2. Глотка, топографія

ГЛОТКА (pharynx) Глотка є трубчастим органом, який простягається від основи черепа (basis cranii) до верхньогорівня VII шийного хребця

Голотопія глотки: розміщена у передній шийній ділянці (regio cervicalis anterior).

Скелетопія глотки: від основи черепа (basis cranii) до рівня VI – VII шийних хребців (vertebrae cervicalis sextae – septimae [VI – VII]).

Синтопія глотки:

- спереду глотки (pharynx) розміщені носова і ротова порожнини (cavitates nasi et oris) та вхід до гортані (aditus laryngis);

ззаду – шийний відділ хребтового стовпа (pars cervicalis columnae vertebralis) та глибокі м’язи шиї

(musculi colli profundi);

з боків – середнє вухо (auris media) та судинно-нервовий пучок шиї.

Глотка сполучається з:

носовою порожниною (cavitas nasi) – через парні отвори хоани (choanae);

ротовою порожниною (cavitas oris) – через зів (fauces);

гортанню (larynx) – через вхід до гортані (aditus laryngis);

барабанною порожниною (cavitas tympani) – через глотковий отвір слухової труби (ostium pharyngeum tubae auditivae);

продовжуєься в стравохід (oesophagus).

Глотка (pharynx) має:

верхню стінку (склепіння глотки);

передню стінку (де розміщені отвори в ротову, носову порожнини та в гортань);

задню стінку (прилягає до передхребтових м’язів шиї);

бічну (парну) стінку, в якій знаходяться глоткові лімфатичні вузлики (noduli lymphoidei pharyngeales).

Порожнина глотки (cavitas pharyngis) поділяється на:

носову частину глотки (pars nasalis pharyngis);

ротову частину глотки (pars oralis pharyngis);

гортанну частину глотки (pars laryngea pharyngis).

Носова частина глотки (pars nasalis pharyngis) – чисто дихальна частина, вона через хоани (choanae) сполучається з носовою порожниною (cavitas nasi).

На її бічних стінках з обох боків є глоткові отвори слухових труб (ostia pharyngea tubarum auditivarum), які сполучають глотку (pharynx) з барабанною порожниною (cavitas tympani).

Між останніми і м’яким піднебінням (palatum molle) розміщене парне скупчення лімфоїдної тканини– трубний мигдалик (tonsilla tubaria).

Позаду від глоткового отвору слухової труби (ostium pharyngeum tubae auditivae) є глотковий закуток (recessus pharyngeus).

На межі верхньої та задньої стінок глотки (склепіння глотки – fornix pharyngis) розміщений:

непарний глотковий мигдалик (tonsilla pharyngealis), або аденоїдний мигдалик, який має:

ямочки мигдалика (fossulae tonsillae);

крипти мигдалика (cryptae tonsillae).

Три мигдалики глотки (глотковий мигдалик – tonsilla pharyngealis, парний трубний мигдалик – tonsilla tubaria) та три мигдалики ділянки зіва (язиковий мигдалик – tosilla lingualis, парний піднебінний мигдалик – tonsilla palatina) утворюють лімфатичне кільце глотки (anulus lymphoideus pharyngis) – кільце Пирогова-Вальдейера.

Ротова частина глотки (pars oralis pharyngis) простягається від піднебінної завіски (velum palatinum) до входу в гортань (larynx), тобто на рівні зіва (fauces), що відповідає висоті тіла третього шийного хребця (vertebra cervicalis tertia).

Між коренем язика (radix linguae) та надгортанником (epiglottis) проходять:

серединна язиково-надгортанна складка (plica glossoepiglottica mediana);

парна бічна язиково-надгортанна складка (plica glossoepiglottica lateralis), між якими розміщена

надгортанна долинка (vallecula epiglottica).

У ротовій частині глотки (pars oralis pharyngis) перехрещуються травний та дихальний шляхи. При акті ковтання носова частина глотки (pars nasalis pharyngis) відокремлюється від ротової частини глотки (pars oralis pharyngis) піднебінною завіскою (velum palatinum).

При акті ковтання гортань (larynx) піднімається догори, а надгортанник (epiglottis) закриває вхід до гортані (aditus laryngis).

Гортанна частина глотки (pars laryngea pharyngis) починається на рівні входу до гортані (aditus laryngis) і сполучається з порожниною гортані (cavitas laryngis).

З боків від входу до гортані (aditus laryngis) гортанна частина глотки (pars laryngea pharyngis) розширюється і утворює парні грушоподібні закутки (recessus piriformes), присередньо від нихрозміщені складки верхнього гортанного нерва (plicae nervi laryngei superioris), де проходять:

верхня гортанна артерія (arteria laryngea superior);

внутрішня гілка верхнього гортанного нерва (ramus internus nervi laryngei superioris).

місці переходу глотки (pharynx) в стравохід (oesophagus) є глотково-стравохідне звуження

(constrictio pharyngooesophagealis).

М’язова оболонка (tunica muscularis pharyngis), або м’язи глотки (musculi pharyngis), побудовані із поздовжніх та колових поперечно-посмугованих м’язових волокон (myofibrae transversostriatae) і формують:

- м’язи-звужувачі глотки (musculi constrictores pharyngis), що утворюють внутрішній коловий шар

(stratum circulare internum);

- м’язи-підіймачі глотки (musculi levatores pharyngis), що утворюють зовнішній поздовжній шар

(stratum longitudinale externum).

До поздовжніх м’язів глотки належать:

- шило-глотковий м’яз (musculus stylopharyngeus): піднімає глотку (pharynx) та гортань (larynx) догори;

- піднебінно-глотковий м’яз (musculus palatopharyngeus): опускає піднебінну завіску (velum palatinum) і зменшує отвір зіва (fauces);

- трубно-глотковий м’яз (musculus salpingopharyngeus): піднімає глотку (pharynx) і запобігає зсуванню вперед хряща слухової труби (cartilago tubae auditivae).

До колових м’язів глотки належать:

- верхній м’яз-звужувач глотки (musculus constrictor pharyngis superior), який має:

- середній м’яз-звужувач глотки (musculus constrictor pharyngis medius), який має:

- нижній м’яз-звужувач глотки (musculus constrictor pharyngis inferior), який має:

М’язи-звужувачі (musculi constrictores) скорочуються послідовно зверху донизу, активно проштовхуючи їжу до стравоходу (oesophagus).

Внаслідок зростання м’язових пучків протилежних м’язів-звужувачів (musculi constrictores) на задній

поверхні глотки (facies posterior pharyngis) по серединній лінії (linea mediana) утворюється глотковий

шов (raphe pharyngis).

Між адвентицією глотки (adventitia pharyngis) та суміжними органами є навкологлотковий

простір (spatium peripharyngeum), що заповнений пухкою волокнистою сполучною тканиною (textus connectivus fibrosus laxus).

Цей простір має такі відділи:

заглотковий простір (spatium retropharyngeum), що переходить у верхнє середостіння

(mediastinum posterius), або позавісцеральний простір (spatium retroviscerale);

бічноглотковий простір (spatium lateropharyngeum), який ще називається бічним глотковим

простором (spatium pharyngeum laterale), або приглотковим простором (spatium parapharyngeum).

Функція глотки:

проведення їжі через ротову частину глотки та гортанну частину глотки (pars oralis pharyngis et pars laryngea pharyngis) до стравоходу;

проведення повітря через носову частину глотки та ротову частину глотки (pars nasalis pharyngis et pars oralis pharyngis) до гортані.

Иннервация и кровоснобжение глотки. Питание глотки происходит главным образом из a. pharyngea ascendens и ветвями a. facialis и a. maxillaris из a. corotis externa. Венозная кровь оттекает в сплетение, расположенное поверх мышечной оболочки глотки, а затем — по vv. pharyngeae в систему v. jugularis interna. Отток лимфы происходит в nodi lymphatici cervicales profundi et retropharyngeales. Иннервируется глотка из нервного сплетения — plexus pharyngeus, образованного ветвями nn. glossopharyngeus, vagus et tr. sympathicus. При этом чувствительная иннервация проводится и по п. glossopharyngeus и по п. vagus; мышцы глотки иннервируются п. vagus, за исключением m. stylopharyngeus, которую снабжает п. glossopharyngeus.