4. Політична культура України.

Особливості державотворчих процесів в Україні, демократизація та гуманізація суспільних відносин, процес переходу від тоталітаризму до демократії, від неправової до правової держави сприяє становленню демократичної політичної культури, зростанню впливу людини на політичне життя, відображенню у ньому багатоманітних суспільних інтересів. Дослідники стверджують, що основою типової політичної поведінки в Україні, як і у будь-якій країні, є система цінностей та норм національної політичної культури, що сформована під впливом історично зумовлених етнічних політико-правових традицій. Таким чином, політична культура українців є особливим та універсальним способом відтворення минулого, сьогодення та майбутнього життя нашого народу.

У сучасних дослідженнях стверджується, що у політичній культурі пострадянських країн домінують колективістські соціонормативні настанови, що успадковані з часів панування радянської системи, які поєднуються із яскраво вираженою антисистемністю, заідеологізованістю масової політичної свідомості, що проявляється у поляризації політичних позицій різних соціополітичних сил.

Тоталітарна система за роки свого панування в Україні надзвичайно вплинула на менталітет нашого народу, що проявилось у прагненні до загальної матеріальної рівності та справедливості, міцній вірі у патерналістські зобов′язання держави перед громадянами, зневірі у спроможність громадян брати активну участь в управлінні державою, страху рішуче діяти без дозволу начальства та брати на себе відповідальність за вчинене, нетерпимості до неординарних політичних ідей та форм активності тощо. Ще одним показником політичної культури в Україні є практична нерозвинутість суспільно-політичного та соціально-економічного компромісу чи досягнення такого рівня стабільності суспільних взаємовідносин, за яким починається етап соціального партнерства.

Подолати таку ситуацію, що склалась у масовій українській суспільній свідомості за часів тоталітаризму, можливо шляхом індивідуалізації суспільного життя, коли особистість сприймається не як відображення групових, класових чи професійних втілень, а як самостійний та автономний суб′єкт політичного життя. Важливе значення у цьому контексті має й реалізація на практиці принципу поділу влади, її децентралізації, утвердження у масовій свідомості раціонального ставлення до всіх сторін суспільного життя. Особливо важливим є подолання дисбалансу між суспільним та індивідуальним рівнем політичної свідомості, коли політична верхівка суспільства та саме суспільство живуть окремим життям і функціонують за своєю власною логікою. Таким чином, йдеться про становлення демократичного типу політичної культури українського суспільства, яка буде характеризуватись визнанням самодостатності особистості, впевненістю у необхідності забезпечення та дотримання її свободи, політичною терпимістю до позицій та прагнень інших людей, законослухняністю, що поєднуватиметься з готовністю відстоювати у держави власні права, підтримкою основних демократичних установ та інститутів, увагою до дотримання закону всіма суб′єктами політичної діяльності.

Схема 8.1.