Державний формуляр лікарських засобів. Випуск другий. Київ, 2010

781

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендоване п/ш введення, рекомендовані темпи введення - стандартний та прискорений методи; СІТ проводиться одним алергеном або декількома (при множинній сенсибілізації); алергени, до яких хворий особливо чутливий, доцільно вводити окремо, а не в суміші з іншими алергенами.

Стандартна схема СІТ неінфекційними алергенами (таблиця 18.1)

Прискорені схеми дозволяють скоротити термін лікування, призводять до більш швидкої продукції специфічних IgG а/т і тим самим забезпечується більш ранній захист хворого; у прискореній схемі кожне розведення алергену вводиться 4 рази у зростаючих на 50% дозах (0,1; 0,2; 0,4; 0,8 мл), починаючи з порогової, щоденно або через день; досягнувши розведення алергену 10-2 – дози збільшують поступово: 0,1; 0,2; 0,3; 0,4; 0,5; 0,6; 0,7; 0,8; 0,9 мл; інтервал між ін’єкціями збільшують до 3-5 днів; підтримуюча доза 0,5 мл розведення 10-1 вводиться один раз на місяць, довго, протягом 3-5 років; курсове лікування алергенами - проводиться за прискореною схемою, в умовах лікарні, та закінчується дозою 0,5 мл розведення 10-1 без підтримуючої терапії; за рік проводиться 2 курси з інтервалом між ними 6 місяців. Схема курсової СІТ представлена у таблиці 2.

Схема курсової прискореної СІТ неінфекційними алергенами

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: місцеві реакції - свербіж, гіперемія, набряк в місці введення алергену; системні реакції - неспецифічні (дискомфорт, артралгії, головний біль, нудота тощо); легкі системні реакції (загострення АР, бронхоспазм); незагрозливі життю системні реакції (кропив'янка, набряк Квінке, важке загострення БА-ПШВ<60% з позитивною відповіддю на лікування.).

Протипоказання до застосування ЛЗ: абсолютні - відстрочені позитивні шкірні проби з а/г (в якості а/т виступають класу IgE), г. і хр. інфекції в фазі загострення, соматичні захворювання з порушенням функції відповідних органів і систем, ускладнений перебіг АЗ органів дихання (емфізема легень, пневмосклероз, легеневе серце), тяжка БА, пухлини, захворювання крові, психічні захворювання, колагенози, декомпенсований ЦД, декомпенсований тиреотоксикоз, ІМ давністю до 1 року, наявність хр. стоматиту, глоситу, запальних чи пухлинних уражень порожнини рота; відносні - вік до 3-х років і понад 60 років, шкірні захворювання, хр. інфекційні захворювання, маловиражені шкірні проби з АГ, неефективність попередньої СІТ (якщо така проводилася), вагітність (якщо СІТ була розпочата до вагітності, слід знизити підтримуючу дозу алергену), значна тривалість АЗ, наявність проявів неспецифічної гіперреактивності, епідермальна алергія, сенсибілізація до харчових, лікарських, хімічних АГ, виражена гіперчутливість до 5 і більше АГ, наявність анафілактичних реакцій при попередній СІТ.

Форми випуску ЛЗ: комплект, що містить: 1 фл. алергену ( 5 мл) , 1 фл. тест - контрольної рідини (5 мл), 5 флаконів розчинної рідини по 4.5 мл, 1 порожній стерильний фл. та 2 кришки-крапельниці поліетиленові стерильні.

Торгова назва:

782

І. АЛЕРГЕН АМБРОЗІЇ ПОЛИНОЛИСТНОЇ (Ambrosia artemisiifolia) виробництва Вінницького ТОВ “Імунолог”, Україна. (Аналогічно – алергени з нижченаведеного пилку рослин: грястиці збірної (Dactylis glomerata), кукурудзи звичайної (Zea mays), стоколосу прямого (Bromus erectus), лободи (Аrtiplex), китнику лучного

(Alopecurus pratensis), тонконогу лучного (Poa pratensis), кульбаби (Taraxacum officinale), костриці лучної (Festuca pratensis), пирію повзучого (Agropyrum repens), полину гіркого (Artemisia absinthium), соняшнику звичайного (Helianthus annuus), пажитниці багаторічної (Lolium perenne), жита посівного (Secale cereale),

пшениці звичайної (Triticum aestivum), ячменю звичайного (Hordeum vulgare), гречки посівної (Fagopyrum esculentum), тимофіївки лучної (Phleum pratense), польовиці ажурної (Agrostis vulgaris), кропиви дводомної (Urtica dioica ), подорожнику великого (Plantago major), щавлю кінського (Rumex confertus), бузини чорної (Sambucus nigra), циклахени (Cyclachaena xantifolia), акації білої (Robinia pseudoacacia), берези (Betula), ліщини звичайної (Corylus avellana), вільхи клейкої (Alnus aglutinosa), дубу (Quercus), тополі (Populus),

кипарису (Cypress), грабу звичайного (Carpinus betulus), горіху грецького (Juglans regia), клену ясенолистого

(Acer negundo), ясену звичайного ( Fraxinus excelsior), липи серцевидної (Tilia cordata), черемухи звичайної (Padus racemosa), каштану кінського (Aesculus hippocastanum), верби (Salix sp.), сосни звичайної (Pinus silvestris), ялини звичайної (Picea abies) або з суміші перерахованих алергенів, що взяті у рівних співвідношеннях, довільного складу - мікст-алергени пилкові (Mixt-allergena e pollen).

•Алергени побутові (Allergena domestica)*

Фармакотерапевтична група: V01AA03 – алергени побутові.

Основна фармакотерапевтична дія: здатні викликати формування імунологічного феномену толерантності до алергену (алергенів), який (які) викликав (ли) відповідне алергічне захворювання (найчастіше – цілорічний алергічний риніт, БА); принцип СІТ полягає у введенні хворому причинних агентів (алергену або алергенів), які

єетіологічним чинником захворювання, починаючи з їх субпорогових доз, що не викликають клінічних проявів захворювання, з поступовим підвищенням доз і збільшенням інтервалу між введенням алергенів.

Показання для застосування ЛЗ: див. алергени пилкові. Спосіб застосування та дози ЛЗ: див. алергени пилкові.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: див. алергени пилкові. Протипоказання до застосування ЛЗ: див. алергени пилкові.

Форми випуску ЛЗ: див. алергени пилкові.

Торгова назва:

І. АЛЕРГЕН ІЗ ДОМАШНЬОГО ПИЛУ (вказуються серії) Allergenum e pulvere domesticum) виробництва Вінницького ТОВ “Імунолог”, Україна.

(Аналогічно – для нижченаведених алергенів).

АЛЕРГЕН ІЗ ДОМАШНЬОГО ПИЛУ, збагаченого Dermatophagoides pteronyssinus (Allergenum e pulvere domesticum e Dermatophagoides pteronyssinus)

АЛЕРГЕН ІЗ ДОМАШНЬОГО ПИЛУ, збагаченого Dermatophagoides farinae (Allergenum e pulvere domesticum e Dermatophagoides farinae).

АЛЕРГЕН ІЗ ДОМАШНЬОГО ПИЛУ, збагаченого Acarus siro (Allergenum e pulvere domesticum eх Acarus siro).

АЛЕРГЕН ІЗ БІБЛІОТЕЧНОГО ПИЛУ (Allergenum e pulvere bibliothecae), алерген із пір‘я подушок (Allergenum e pluma pulvini).

АЛЕРГЕН ІЗ ДАФНІЇ (Allergenum e Daphnia magna).

АЛЕРГЕН ІЗ СУМІШІ ПЕРЕРАХОВАНИХ АЛЕРГЕНІВ, що взяті у рівних співвідношеннях, довільного складу -

МІКСТ-АЛЕРГЕНИ ПОБУТОВІ (Mixt-allergena domestica)

•Алергени епідермальні (Allergena ex epidermis)*

Фармакотерапевтична група: V01A - алергени.

Основна фармакотерапевтична дія: здатні викликати формування імунологічного феномену толерантності до алергену (алергенів), який (які) викликав (ли) відповідне алергічне захворювання (найчастіше – цілорічний алергічний риніт, БА); принцип СІТ полягає у введенні хворому причинних агентів (алергену або алергенів), які є етіологічним чинником захворювання, починаючи з їх субпорогових доз, що не викликають клінічних проявів захворювання, з поступовим підвищенням доз і збільшенням інтервалу між введенням алергенів.

Показання для застосування ЛЗ: див. алергени пилкові. Спосіб застосування та дози ЛЗ: див. алергени пилкові.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: див. алергени пилкові. Протипоказання до застосування ЛЗ: див. алергени пилкові.

Форми випуску ЛЗ: див. алергени пилкові.

Торгова назва:

І. АЛЕРГЕН З ВОВНИ КІШКИ (Allergenum e lana felis) виробництва ТОВ “Імунолог”, Україна.

АЛЕРГЕН З ВОВНИ СОБАКИ (Allergenum e lana canis) АЛЕРГЕН З ВОВНИ ВІВЦІ (Allergenum e lana ovis) АЛЕРГЕН З ВОВНИ КРОЛЯ (Allergenum e lana cuniculi)

АЛЕРГЕН З ВОВНИ МУРЧАКА (морської свинки) (Allergenum e lana caviae porcelli)

АЛЕРГЕН ІЗ ВОЛОССЯ ЛЮДИНИ (Allergenum e capillis hominus) АЛЕРГЕН ІЗ ЛУПИ КОНЯ (Allergenum e squamulis equi)

• Алергени інсектні (Allergena insekta)*

Фармакотерапевтична група: V01AA07 – алергени інсектні.

783

Основна фармакотерапевтична дія: здатні викликати формування імунологічного феномену толерантності до алергену (алергенів), який (які) викликав (ли) відповідне алергічне захворювання (інсектну алергію, найнебезпечнішим проявом якої є анафілактичний шок); принцип СІТ полягає у введенні хворому причинного агенту (алергену ), які є етіологічним чинником захворювання, починаючи з їх субпорогових доз, що не викликають клінічних проявів захворювання, з поступовим підвищенням доз і збільшенням інтервалу між введенням алергенів.

Показання для застосування ЛЗ: див. алергени пилкові. Спосіб застосування та дози ЛЗ: див. алергени пилкові.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: див. алергени пилкові. Протипоказання до застосування ЛЗ: див. алергени пилкові.

Форми випуску ЛЗ: див. алергени пилкові.

Торгова назва:

І. АЛЕРГЕН ІЗ ТАРГАНА (Allergenum e Blatella ) виробництва Вінницького ТОВ “Імунолог”, Україна. АЛЕРГЕН ІЗ ЖАЛЮЧОГО АПАРАТУ БДЖОЛИ (Allergenum ex Apis )

АЛЕРГЕН ІЗ ЖАЛЮЧОГО АПАРАТУ ОСИ (Allergenum e Vespula ) АЛЕРГЕН ІЗ ЖАЛЮЧОГО АПАРАТУ ШЕРШНЯ (Allergenum e Vespa crabro) АЛЕРГЕН ІЗ ЖАЛЮЧОГО АПАРАТУ ДЖМЕЛЯ (Allergenum e Bombus)

АЛЕРГЕН ІЗ КОМАРІВ (Allergenum e Culex)

АЛЕРГЕН ІЗ ЧЕРВОНИХ КОМАХ (Allergenum e Solenopsis invicta)

АЛЕРГЕН ІЗ ЧОРНИХ КОМАХ (Allergenum e Solenopsis richteri) або суміші перерахованих алергенів, що взяті

урівних співвідношеннях, довільного складу - мікст-алергени інсектні (Mixt-allergena insekta)

•Мікст-алергени пилкові у вигляді драже (Mixt-allergena e pollen in dragees)*

Фармакотерапевтична група: V01A - алергени.

Основна фармакотерапевтична дія: міксти препаратів пилкових алергенів, які продукуються рослинами в один період (весінній, весінньо-літній; літній; літньо-осінній): з пилку дерев; з пилку лучних трав; з пилку злакових трав; з пилку бур”янів; препарат здатний викликати формування імунологічного феномену толерантності до алергену (алергенів), який викликав (ли) поліноз ( алергічне захворювання, обумовлене гіперчутливістю до пилку рослин); застосовуються для СІТ-терапії, основним принципом якої є введення хворому сумішей алергенів, що є етіологічним чинником полінозу, починаючи з їх субпорогових доз, які не викликають клінічних проявів захворювання, з поступовим підвищенням доз і збільшенням інтервалу між введенням алергенів.

Показання для застосування ЛЗ: лікування полінозів (сезонні рино-кон”юнктивіти).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована схема проведення СІТ за допомогою драже: драже з першого рядку упаковки (вміст алергенів по білковому азоту 0,2 PNU) застосовують таким чином: у перший день - 1 драже, у другий – 2 драже, у третій - 3 драже, у четвертий – 4 драже, на п’ятий день приймається 5 драже; драже з другого рядку упаковки (вміст алергенів по білковому азоту 2,0 PNU) застосовують таким чином: у перший день - 1 драже, у третій день 2 драже, у п’ятий - 3 драже, у сьомий - 4 драже, на дев’ятий день приймається 5 драже; драже з третього рядку упаковки (вміст алергенів по білковому азоту 20,0 PNU) застосовують таким чином: в перший день - 1 драже, на третій день - 2 драже, на шостий - 3 драже, на дев’ятий - 4 драже , на дванадцятий день приймається 5 драже; драже з четвертого рядку упаковки (вміст по білковому азоту азоту 200,0 PNU) застосовують таким чином: в перший тиждень - 1 драже, у другий тиждень - 2 драже, у третій тиждень - 3 драже, у четвертий тиждень - 4 драже на 5 тиждень приймається 5 драже (приймати у понеділок кожного тижня); драже з п’ятого рядку упаковки (вміст по білковому азоту 1000,0 PNU) застосовуються 1 раз на 2 тижні (у кожний понеділок другого тижня): в перший двотижневик - 1 драже, другий двотижневик - 2 драже, третій двотижневик - 3 драже, четвертий двотижневик - 4 драже, у 5 двотижневик приймається 5 драже; в наступному драже з п’ятого рядку слід приймати (якщо лікар не порадить інакше) 1 раз на місяць по 2 драже в другий понеділок кожного місяця протягом 3 років і більше; драже необхідно повільно розсмоктувати у роті ( не розкушувати і не ковтати цілим!); застосування алергенів у вигляді драже доцільно проводити не раніше, як за 2 год до їжі або через 2 год після їжі; для підтримуючої імунотерапії окремо випускаються драже з вмістом алергенів 1000,0 PNU, які приймаються хворим 1 або 2 рази на місяць по 1 драже.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: місцеві реакції - свербіж у порожнині рота; системні реакції - неспецифічні (дискомфорт, артралгії, головний біль, нудота тощо), легкі системні реакції ( загострення алергічного риніту, бронхоспазм), незагрозливі життю системні реакції (кропив'янка, набряк Квінке, важке загострення БА-ПШВ<60% з позитивною відповіддю на лікування).

Протипоказання до застосування ЛЗ: див. пилкові алергени.

Форми випуску ЛЗ: 5 контейнерів по 15 драже з вмістом алергену 0,2 PNU, 2,0 PNU, 20,0 PNU, 200,0 PNU, 1000,0 PNU відповідно (всього 75 драже); окремо 15 драже у контейнері з концентрацією алергенів у 1000 PNU.

Торгова назва:

І. МІКСТ-АЛЕРГЕНИ ПИЛКОВІ У ВИГЛЯДІ ДРАЖЕ виробництва Вінницького ТОВ “Імунолог”, Україна

•Мікст-алергени побутові у вигляді драже (Mixt-allergena domestica in dragees)*

Фармакотерапевтична група: V01A – алергени.

Основна фармакотерапевтична дія: міксти препаратів побутових алергенів є сумішшю алергенів з найближчого оточення людини – алерген із домашнього пилу, збагаченого алергенами постільних кліщів

(Allergenum e pulvere domesticum e Dermatophagoides pteronyssinus, e Dermatophagoides farinae), та алергену із пір‘я подушок (Allergenum e pluma pulvini); вони знаходяться у білизні, одязі, постілі хворих і є найчастішими

784

алергенами (до 80%), що викликають алергічний риніт та БА дорослих та дітей; застосовуються для СІТтерапії, основним принципом якої є введення хворому сумішей алергенів, що є етіологічним чинником відповідних алергіних захворювань, починаючи з їх субпорогових доз, що не викликають клінічних проявів захворювання, з поступовим підвищенням доз і збільшенням інтервалу між введенням алергенів.

Показання для застосування ЛЗ: лікування неускладнених форм цілорічного алергічного риніту, алергічної БА та інших АЗ, де етіологічним фактором є побутові алергени.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: див. драже пилкові.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: див. драже пилкові. Протипоказання до застосування ЛЗ: див. драже пилкові.

Форми випуску ЛЗ: 5 контейнерів по 15 драже з вмістом алергену 0,2 PNU, 2,0 PNU, 20,0 PNU, 200,0 PNU, 1000,0 PNU відповідно (всього 75 драже); окремо 15 драже у контейнері з концентрацією алергенів у 1000 PNU.

Торгова назва:

І. МІКСТ-АЛЕРГЕНИ ПОБУТОВІ У ВИГЛЯДІ ДРАЖЕ Вінницького ТОВ “Імунолог”, Україна.

785

19. Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень

19.1.Антинеопластичні засоби

19.1.1.Алкілуючі засоби

19.1.2.Антиметаболіти

19.1.3.Препарати рослинного походження, в т.ч. напівсинтетичні

19.1.4.Цитотоксичні антибіотики

19.1.5.Сполуки платини

19.1.6.Моноклональні антитіла

19.1.7.Інгібітори протеїнкинази

19.1.8.Інші антинеопластичні засоби

19.2.Лікарські засоби, що використовуються для гормональної терапії злоякісних новоутворень

19.2.1.Гормони та їх аналоги

19.2.1.1.Естрогени

19.2.1.2.Прогестерони

19.2.1.3.Аналоги гонадотропін-рилізинг гормону

19.2.2.Антагоністи гормонів та подібні лікарські засоби

19.2.2.1.Антиестрогени

19.2.2.2.Антиандрогени

19.2.2.3.Інгібітори ферментів

19.3.Імуномодулюючі засоби

19.3.1.Колонієстимулюючі фактори

19.3.2.Інтерферони

19.3.3.Інтерлейкіни

19.3.4.Глюкокортикостероїди

19.3.5.Вакцини, що застосовуються для лікування злоякісних новоутворень

19.4.Імуносупресанти

19.5.Засоби супроводу, що застосовуються в онкології

786

19. Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень

Для лікування хворих на злоякісні новоутворення застосовують поєднання хірургічних втручань, променевої терапії та хіміотерапії, при окремих видах новоутворень застосовують гормонота імунотерапію. Індивідуальний план лікування онкологічного пацієнта складається на основі стандартів (клінічних протоколів) з урахуванням стадії, гістологічного типу, наявної супутньої патології та протипоказань до протиракового лікування.

В даному розділі ДФ наведені антинеопластичні, імуномодулюючі та радіофармацевтичні засоби, вплив яких спрямовується насамперед на максимальне знищення пухлинних клітин або припинення подальшого зростання злоякісного новоутворення, а також запобігання розвитку резистентності клітин до подальшого впливу протипухлинних засобів. Дані засоби застосовуються з метою: а) досягнення ремісії або вилікування (лейкози, лімфоми, герміногенні пухлини, хоріонкарцинома матки, деякі пухлини дитячого віку); б) створення умов для реалізації принципів абластики і антибластики, зменшення об’єму хірургічного втручання, забезпечення можливості органозберігаючої операції, а також профілактики рецидивів та метастазів після хірургічного лікування (солідні злоякісні новоутворення, остеогенні саркоми); в) подовження та покращення якості життя хворих в ІІІ – ІV стадії захворювання, г) модифікація чутливості пухлин при проведенні променевої терапії. Крім того, для профілактики та лікування метастазів у кістки застосовують бісфосфонати.

Необґрунтоване та неадекватне введення ЛЗ, наведених в даному розділі, може значною мірою погіршити стан хворого та якість його життя. З метою максимального використання протиракових ефектів хіміотерапії препарати використовуються у певній послідовності – спочатку перша лінія, потім друга та наступні.

Слід відзначити, що хворі на злоякісні новоутворення часто потребують корекції стану діяльності органів та систем при підготовці до спеціального лікування, в процесі надання спеціалізованої медичної допомоги, а також у випадках генералізації процесу (коли вичерпані можливості спеціального лікування) – для цього можуть бути використані різні ЛЗ, наведені в інших розділах ДФ. При хірургічних втручаннях та у випадках розвитку ускладнень спеціального лікування (лейкопенія) застосовують антибактеріальні засоби та препарати, що стимулюють гемопоез. Крім того, в процесі хіміотерапії та променевої терапії часто виникає потреба у препаратах, які специфічно діють з метою усунення інших побічних ефектів протипухлинних засобів.

Окремо слід зазначити, що для лікування хр. больового с-му в онкології застосовують спеціальні лікарські форми знеболюючих засобів.

19.1. Антинеопластичні засоби

Антинеопластичні засоби мають як протипухлинну дію, так і здатність токсично діяти на нормальні тканини. Тому при призначенні певного засобу завжди приймають до уваги співвідношення можливої користі й ризику розвитку токсичних реакцій.

Протипухлинні засоби поділяють на кілька груп, кожна з яких характеризується специфічною протипухлинною активністю, місцем дії та токсичністю. Знання їх метаболізму та шляхів екскреції дуже важливе, оскільки при онкологічному захворюванні може порушуватися фармакокінетика препарату й збільшуватися його токсичність.

В теперішній час засоби для лікування злоякісних новоутворень застосовують переважно в комбінації – у вигляді поліхіміотерапії за спеціальними схемами, рідко у вигляді монотерапії. Зазвичай комбінації токсичніші, аніж окремі препарати, але мають переваги через збільшення протипухлинного ефекту, зниження розвитку резистентності до лікарських засобів та збільшення тривалості життя при лікуванні певних пухлин. Проте в деяких клінічних ситуаціях лікування лише одним препаратом залишається методом вибору.

19.1.1. Алкілуючі засоби

Вони порушують структуру ДНК, утворюючи ковалентний зв'язок з нуклеотидами та поперечні зшивки між нитками ДНК, й тим самим пригнічують ділення клітин. Додатково до звичайних побічних ефектів, властивих всім цитотоксичним засобам, алкілуючі препарати при довготривалому застосуванні викликають сильне пригнічення гаметогенезу й, у поєднанні з променевою терапією, помітно збільшують частоту виникнення вторинних пухлин та лейкозів. Частота виникнення та ступінь тяжкості побічної дії варіює залежно від дози препарату, що застосовується, показань, при яких застосовується, та комбінації ліків, з якими застосовується мелфалан. Для визначення частоти виникнення побічної дії застосовується така класифікація:

дуже часто => 1/10, часто => 1/100 та < 1/10, нечасто => 1/1000 та < 1/100, рідко =>1/10,000 та < 1/1000, дуже рідко < 1/10,000.

787

•Бусульфан (Busulfan)

Фармакотерапевтична група: L01AB01 – антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.

Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: протипухлинний засіб алкілуючої дії, що має цитотоксичну активність головним чином проти мієлоїдних клітин; діє в першій половині фази G1, на початку і в кінці фаз S і G2 (синхронізує фази популяції ракових клітин).

Показання для застосування ЛЗ: як підготовче лікування перед трансплантацією клітин попередників кісткового мозку у пацієнтів, для яких кращою схемою лікування вважається призначення комбінації високих доз бусульфану та циклофосфаміду; паліативне лікування хр.фази хр.гранулоцитарного лейкозу; для досягнення тривалої ремісії при істинній поліцитемії, особливо у разі вираженого тромбоцитозу (особливо за неефективності радіоізотопної терапії); хр.мієлобластний лейкоз, еритремія, есенціальна тромбоцитемія, мієлофіброз.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: внутрішньо по 2 мг 1 - 3 р/добу; загострення хр.мієлолейкозу з помірною спленомегалією з кількістю лейкоцитів до 200 000 у 1 мкл крові – 4 - 6 мг/добу в 1 - 3 прийоми; при різко вираженій спленомегалії і великій кількості лейкоцитів – до 8 - 10 мг у 2 - 3 прийоми; при зменшенні кількості лейкоцитів до 40 000 - 50 000 добова доза не повинна перевищувати 4 мг; курс лікування – 3 - 5 тижнів; вищі дози: разова – 6 мг, добова – 10 мг; підготовка до трансплантації клітин попередників кісткового мозку: дорослі - 1 мг/кг кожні 6 год протягом 4 днів, починаючи за 7 днів до трансплантації; через 24 год після останньої дози призначають циклофосфамід у дозі 60 мг/кг на добу протягом 2 днів; діти молодші 18 років – кумулятивна доза у межах 480 – 600 мг/м2, доза циклофосфаміду є такою ж, як і для дорослих; підтримуюча терапія - 0,5 - 2 мг/добу (для підтримки лейкоцитозу на рівні 10,0 х 109/л – 15,0 х 109/л); контроль периферичної крові проводити не менше 1 разу на 4 тижні; при істинній поліцитемії і есенціальній тромбоцитемії для індукції ремісії - 4 - 6 мг/добу (загальна доза, необхідна для індукції ремісії, варіабельна, тому важливо здійснювати ретельний контроль гемограми); при мієлофіброзі на початку лікування звичайно призначають 2 - 4 мг/добу, при проведенні підтримуючої терапії дозу знижують (ретельний контроль складу периферичної крові).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: мієлосупресія, нудота, блювання, діарея,

гіперпігментація шкіри, с-м адреналової недостатності (розвивається при тривалому лікуванні і характеризується слабкістю, підвищеною стомлюваністю, анорексією, зменшенням маси тіла, нудотою, блюванням і гіперпігментацією шкіри), дифузний легеневий фіброз із прогресуючою задишкою і постійним сухим кашлем (на фоні пневмофіброзу частіше розвиваються інфекційно-запальні захворювання легенів), катаракта (іноді двостороння), кропив’янка, поліморфна еритема, вузлувата еритема, алопеція, пізня порфірія шкіри, надмірна сухість шкіри з повним ангідрозом, сухість слизової оболонки порожнини рота і хейліт, гінекомастія, холестатична жовтяниця, ендокардіальний фіброз, міастенія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: реакції гіперчутливості; г. і підгострі лейкози, алейкемічні і сублейкемічні форми хр.лейкозу, тромбоцитопенія.

Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 0,002 г.

Торгова назва:

ІІ. МІЛЕРАН™, Heumann PCS GmbH для "Glaxo Wellcom GmbH & Co."; "Excella GmbH" для "Glaxo Wellcome GmbH & Co"; для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Німеччина/Великобританія

МІЛЕРАН™, Heumann Pharma GmbH для "Glaxo Wellcom GmbH & Co."; для "GlaxoSmithKline Export Ltd",

Німеччина/Німеччина/Великобританія

•Дакарбазин (Dacarbazine)*

Фармакотерапевтична група: L01AX04 – антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.

Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: алкілуючий цитостатичний засіб триазенової структури; механізм його дії зумовлений здатністю основного метаболіту – діазометану утворювати ковалентні алкільні зв’язки з молекулами, що містять електронні центри; оскільки препарат є структурним аналогом пуринових основ, він діє як антиметаболіт, пригнічуючи синтез ДНК у клітинах пухлин.

Показання для застосування ЛЗ: меланома шкіри з метастазами, у складі комбінованої терапії: хвороба Ходжкіна, прогресуючі саркоми м’яких тканин (крім мезотеліоми та саркоми Капоші)

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовується при злоякісній меланомі як монотерапія у дозах від 200 до 250 мг/м² 1 раз на добу протягом 5 днів кожні 3 тижні, так і поліхіміохіміотерапії, особливо з блеоміцином, цисплатином, фторурацилом, вінкристином і преднізолоном; застосовується тільки в/в одноразовою ін., що вводиться приблизно протягом 1 хв, чи в/в краплинно протягом 15 - 30 хв при попередньому розведенні в 200

– 300 мл ізотонічного р-ну натрію хлориду або 5 % р-ну глюкози; перед застосуванням розчиняється додаванням води для ін.; при хвороба Ходжкіна. Дакарбазин призначається у добовій дозі 375 мг/м² кожні 15 днів в комбінації з доксорубіцином, блеоміцином та вінбластином (режим ABVD). Саркоми м’яких тканин у дорослих. Дакарбазин призначається в добовій дозі 250 мг/м² (дні 1 – 5) у комбінації з доксорубіцином кожні 3 тижні (режим ADIC). Тривалість лікування. Тривалість лікування визначають індивідуально для кожного випадку, враховуючи тип та стадію захворювання, комбіновану терапію, вираженість побічних реакцій та досягнутий лікувальний ефект. У випадку хвороби Ходжкіна звичайно рекомендують провести 6 циклів ABVD комбінованої терапії. У випадку саркоми м’яких тканин та меланоми шкіри з метастазами тривалість лікування визначається ефективністю дакарбазину та толерантністю до нього пацієнта.

у складі комбінованої хіміотерапії дозу призначають відповідно до запропонованої схеми лікування.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: порушення кровотворення (лейкопенія, тромбоцитопенія, рідко - легка форма анемії); найчастіше зустрічаються анорексія, нудота, блювання; в поодиноких випадках - проноси, алопеція, шкірна екзантема, почервоніння та парестезія обличчя; у деяких хворих розвивається грипоподібний с-м (підвищення температури, біль у м’язах і загальна стомлюваність); часто ураження печінки, гепатоцелюлярний некроз, тромбоз печінкових вен, суперінфекція.

788

Кров та лімфатична система– анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія; панцитемія, агранулоцитоз; імунна система – анафілактичні реакції; ЦНС - головний біль, погіршення зору, сплутаність свідомості, сонливість, судоми, парестезія обличчя; судинна система – припливи крові до обличчя; ШКТ - анорексія, нудота й блювання; проноси; гепатобіліарна система - гепатоцелюлярний некроз, тромбоз печінкових вен; нирки – порушення функції нирок; шкіра – облисіння, гіперпігментація, фоточутливість; еритема, розеольозна екзантема, кропив’янка; загальні розлади – грипоподібні симптоми (підвищення температури тіла, біль у м’язах і загальна стомлюваність), подразнення у місці введення, підвищення рівня печінкових ферментів.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до дакарбазину або до будь-якої з допоміжних речовин; вагітність і період годування груддю; печінкова і ниркова недостатність, вагітність, лактація.

Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін’єкцій 100 мг, 200 мг, 500 мг, 1000 мг у фл.

Торгова назва:

І. ДАКАРБАЗИН-ЗДОРОВ’Я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я" для "AllMed International Inc.", Україна,США

ІІ. ДАКАРБАЗИН, Naprod Life Sciences PVT. LTD. для "AllMed International Inc.", Індія/США ДАКАРБАЗИН МЕДАК, «Medac GmbH», Німеччина

• Естрамустин (Estramustine)

Фармакотерапевична група. L01XX11 - антинеопластичні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: протипухлинний препарат з подвійним механізмом дії; з одної сторони, продукти метаболізму (естрон і естрадіол) забезпечують антигонадотропну активність, зменшуючи концентрації тестостерону аналогічно хірургічній кастрації; з іншої сторони, антимітотична дія на пухлинні клітини залежить від пригнічення утворення мікротрубочок у метафазі і руйнування мікротрубочок в інтерфазі; пригнічення полімеризації мікротрубочок під дією естрамустину є наслідком прямої взаємодії з тубуліном; взаємодіє з мікротубулярними білками; модулює функцію 3-глікопротеїну в резистентних лініях клітин, тим самим посилюючи внутрішньоклітинне накопичення і підвищуючи цитотоксичність одночасно призначених цитотоксичних препаратів; ця здатність до модуляції лежить в основі синергізму з паклітакселом, вінбластином, етопозидом і доксорубіцином.

Показання для застосування ЛЗ: пізні стадії раку простати, гормон-рефрактерні форми раку простати, первинна терапія раку простати, коли є прогностичні фактори стійкості пухлини до гормонотерапії.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза становить 5 мг/кг маси тіла (300 - 450 мг) 1 р/добу протягом трьох тижнів, потім по 300 мг 2 рази на тиждень як підтримуюча терапія; через місцевоподразнювальну дію вводити в/в повільно через тонку голку; р-н естрамуцину можна змішувати з 250 мл 5% р-ну глюкози і вводити шляхом повільної в/в інфузії (не раніше, як за 3 год); вміст фл., що містить 300 мг естрамуцину, розчинити шляхом обережного додавання 8 мл води для ін’єкцій; якщо через 6 тижнів лікування не дає ефекту, препарат слід відмінити.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гінекомастія, імпотенція, нудота, блювання, затримка рідини і набряки, тромбоемболії, ІХС і застійна СН; ІМ, АГ, тромбофлебіт у місці ін’єкцій р-ну для в/в введення; нудота, блювання, діарея; порушення функції печінки; анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія; м’язова слабкість, депресія, головний біль, сплутаність свідомості, летаргія; алергічні висипання та ангіоневротичний набряк; у разі виникнення АР введення негайно припинити.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів, тяжкі захворювання печінки; тяжкі СС захворювання (ІХС, тромбоемболія).

Форма випуску ЛЗ: ліофілізований порошок для приготування р-ну для в/в ін’єкцій по 300 мг у фл. у комплекті з розчинником по 8 мл в амп., капс. по 140 мг у фл..

Торгова назва:

ІІ. ЕКС-ТРАНТ, Natco Pharma Limited для "AllMed International Inc.", Індія/США ЕСТРАЦИТ, «Pharmacia Italy S.p.A.» для «Pfizer Inc.», Італія/США ЕСТРАЦИТ, Pfizer Italia S.r.l. для "Pfizer Inc.", Італія/США

•Іфосфамід (Ifosfamide)

Фармакотерапевтична група: L01AA06 – антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.

Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: протипухлинна активність зумовлена алкілуванням нуклеофільних центрів полімерних біомолекул, у т.ч. ДНК, порушує її утворення і функціонування; блокує мітотичний поділ пухлинних клітин; ушкодження ДНК найчастіше відбувається у фазах G1 і G2 клітинного циклу, метаболічно активується ферментами печінки і пухлинної тканини.

Показання для застосування ЛЗ: неоперабельні злоякісні пухлини, чутливі до іфосфаміду: бронхіальна карцинома, карцинома яєчника, пухлини яєчка, саркоми м'яких тканин, рак молочної залози, карцинома підшлункової залози, гіпернефрома, карцинома ендометрію, злоякісні лімфоми.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: в/в введення окремими дозами (кожну дозу вводять 30 хв) протягом 3-5 днів; курсова доза становить 250-300 мг/кг; для нетривалої інфузії (30 хв.) розводять у 500 мл р-ну Рінгера, фізіологічного р-ну або р-ну декстрози; для безперервної інфузії (24-год) призначають в добовій дозі 125-200 мг/кг з наступною перервою на 3-5 тижнів; при інфузії протягом 5 днів дозу зменшують до 80 мг/кг/добу; інтервал між курсами становить 3-5 тижнів під контролем картини периферичної крові та моніторингом побічних ефектів; для 24-годинної інфузії р-н іфосфаміду розводять у 3 л 5% р-ну декстрози або фізіологічного р-ну.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ і печінка - нудота і блювання, які можна зупинити або зменшити призначенням протиблювотних препаратів, рідко - порушення функції печінки, які найбільш можливі після проведеної раніше терапії етопозидом і цисплатином; система кровотворення - пригнічення кістково-мозкового кровотворення і зміни картини периферичної крові (лейкопенія до 0,7–3,6 х 109/л зазвичай

789

спостерігається на 8-10-й день від початку лікування; тромбоцитопенія, відновлення показників в периферичній крові відбувається протягом наступних 8 дні); сечовивідна система - порушення функції нирок, підвищення рівнів креатиніну і сечовини в плазмі, цистит, за відсутності своєчасної діагностики та профілактики, особливо у дітей, можливий розвиток симптомів, характерних для с-му Фанконі(лужна реакція сечі, протеїнурія, глюкозурія, гіпоаміноацидурія (підвищення в крові глютатіону, треоніну та серину), фосфатурія); нервова система - енцефалопатія (дезорієнтація, сплутаність свідомості), яка зазвичай є оборотною; дерматологічні реакції: оборотна алопеція; інші - зниження імунітету, порушення функції статевих залоз, підвищується ризик розвитку вторинних пухлин (пізнє ускладнення терапії).

Протипоказання до застосування ЛЗ: виражена гіпоплазія кісткового мозку; порушення функції нирок; двостороннє порушення відтоку сечі; гіпопротеїнемія; вагітність і лактація; підвищена чутливість до іфосфаміду.

Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 500 мг; 1 г; 2 г у фл.

Торгова назва:

І. ІФОС, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" ІФОСФАМІД, ТОВ "Авант"

ІІ. ВЕРО-ІФОСФАМІД, ВАТ "Верофарм", Російська Федерація ІФОЛЕМ, «Lemery S.A. de S.V.», Мексика

ІФОС®, «Cipla Ltd», Індія

ІФОСФАМІД, Naprod Life Sciences PVT. LTD для "AllMed International Inc.", Індія/США (до 2013р.)

ХОЛОКСАН® 1г, ХОЛОКСАН® 2 г, ХОЛОКСАН® 500 мг, «Baxter Oncology GmbH», Німеччина

•Кармустин (Carmustine)

Фармакотерапевтична група: L01АD01 – антинеопластичні засоби. Похідні нітрозосечовини.

Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: викликає алкілування ДНК і РНК, не має перехресної стійкості щодо інших алкілуючих агентів; може блокувати ряд ключових ферментативних процесів за рахунок карбамоїлювання амінокислот у білках.

Показання для застосування ЛЗ: паліативне лікування у вигляді монотерапії або у схемах поліхіміотерапії при злоякісних пухлинах головного мозку: гліобластомі, гліомі стовбура мозку, медулобластомі, астроцитомі, епендимомі та метастазуючих пухлинах мозку, множинній мієломі (у комбінації з преднізолоном), лімфогранулематозі, неходжкинських лімфомах, злоякісній меланомі.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза для монотерапії у хворих, які раніше не одержували лікування кармустином, - від 140 до 200 мг/м2 в/в одноразово або по 75-100 мг/м2 два дні підряд; повторне введення проводять з інтервалом не менше 6 тижнів; у комбінації з іншими мієлосупресантами дозу зменшують на 25-50%; після введення початкової дози необхідно провести корекцію наступних доз відповідно до гематологічної реакції хворого; повторний курс не слід призначати, поки рівень формених елементів у периферичній крові не буде: тромбоцити > 100х109/л, лейкоцити > 4х109/л, абсолютного числа нейтрофілів -

до 2000/мм3.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: найчастіше та найсерйозніше – мієлосупресія: ефект розвивається через 4-6 тижнів після введення препарату (тромбоцитопенія - через 4 тижні після введення препарату і зберігається протягом 1-2 тижнів, лейкопенія - через 5-6 тижнів і зберігається 1-2 тижні); тромбоцитопенія звичайно носить більш тяжкий характер, ніж лейкопенія; може спричиняти кумулятивну мієлосупресію, що виявляється в більш значному зниженні відповідних показників або у більшій тривалості періоду пригнічення гемопоезу після введення повторних доз; повідомлялося про г. лейкемію і дісплазії кісткового мозку у хворих після тривалого лікування препаратами нітрозосечовини; анемія є менш частою реакцією і носить менш тяжкий характер у порівнянні з тромбоцитопенією чи лейкопенією; легенева токсичність, що характеризується появою інфільтратів у легенях і/чи розвитком фіброзу, спостерігалась у терміни від 9 днів до 43 місяців після лікування кармустином (загальна доза препарату становила >1 400 мг/м2); повідомлялося про випадки легеневої токсичності з летальним результатом та випадки пізнього розвитку фіброзу легенів у терміни до 15 років після лікування у хворих, які одержували кармустин у дитинстві або ранньому підлітковому віці в кумулятивних дозах від 770 до 1 800 мг/м2 у сполученні з променевою терапією пухлин головного мозку; ШКТ: нудота і блювання - настає в межах 2 год після введення препарату і продовжується протягом 4-6 год; токсичний вплив на печінку: форма токсичної дії на печінку, що виявлялась у підвищенні рівня трансаміназ, лужної фосфатази та білірубіну; токсичний вплив на сечостатеву систему: великі кумулятивні дози кармустину призводили до порушення функції нирок (прогресуюча азотемія, зменшення розміру нирок, ниркова недостатність), при менших дозах - епізодичні порушення функції нирок; АР (висипання, свербіж, набряк та почервоніння кон’юнктиви, припливи крові до обличчя, зниження артеріального тиску, тахікардія); місцеві реакції (печія в місці введення, флебіти у випадках швидкої інфузії, гіперпігментація шкіри в місці контакту препарату зі шкірою); інші токсичні ефекти (алопеція, кровотеча, біль у грудній клітці, розвиток вторинних інфекційних захворювань, аменорея, азоспермія).

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, вагітність та лактація, дитячий вік (безпечність та ефективність достатньо не вивчені).

Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для інфузій по 100 мг у фл. у комплекті з розчинником по 3 мл у фл..

Торгова назва:

ІІ. БІКНУ, «Bristol-Myers Squibb S.r.L.» для «Bristol-Myers Squibb», Італія/Швейцарія

•Ломустин (Lomustine)

Фармакотерапевтична група: L01АD02 – антинеопластичні засоби. Похідні нітрозосечовини.

Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: порушує функцію ДНК, РНК і пригнічує синтез ДНК.

790

Показання для застосування ЛЗ: у складі комбінованої терапії при пухлинах мозку (первинні пухлини і метастази) у хворих, які вже отримували відповідне хірургічне і/або променеве лікування, лімфогрануломатозі, раку ШКТ, раку легені (плоскоклітинний рак, недиференційований великоклітинний рак та аденокарцинома), раку нирки і раку молочної залози на пізніх стадіях (якщо лікування загальноприйнятими методами було неефективним).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза - 130 мг/м2 при одноразовому пероральному прийомі кожні 6 тижнів (дорослі та діти); при зниженній функції кісткового мозку дозу можна знизити до 100 мг/м2 при дотриманні 6-тижневого інтервалу між прийомами; повторний курс призначається після досягнення складу формених елементів крові прийнятних значень (тромбоцити 100x109/л, лейкоцити 4x109/л); контроль формених елементів у крові проводиться щотижня, причому повторні курси не можна призначати до закінчення 6-тижневого терміну; наступні дози повинні підбиратись залежно від відповіді системи кровотворення хворого на попередню дозу; в комбінації з іншими мієлосупресантами дозу необхідно зменшити; лікування проводять до тих пір, поки проявляється терапевтичний ефект, при відсутності ефекту після 1 або 2 курсів лікування ефективність застосування препарату малоймовірна; не слід назначати частіше, ніж 1 раз у 6 тижнів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ – через 3 - 6 год після прийому іноді нудота і блювання (триває до 24 год); система кровотворення - пізнє пригніченням кісткового мозку дозо залежно розвивається через 4 - 6 тижнів після прийому: тромбоцитопенія розвивається через 4 тижні і триває 1-2 тижні, лейкопенія розвивається через 6 тижнів і що триває 1-2 тижні (тромбоцитопенія більш тяжка, ніж лейкопенія); може спричинювати кумулятивну мієлосупресію; може розвинутися г. лейкемія, дисплазія кісткового мозку, анемія (не так часто і має менш тяжкий характер, ніж тромбоцитопенія та лейкопенія); дихальна система - іноді з’являються інфільтрати у легенях і/або фіброз легені (тривалість лікування 6 місяців при сумарних дозах >1 100 мг/м2); нефротоксичність - порушення функції нирок (зменшення розмірів нирки, прогресуюча азотемії, ниркова недостатність); гепатотоксичність - підвищення рівня трансаміназ, лужної фосфатази і білірубіну; канцерогенез, мутагенез, порушення репродуктивної функції; інші токсичні ефекти: стоматит, алопеція, неврологічні реакції (дезорієнтація, летаргія, атаксія і розлад артикуляції).

Протипоказання до застосування ЛЗ: підвищена чутливість до препарату; пригнічення функції кісткового мозку; вітряна віспа; оперізуючий герпес (ризик виникнення тяжкого генералізованого захворювання); вагітність і період лактації; порушення функції нирок, легень.

Форми випуску ЛЗ: капс. по 40 мг.

Торгова назва:

ІІ. ЛОМУСТИН МЕДАК, «Medac GmbH», Німеччина

СііНУ, Bristol-Myers Squibb S.r.L. для "Bristol-Myers Squibb Products S.A.", Італія/Швейцарія

•Мелфалан (Melphalan)

Фармакотерапевтична група: L01AA03 – антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.

Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: біфункціональна алкілуюча сполука; алкілує багато внутрішньоклітинних молекул, включаючи ДНК та РНК, результатом чого є порушення поділу клітини пухлини або клітин лімфоїдної тканини та її загибель.

Показання для застосування ЛЗ: множинна мієлома; пізні стадії раку яєчника; карцинома молочної залози (монотерапія або в поєднанні з іншими препаратами); доповнення до хірургічного лікування раку молочної залози; істинної поліцитемії; при введенні шляхом регіональної артеріальної перфузії - лікування локалізованої малігнізованої меланоми кінцівок, локалізованої саркоми м’яких тканин кінцівок; у високих в/в терапевтичних дозах - лікування пізніх стадій нейробластоми у дітей.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: при пероральному застосуванні: множинна мієлома – типова схема перорального застосування – 0,15 мг/кг на добу за кілька прийомів протягом 4 днів, повторювати з інтервалом 6 тижнів (додатково додається преднізолон); продовження строку лікування більше одного року не покращує результати; аденокарцинома яєчників (пізні стадії): типовий режим лікування – 0,2 мг/кг на добу, перорально, протягом 5 днів, цикл повторюється кожні 4–8 тижнів або до відновлення показників формули периферичної крові; карцинома молочних залоз: застосовується перорально в дозі 0,15 мг/кг або 6 мг/м2 протягом 5 днів, цикл повторюється кожні 6 тижнів; істинна поліцитемія: для індукції ремісії застосовуються дози 6–10 мг на добу протягом 5–7 днів, після досягнення задовільного ступеня ремісії призначаються дози 2–4 мг на добу, для підтримуючої терапії - 2–6 мг один раз на тиждень; при парентеральному застосуванні: множинна мієлома (окремі ін.. або в комбінації з іншими цитостатиками на інтермітуючій основі) - від 8 мг/м2 до 30 мг/м2 з інтервалом від 2 до 6 тижнів(додатково застосовується преднізолон); при самостійному застосуванні стандартна в/в доза становить 0,4 мг/кг (16 мг/м2), повторювана з необхідним інтервалом для відновлення функції кісткового мозку; при високодозових режимах застосовуються разові в/в дози 100–200 мг/м2 (2,5–5,0 мг/кг), але дози, що перевищують 140 мг/м2, застосовуються під захистом трансплантації аутологічного кісткового мозку; при нирковій недостатності дози зменшуються на 50%; оскільки можливий розвиток тяжкої мієлосупресії, лікування слід проводити в спеціалізованих центрах; аденокарцинома яєчників (пізні стадії): при самостійному в/в застосуванні доза становить 1 мг/кг (40 мг/м2) з інтервалом у 4 тижні; при комбінованому застосуванні з іншими цитостатиками в/в доза становить від 0,3 до 0,4 мг/кг (12–16 мг/м2) з інтервалом від 4 до 6 тижнів; гіпертермічні регіонарні перфузії: злоякісна меланома - використовуються як ад’ювантна терапія при хірургічних втручаннях на ранніх стадіях злоякісної меланоми та як паліативне лікування при запущених, але локалізованих формах захворювання; саркома м’яких тканин: застосовуються при лікуванні всіх стадій локалізованої саркоми м’яких тканин, звичайно у поєднанні з хірургічними методами лікування; пізні стадії нейробластоми у дітей - між 100 та 240 мг/м2 (інколи розподілені на три послідовні дні) під захистом трансплантації аутологічного кісткового мозку окремо або в комбінації з променевою терапією та/або іншими цитостатиками.