- •Isbn 978-617-651-001-7
- •1. Будова і функції механізму творчості
- •2. Гармонія
- •3. Емоційність
- •4. Здібності
- •5.Змістовно-смисловий аналіз при виконанні творчих завдань
- •6. Категоріально-нормативний аналіз творчих завдань
- •7.Креативність
- •9. Психологічні засади творчості
- •8. Порівняння й оцінка
- •13. Художнє мислення
- •14. Адаптація
- •15. Видовищне мистецтво
- •16. Виконавець як компонент видовища
- •17. Герменевтика
- •18. Глядач як співтворець видовища
- •19. Дія, її визначення
- •21. Ефект присутності
- •23. Індивідуальне та типове
- •24. Колективна природа
- •25. Масова культура
- •27. Мистецтво
- •28. Мультимедіа
- •31. Об´єкт і предмет відображення
- •34. Предмет і матеріал аудіовізуальних мистецтв
- •35. Простір як фізична реальність видовища
- •36. Роди видовищних мистецтв
- •37. Синкретика
- •38. Синтез художній
- •39. Сінергічність
- •40. Специфічний матеріал операторського мистецтва
- •42. Стиль
- •43.Тема. Її актуальність і соціальна значущість
- •44. Техногенність
- •45. Тиражування і трансляція
- •46. Характерне
- •49. Авторська заявка
- •50. Архітектоніка
- •51. Дія словесна
- •52. Драма
- •55. Драматургічна побудова твору
- •57. Жанри драматичного мистецтва
- •58. Завдання
- •59. Катарсис
- •60. Кіносценарій
- •61.Композиція
- •62. Конфлікт і конфліктна ситуація
- •63. Лібрето
- •65. Монолог
- •66. Мотивування
- •67. Перипетії
- •68. Персонаж
- •70. Поведінка
- •71. Радіосценарій
- •78. Акторська гра як джерело матеріалу та виражальний засіб
- •9. Асистент режисера
- •83. Дієвий аналіз драматургічного матеріалу.
- •85. Етика режисерської праці
- •87. Класичні принципи режисури
- •88. Керівна роль режисера і система стосунків у творчому колективі
- •90. Надзавдання
- •91. Наскрізна дія
- •92. Помічник режисера
- •93. Постановочна режисура
- •94. Предмет і матеріал режисури
- •95. Режисерська апаратна
- •96. Режисерська група
- •97. Режисерський сценарій
- •98. Режисура як практична драматургія
- •100. Розкадровка
- •101. Система Станіславського
- •102. Специфіка режисерської творчості
- •103. Специфічний предмет режисури театру, кіно, телебачення
- •104. Спеціалізовані види телережисури
- •129. Зображення як образний засіб створення видовища
- •131. Інтер´єр.
- •134. Костюм.
- •136. Модератор
- •137. Музичне оформлення
- •138. Написи
- •141. План
- •142. Ракурс
- •143. Реквізит
- •145. Суміщення
- •146. Середовище
- •148. Акцентний монтаж
- •149. Асоціативний (образний) монтаж
- •151. Внутрішньокадровий монтаж
- •152. Дистанційний монтаж
- •154. Інтелектуальний монтаж
- •156. Комфортний монтаж і його прийоми
- •157. Метафоричний монтаж
- •158. Метричний монтаж
- •159. Монтаж атракціонів
- •160. Монтажна зйомка
- •161. Оповідний монтаж.
- •162. Паралельний монтаж
- •168. Тональний монтаж
- •174. Жанр
- •176. Замальовка телевізійна
- •177. Інтерв´ю телевізійне
- •173. Драматизовані хроніки
- •179. Інформаційні та інформаційно-аналітичні жанри телебачення
- •181. Композиційні форми побудови телевізійного нарису
- •183. Конкурси телевізійні
- •187. Реаліті-шоу
- •188. Рекламний ролик
- •189. Репортаж телевізійний
- •190. Розважальне шоу
- •191. Розслідування телевізійне
- •192. Ситком (ситуаційна комедія)
- •193. Спектакль телевізійний
- •194. Сценарій теленарису
- •195. Сюжет телевізійний та його різновиди
- •196. Телеальманах, тележурнал
- •200. Телефільм-інтерв´ю
- •202. Етапи виробництва ігрових телефільмів
- •203. Етапи виробництва неігрового телефільму
- •204. Етапи виробництва телевізійної програми
- •205. Знімальна група
- •216. Продюсерство
- •217. Сторіборд
- •218. Українське телебачення. Етапи становлення
36. Роди видовищних мистецтв
Загалом всі видовища розподіляються на чотири великі групи,або роди: обрядово-ритуальні,спортивні, мистецькі та балаганні, тобто видовища для людей з невибагливим смаком, або таких, що мають місце під час масових гулянь.
Окреме місце в цьому переліку посідає к о м п л е к с н е видовище, яким є телебачення. Завдяки поєднанню трансляції і творчості, мистецтва і журналістики, воно містить у собі майже всі форми видовища, мистецтва, масової інформації.
Усі видовищні мистецтва є просторово-часовими.
Видовищні мистецтва у свою чергу поділяються на види (які іноді називають родами) мистецтва: театр з усіма різновидами, хореографія, кінематограф, телевізійне мистецтво, масові видовища, концерти (естрада),цирк. Окреме місце займає так зване аудіальне (тобто звукове) мистецтво – радіо в його художніх формах (радіоспектакль, естрадне радіошоу, радіофільм).
У середині кожного з цих видів видовищних мистецтв також існує поділ на роди: театр – оперний, драматичний, мініатюр, оперети, мюзік-хол, кабаре, вар´єте, ляльковий, тіней тощо; хореографія – класичний балет, сучасний танець; кінематограф – кінороман, кіноповість, кінокомедія тощо.
За типом художньої структури всі твори цих видів видовищного мистецтва поділяються на епічний, ліричний і драматичний р о д и.
37. Синкретика
Буквально – синкретика означає невіддільність, нероз´ємність. Саме ця властивість художнього образу – цілісність, невід´ємність його компонентів, виражальних засобів, за допомогою яких утворюється образ, є його принциповою якістю. Відсутність синкретичності образу, за якої сполучення виражальних засобів не є органічним, знищує єдність художнього образу, зменшує, або зводить нанівець його вплив на суб´єкта, який сприймає.
Однак у деяких сучасних дослідженнях телебачення зустрічається викривлене розуміння синкретичності як відсутності невід´ємних внутрішніх зв´язків, сплутуючи саме поняття з його рівнем. Коли говорять про те, що в телебаченні слово і зображення лише взаємно і органічно доповнюють одне одного, далеко не завжди створюючи цілісний художній образ, мова йде про низький рівень синкретичності. Саме так слід розуміти це поняття щодо телебачення. Воно синкретичне в художніх, образних формах осмислення дійсності і має дуже низький рівень синкретичності в документальних своїх формах, які насамперед є аналізом дійсності, а не її образним синтезом.
Ще одне значення синкретики щодо теорії мистецтв – первинна єдність усіх родів мистецтва – драми, комедії, трагедії, епосу, лірики, які з часом набули власної форми і змісту.
38. Синтез художній
Органічне поєднання різноманітних виражальних засобів мистецтва в процесі створення цілісних художніх образів, мистецьких творів.
39. Сінергічність
Односпрямованість (цілеспрямованість) дії окремих компонентів системи, яка підсилює функціонування всієї системи. У системі екранних мистецтв під цим терміном можна розуміти провідну роль одного з компонентів художнього образу: у кіно – зображення, на телебаченні – слово.
