осер-дя (pericardium serosum). Епікард вкриває:

серце (cor);

початкові відділи аорти (aorta);

легеневого стовбура (truncus pulmonalis);

кінцеві відділи порожнистих вен (venae cavae) та легеневих вен (venae pulmonales).

Правий передсердно-шлуночковий отвір (ostium atrioventriculare dextrum)

Він закривається правим передсердно-шлуноч-ковим клапаном; тристулковим клапаном (valva atrioventricularis dextra; valva tricuspidalis), який має такі три стулки:

передню стулку (cuspis anterior);

задню стулку (cuspis posterior);

перегородкову стулку (cuspis septalis).

При скороченні передсердь (atria) стулки клапана притискаються потоком крові до стінок шлуночка іпропускають кров у порожнину останнього.

При скороченні шлуночків (ventriculi) вільні краї стулок (margines liberi cuspidum) піднімаються і зми-каються, але в передсердя (atria) не вивертаються, бо з боку шлуночка (ventriculus) їх утримують сухо-жилкові струни (chordae tendineae).

Із правого шлуночка (ventriculus dexter) почина-ється легеневий стовбур (trucus pulmonalis), отвір якого закритий клапаном легеневого стовбура (valva trunci pulmonalis).

Клапан легеневого стовбура (valva trunci pulmonalis) складається з:

правої півмісяцевої заслінки (valvula semilunaris dextra);

лівої півмісяцевої заслінки (valvula semilunaris sinistra);

передньої півмісяцевої заслінки (valvula semilunaris anterior).

Лівий передсердно-шлуночковий отвір(ostium atrioventriculare sinistrum)

Цей отвір закривається лівим передсердно-шлуночковим клапаном; мітральним клапаном (valva atrioventricularis sinistra; valva mitralis), який складається з:

передньої стулки (cuspis anterior);

задньої стулки (cuspis posterior).

Отвір аорти закривається клапаном аорти (valva aortae), який складається з:

правої півмісяцевої заслінки; правої вінцевої заслінки (valvula semilunaris dextra; valvula coronaria dextra);

лівої півмісяцевої заслінки; лівої вінцевої заслі-нки (valvula semilunaris sinistra; valvula coronaria sinistra);

задньої півмісяцевої заслінки; задньої вінцевої заслінки (valvula semilunaris posterior; valvula coronaria posterior).

Серце (cor) розташоване в грудній порожнині (cavitas thoracis; cavitas thoracica) в середньому середостінні (mediastinum medium), яке є відділом нижнього середостіння (mediastini inferioris). Дві третини серця розташовані зліва від серединної лінії і одна третина – справа.

З боків до серця прилягають плевральні мішки легень, а менша передня його поверхня прилягає до груднини (sternum) і ребрових хрящів (cartilagines costales).

Верхня межа серця проходить по лінії, яка з’єднує верхні краї правого і лівого третіх ребрових хрящів.

Права межа серця проходить вертикально вниз від рівня верхнього краю ІІІ правого ребрового хряща (на 1-2 см вправо від краю груднини) до V правого ребрового хряща.

Нижня межа серця проходить по лінії, яка іде від V правого ребрового хряща до верхівки серця.

Верхівка серця проектується в лівому V міжребер’ї на 1–1,5 см присередніше від лівої середньоключичної лінії.

Ліва межа серця проходить вниз від верхнього краю ІІІ лівого ребрового хряща на рівні пригруднинної лінії до верхівки серця.

Лівий передсердно–шлуночковий клапан; мітральний клапан (valva atrioventricularis sinistra; valva mitralis) вислуховується в ділянці верхівки серця.

Клапан аорти (valva aortae) вислуховується в другому міжребер’ї справа від груднини.

Клапан легеневого стовбура (valva trunci pulmonalis) вислуховується в ІІ міжребер’ї зліва від груднини.

Правий передсердно–шлуночковий клапан; тристулковий клапан (valva atrioventricularis dextra; valva tricuspidalis) вислуховується біля основи мечоподібного відростка груднини справа (з’єднання VІ правого ребрового хряща з грудниною) – точка Боткіна.

Білет 17