Коротко Остап Вишня. «Моя автобіографія», «Сом»

Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) – український сатирик та гуморист, перекладач, журналіст. Увів у літературу жанр «усмішка». «Мені нове життя усміхається. І я йому усміхаюсь! Через те й усмішка!» (Остап Вишня).

 

 

Остап Вишня – автор усмішок, гуморесок, фейлетонів, політичних памфлетів, літературно-мистецьких нарисів, рецензій. За життя письменника було видано більше 100 збірок («Мисливські усмішки», «Вишневі усмішки» (сільські, закордонні, кооперативні, театральні) та ін.), деякі з яких перевидавалися. Його називали «королем українського тиражу», бо своїми творами захоплював широке коло читачів. Особливості творчого стилю Остапа Вишні: – герой більшості творів – простий трудівник-життєлюб, мудрий і дотепний, нещадний до злодіїв та ворогів; – тематика творів пов’язана із злободенними проблемами часу: – українське село у віковічних злиднях; – доля інших народів (наприклад, кримських татар); – розвиток української культури (література і театр); – потяг неосвічених людей до нового життя; – партійна ідеологія; – проблеми розвитку національної мови; – відродження національної гідності українського народу; – природа як джерело краси і натхнення тощо; . – багатство відтінків у змалюванні образів; – соковитий народний гумор; – дотепність; – правдиво змальовані характери персонажів; – один із основних засобів характеристики персонажів – колоритні діалоги; – застосування прийому зіставлення та поєднання в межах одного твору різних лексичних «шарів» і стилів – побутового і політичного, літературного і ділового, високого й буденного; – – використання пейзажів; – посилена увага до окремих деталей, їх обігрування. Фейлетон (від фр. «лист», «аркуш») – невеликий за обсягом жанр художньо-публіцистичної літератури злободенного змісту, який характеризують сатирич-ність, динамізм викладу, невимушена композиція, пародійність, застосування позалітературних жанрів тощо.

Гумореска (від лат. «волога») – невеликий віршовий, прозовий або драматичний твір з комічним сюжетом, що відрізняється від сатири легкою, жартівливою тональністю. У гуморесці сміх постає у вигляді доброзичливої, емоційно забарв-леної критики в дотепній, парадоксальній, іронічній, гротескній, пародійній формі.

Усмішка – різновид гуморески, синтез гумористичного оповідання, анекдоту і фейлетону, характеризується лаконізмом, дотепністю, обов’язковою присутністю автора, поєднанням побутових замальовок, жанрових сценок з частими автор-ськими відступами.

«Моя автобіографія»

Жанр: гумореска Композиція твору відповідає формі ділового паперу – автобіографії. У «вступному» етюді-розділі автор розповідає про л*е, де й коли народився, про батьків та дідів. Другий і третій етюди присвячені етапам навчання, формування світогляду майбутнього письменника. Гумореска скомпонована з окремих невеличких розділів – «фресок». Автор «вихоплює» найяскравіші епізоди, події. Це не лише життєпис, а й аналіз пережитого автором. Гострий на слово гуморист постає серйозним і вдумливим. Гумореска насичена розмовною лексикою, розповідними інтонаціями. Комізм ситуації базується на контрасті. Твір вражає людяністю, щирістю, Максим Рильський про гумореску Остапа Вишні «Моя автобіографія»: «Тут — увесь Вишня: любов до життя, любов до людини, іронія до отого “щасливого” дитинства…»