Додаткова література

1. Татенко В. О. Лідер ХХІ / Lider ХХІ. Соціально-психологічні студії. – К.: Видавничий Дім „КОРПОРАЦІЯ”, 2004. – 198 с.

2. Траверсе О. О. Політичне лідерство і політичне керівництво в Україні як проблема історичної політології // Наукові записки /Зб. – Вип. 25. – К.: ІПіЕНД, 2004. – С. 80–91.

3. Траверсе О. О. Лідерство і еліти у процесі становлення української політичної нації // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй: Зб. ст. – К.: ТОВ УВПК «ЕксОб», 2006. – С. 2.

4. Траверсе О. Політичне лідерство, національна еліта і практика модернізації суспільства// Політичний менеджмент. - 2006. - № 1 (16). - C.27-36.

Розділ 7. Політична свідомість

1. Сутність політичної свідомості та фактори її формування.

2. Структура та функції політичної свідомості.

3. Рівні та типи політичної свідомості.

1. Сутність політичної свідомості та фактори її формування.

Політична свідомість є важливим фактором політики, що визначає розвиток політичної системи суспільства, напрямок політичних процесів, характер політичної діяльності та поведінки людей. Свідомість формує суб′єктивну основу функціонування політичної системи, визначає характер політичної поведінки кожної окремої людини, опосередковує її відносини з політичними структурами, визначає ставлення народу до влади та поведінку останньої. Політична свідомість є свого роду підготовчим етапом політичної поведінки, наповнює її змістом, робить можливою політичну взаємодію між суб′єктами політичного процесу. Йдеться про «внутрішню» політичну поведінку людини, яка впливає на поведінку «зовнішню», її активність та діяльність. Таким чином, політична свідомість тісно пов′язана з політичною культурою, визначає її сутність, виражає міру ознайомлення особистості зі сферою політики.

У найзагальнішому трактуванні політична свідомість є специфічним відображенням політичної сфери суспільства різноманітними соціальними спільнотами та індивідами. Йдеться про суб′єктивні уявлення людей про політику, її акторів, цілі та засоби боротьби за владу та її реалізацію, про власні ролі та можливості впливу на політичне життя. Політична свідомість є суб′єктивною рефлексією політики та має складну структуру, що включає в себе різноманітні суб′єкти та типи рефлексії: суспільну, групову та індивідуальну свідомість, політичну психологію та ідеологію, почуття та емоції, уявлення та ідеологеми, орієнтації та установки, а також інші духовні, рефлексивні утворення, що пов′язані з пізнанням та освоєнням світу реальної політики. Йдеться про сприйняття суб′єктом тієї частини реальності, що стосується політики, питань влади та підкорення, держави та її інститутів.

Політична свідомість відображає всю сукупність чуттєвих та теоретичних, ціннісних та нормативних, свідомих та підсвідомих уявлень людей. Таким чином, політична свідомість є сукупністю ментальних явищ, в якій відображається сприйняття політики індивідуальними суб′єктами політичного процесу. У такому випадку часто для пояснення цих явищ використовують категорії «політичні переконання», «політичні орієнтації», «політичні установки», «громадська думка» тощо.

До числа суб′єктів («носіїв» чи «виробників») політичної свідомості належать окремі індивіди, великі та малі групи (класи, етноси, політичні, неполітичні об′єднання тощо), масові спільноти (натовп, публіка), суспільство як цілісна спільнота. Об′єктами політичної свідомості є політичні інститути та процеси.

На формування політичної свідомості суспільства та її специфіку впливають такі фактори:

• тип політичного режиму, який визначає певні норми взаємовідносин влади та суспільства;

• засоби масової комунікації, які у найкоротші проміжки часу впливають на формування політичних цінностей максимальної кількості людей;

• зміни системи суспільних відносин, які сприяють появі нових соціально-політичних цінностей, які згодом можуть закріпитись у суспільній свідомості у вигляді норм;

• релігійні інститути (особливо в країнах, де церква справляє значний вплив на суспільні процеси – Італія, Польща, Іран, Саудівська Аравія, Ватикан тощо).

• суспільні потрясіння, кризи, війни, які на перший план висувають цінності свободи, індивідуалізму, свободи вибору, рівності, соціальної захищеності, етатизму тощо.

• зміна поколінь, під час якої молодь сильше піддається впливові ЗМК, що формують їх життєві позиції, прихильність до певних політичних цінностей;

• політичні партії, які сповідують та пропагують власні ідеології, й закріплюють у суспільстві відповідні цінності;

• інтелектуальна еліта, яка шукаючи нові способи вирішення проблем суспільства, впливає на формування ціннісних орієнтацій громадян;

• освітні та виховні процеси у навчальних закладах, які сприяють формуванню певних суспільно-політичних цінностей у свідомості, що передаються молодим поколінням, регулюють політичну поведінку людей.

Таким чином, політична свідомість є складним явищем, водночас стійким та динамічним. Вона передує політичній поведінці учасників політичного процесу, опосередковує її, визначає її напрямки. Функціонування та розвиток різноманітних уявлень суб′єктів політичних відносин, зразків їх поведінки, яким вони надають перевагу, визначають зміст, цілі та засоби політичного процесу, характер політичного режиму.