- •Розділ 1. Політика і наука про політику
- •1. Політологія як наука.
- •2. Предмет, об’єкт, методи і функції політології.
- •3. Політика як суспільне явище.
- •1. Політологія як наука.
- •2. Предмет, об’єкт, методи і функції політології.
- •3. Політика – як суспільне явище.
- •Рекомендована літеретура
- •Особливості та основні етапи політичних вчень
- •Питання для самоконтролю
- •Додаткова література
- •Розділ 2. Політична влада.
- •1. Сутність та природа влади. Основні концепції політичної влади.
- •2. Організація владних відносин у державі. Джерела та ресурси політичної влади.
- •3. Форми та види політичної влади.
- •4. Легітимність політичної влади та її типи.
- •Влада як явище
- •Ознаки та джерела політичної влади
- •Ресурси політичної влади
- •Типи державного правління за Арістотелем
- •Типологія політичної влади
- •Легітимність політичної влади та її види
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 3. Політична система суспільства
- •1. Політична система суспільства: сутність та основні риси.
- •Політична система суспільства
- •2. Структура та функції політичної системи.
- •3. Типологія політичних систем.
- •4. Становлення та розвиток політичної системи України.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •1. Політичний процес: сутність та різновиди.
- •2. Політична діяльність: рівні, напрями, форми.
- •3. Ефективність політичного функціонування.
- •4. Політичні технології: поняття та класифікація.
- •5. Політичні рішення: сутність, технології прийняття та впровадження.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Процес політичної соціалізації.
- •Політична участь як наслідок політичної соціалізації.
- •Причини та види політичної бездіяльності.
- •1. Процес політичної соціалізації.
- •2. Політична участь як наслідок політичної соціалізації.
- •3. Причини та види політичної бездіяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 6. Політичні еліти та політичне лідерство
- •1. Політичні еліти: поняття, теорії, типологія.
- •2. Природа політичного лідерства.
- •3. Типологія та функції політичного лідера.
- •За ставленням до політичної системи:
- •4. Механізми політичного лідерства.
- •Системи рекрутування політичих лідерів
- •Типологія політичних еліт
- •Класифікація політичного лідерства
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 7. Політична свідомість
- •Сутність політичної свідомості та фактори її формування.
- •Структура та функції політичної свідомості.
- •Рівні та типи політичної свідомості.
- •1. Сутність політичної свідомості та фактори її формування.
- •2. Структура та функції політичної свідомості.
- •3. Рівні та типи політичної свідомості.
- •Сутність, зміст та специфіка політичної системи
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 8. Політична культура суспільства.
- •1. Основні підходи до визначення змісту політичної культури суспільства.
- •2. Структура та функції політичної культури.
- •3. Рівні та типи політичної культури.
- •4. Політична культура України.
- •Функції політичної культури
- •Рівні політичної культури
- •Структура політичної культури
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •1. Суб’єкти політики: поняття, типологія, функції.
- •2. Форми політичної взаємодії суб’єктів політики.
- •1. Суб’єкти політики: поняття, типологія, функції.
- •2. Форми політичної взаємодії суб’єктів політики.
- •Поняття суб’єкта і об’єкта політики
- •Функції політичного конфлікту
- •Розділ 10. Політичні партії: сутність, типологія, функції.
- •Сутність, передумови виникнення та ознаки політичних партій.
- •Функції політичних партій.
- •Типологія політичних партій.
- •1. Сутність, передумови виникнення та ознаки політичних партій
- •2. Функції політичних партій.
- •3. Типологія політичних партій.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 11. Сутність і різновиди партійних систем.
- •Поняття та типологія партійних систем.
- •Зародження, розвиток та особливості партійної системи України.
- •1. Поняття та типологія партійних систем
- •Типологія політичних партій
- •2. Зародження, розвиток та особливості партійної системи України
- •Типологія партійних систем
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 12. Виборчий процес і виборчі системи
- •1. Вибори як елемент демократії.
- •2. Типологія виборів.
- •За територіальною ознакою:
- •За часом проведення:
- •За об’єктом обрання:
- •За правовими наслідками:
- •3. Виборчий процес: поняття і стадії.
- •4. Демократичні принципи виборів.
- •5. Виборчі системи: суть, різновиди, переваги та недоліки.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 13. Держава як основний елемент політичної системи.
- •1. Суть та ознаки держави.
- •2. Теорії походження держави.
- •Основні теорії походження держави
- •3. Функції держави.
- •4. Структура, різновиди та парадигми держави.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 14. Правова держава та громадянське суспільство
- •Поняття та основні принципи правової держави.
- •Громадянське суспільство: сутність, функції та структури.
- •1. Поняття та основні засади правової держави.
- •2. Громадянське суспільство: сутність, функції та суб’єкти.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 15. Форма держави
- •1. Форма держави: поняття та складові елементи.
- •2. Форма державного правління.
- •2.1. Монархічна форма правління.
- •2.2. Республіка як форма правління.
- •3. Державно-територіальний устрій.
- •Форма держави та її складові
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 16. Демократія та демократичні політичні режими.
- •1. Поняття про демократію. Античне і сучасне розуміння демократії.
- •2. Політичні принципи демократії.
- •3. Концепції демократії.
- •4. Основні ознаки демократичного політичного режиму.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 17. Недемократичні політичні режими
- •1. Тоталітаризм – політичний феномен хх століття.
- •2.Сутність, особливості, ознаки авторитаризму та різноманітність його форм.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 18. Система державного правління в україні.
- •1. Процес становлення української незалежної держави.
- •2. Конституційні засади розбудови системи державного правління в Україні.
- •2.1. Структура та повноваження Верховної Ради.
- •2.2. Конституційний статус Президента України.
- •2.3. Кабінет Міністрів: процедура формування та повноваження.
- •2.4. Судова влада.
- •3. Особливості системи місцевого самоврядування в Україні.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 19. Зовнішня політика держави та міжнародні відносини
- •1. Зовнішня політика держави та міжнародні відносини: сутність та види.
- •2. Принципи та суб’єкти міжнародних відносин.
- •3. Міжнародні конфлікти: поняття, причини та шляхи їх врегулювання.
- •4. Україна в системі міжнародних відносин.
- •Питання для самоконтролю
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Розділ 20. Історія політичної думки україни
- •1. Політична думка Київської Русі.
- •2. Українська політична думка XVI – початку XVII ст.
- •3. Політичні ідеї періоду козацько-гетьманської держави.
- •4. Політична думка України хіх – початку хх ст.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Словник термінів
2. Конституційні засади розбудови системи державного правління в Україні.
Розвиткові державотворчих процесів в Україні властиві деякі особливості:
по-перше, здійснюється перехід від становища одного із залежних регіонів до стану самостійної держави;
по-друге, руйнується стара партійно-бюрократична система влади та створюються нові демократичні інституції;
по-третє, утверджується нова модель суспільного розвитку, основними характеристиками якої мають стати соціально орієнтована ринкова економіка, соціально структуроване громадянське суспільство, політичний плюралізм.
Процес державотворення в Україні передбачає глибоку розробку політико-правової теорії, яка має враховувати досягнення західної цивілізації, історичні державотворчі традиції українського народу, специфіку політичної ситуації. Основні концептуальні засади державотворення в Україні закладалися в конституційному процесі. Він був започаткований прийняттям Декларації про державний суверенітет та затвердженням Верховною Радою 24 жовтня 1990 р. Комісії по розробці нової Конституції України на чолі з тодішнім Головою Верховної Ради Л. Кравчуком.
28 червня 1996 року Конституція України була прийнята п’ятою сесією Верховної Ради. У третьому читанні за неї проголосувало 315 депутатів, проти — 36, утрималося 12, не голосувало 30.
8 грудня 2004 року Верховна Рада України ухвалила закон про внесення змін до Конституції та (в пакеті до нього) про внесення змін до закону про вибори Президента (останні дозволили провести переголосування 2-го туру виборів Президента). Закон про зміни до Конституції (про політичну реформу) передбачає перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління, формування уряду коаліцією депутатських фракцій, подовження терміну повноважень Верховної Ради до 5 років.
Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями закону, він набув чинності самостійно з 1 січня 2006 року.
У Конституції проголошується верховенство права, а також те, що українська держава є суверенною, незалежною, демократичною, правовою та соціальною (Стаття 1).
Принцип верховенства права є найбільш істотним досягненням конституційного процесу, сутність якого зводиться до таких показників:
1) усі нормативно-правові акти повинні прийматися на основі Конституції і відповідати їй;
2) норми конституції є нормами прямої дії, які передбачають звернення громадян до суду безпосередньо на підставі Конституції для захисту своїх прав і свобод;
3) чинні нормативні акти, які суперечать Конституції, втрачають свою дію.
Конституція закріпила цивілізовані міжнародні стандарти прав і свобод громадян, значно розширила прерогативи судової влади, що можна вважати другим найбільшим конституційним досягненням.
2.1. Структура та повноваження Верховної Ради.
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Конституційний склад Верховної Ради України – 450 народних депутатів, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України строком на п’ять років. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі, не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність.
Відповідно до Конституції та чинного законодавства Верховна Рада України здійснює законодавчу функцію, певні фінансові повноваження, контроль за діяльністю уряду та установчу функцію.
До повноважень Верховної Ради України належить:
1) внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом ХІІІ Конституції;
2) прийняття законів;
3) затвердження Державного бюджету та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету;
4) визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики України;
5) призначення за поданням Президента України Прем’єр-міністра, Міністрів оборони та закордонних справ, а за поданням Прем’єр-міністра інших міністрів, а також голів Антимонопольного комітету, Державного комітету телебачення та радіомовлення та Фонду державного майна;
6) вирішення питання про відставку Прем’єр-міністра, а також про дострокове звільнення міністрів та керівників відомств за тією ж процедурою, що і призначення; призначення і звільнення за поданням Президента Голови Служби безпеки України;
7) надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади главою держави Генерального прокурора України;
8) призначення та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;
9) дострокове припиняє повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України;
10) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;
11) усунення Президента України з поста в порядку процедури імпічменту, встановленому статтею 111 Конституції України.
Лише законами України регулюються питання прав і свобод людини і громадянина, громадянства, прав корінних народів та національних меншин, основ соціального захисту, правового статусу власності. Виключно законами України встановлюються: система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків, статус національної валюти та іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу, порядок випуску та обігу державних цінних паперів.
Верховна Рада України обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України та відкликає їх з цих посад.
Повноваження Верховної Ради можуть бути достроково припинені Президентом України, якщо:
1) протягом одного місяця у Верховній Раді не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно статті 83 Конституції;
2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів;
3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Повноваження Верховної Ради, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання. Також повноваження Верховної Ради не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради або Президента України.
