- •Isbn 978-617-651-001-7
- •1. Будова і функції механізму творчості
- •2. Гармонія
- •3. Емоційність
- •4. Здібності
- •5.Змістовно-смисловий аналіз при виконанні творчих завдань
- •6. Категоріально-нормативний аналіз творчих завдань
- •7.Креативність
- •9. Психологічні засади творчості
- •8. Порівняння й оцінка
- •13. Художнє мислення
- •14. Адаптація
- •15. Видовищне мистецтво
- •16. Виконавець як компонент видовища
- •17. Герменевтика
- •18. Глядач як співтворець видовища
- •19. Дія, її визначення
- •21. Ефект присутності
- •23. Індивідуальне та типове
- •24. Колективна природа
- •25. Масова культура
- •27. Мистецтво
- •28. Мультимедіа
- •31. Об´єкт і предмет відображення
- •34. Предмет і матеріал аудіовізуальних мистецтв
- •35. Простір як фізична реальність видовища
- •36. Роди видовищних мистецтв
- •37. Синкретика
- •38. Синтез художній
- •39. Сінергічність
- •40. Специфічний матеріал операторського мистецтва
- •42. Стиль
- •43.Тема. Її актуальність і соціальна значущість
- •44. Техногенність
- •45. Тиражування і трансляція
- •46. Характерне
- •49. Авторська заявка
- •50. Архітектоніка
- •51. Дія словесна
- •52. Драма
- •55. Драматургічна побудова твору
- •57. Жанри драматичного мистецтва
- •58. Завдання
- •59. Катарсис
- •60. Кіносценарій
- •61.Композиція
- •62. Конфлікт і конфліктна ситуація
- •63. Лібрето
- •65. Монолог
- •66. Мотивування
- •67. Перипетії
- •68. Персонаж
- •70. Поведінка
- •71. Радіосценарій
- •78. Акторська гра як джерело матеріалу та виражальний засіб
- •9. Асистент режисера
- •83. Дієвий аналіз драматургічного матеріалу.
- •85. Етика режисерської праці
- •87. Класичні принципи режисури
- •88. Керівна роль режисера і система стосунків у творчому колективі
- •90. Надзавдання
- •91. Наскрізна дія
- •92. Помічник режисера
- •93. Постановочна режисура
- •94. Предмет і матеріал режисури
- •95. Режисерська апаратна
- •96. Режисерська група
- •97. Режисерський сценарій
- •98. Режисура як практична драматургія
- •100. Розкадровка
- •101. Система Станіславського
- •102. Специфіка режисерської творчості
- •103. Специфічний предмет режисури театру, кіно, телебачення
- •104. Спеціалізовані види телережисури
- •129. Зображення як образний засіб створення видовища
- •131. Інтер´єр.
- •134. Костюм.
- •136. Модератор
- •137. Музичне оформлення
- •138. Написи
- •141. План
- •142. Ракурс
- •143. Реквізит
- •145. Суміщення
- •146. Середовище
- •148. Акцентний монтаж
- •149. Асоціативний (образний) монтаж
- •151. Внутрішньокадровий монтаж
- •152. Дистанційний монтаж
- •154. Інтелектуальний монтаж
- •156. Комфортний монтаж і його прийоми
- •157. Метафоричний монтаж
- •158. Метричний монтаж
- •159. Монтаж атракціонів
- •160. Монтажна зйомка
- •161. Оповідний монтаж.
- •162. Паралельний монтаж
- •168. Тональний монтаж
- •174. Жанр
- •176. Замальовка телевізійна
- •177. Інтерв´ю телевізійне
- •173. Драматизовані хроніки
- •179. Інформаційні та інформаційно-аналітичні жанри телебачення
- •181. Композиційні форми побудови телевізійного нарису
- •183. Конкурси телевізійні
- •187. Реаліті-шоу
- •188. Рекламний ролик
- •189. Репортаж телевізійний
- •190. Розважальне шоу
- •191. Розслідування телевізійне
- •192. Ситком (ситуаційна комедія)
- •193. Спектакль телевізійний
- •194. Сценарій теленарису
- •195. Сюжет телевізійний та його різновиди
- •196. Телеальманах, тележурнал
- •200. Телефільм-інтерв´ю
- •202. Етапи виробництва ігрових телефільмів
- •203. Етапи виробництва неігрового телефільму
- •204. Етапи виробництва телевізійної програми
- •205. Знімальна група
- •216. Продюсерство
- •217. Сторіборд
- •218. Українське телебачення. Етапи становлення
134. Костюм.
Акторський костюм – художній одяг, який відображає національну, суспільну, історичну, психологічну характеристику персонажа, допомагає актору глибоко й правдиво розкрити характер свого героя.
Акторський костюм є невід´ємним компонентом загальної зображальної стилістики екранного твору і розробляється відповідно до творчого задуму режисера і художника-постановника.
Костюми шиються за ескізами художника з костюмів, підбираються в костюмерних кіно- і телестудій, чи купуються, або беруться напрокат. 135. Мізансцена і пластика.
Мізансцена – термін насамперед театральний і означає взаємне розташування дійових осіб між собою та відповідно до середовища, у якому відбувається дія.
Тобто, будь-яке взаємне положення виконавців стосовно одне одного та декорації, інтер´єру чи натури є мізансценою і покликане створити таку фізичну ситуацію, яка б дозволила їм спілкуватися між собою органічно і не створювала проблем для освітлення і зйомки. Однак головне завдання, яке постає перед режисером, не стільки в цьому, скільки в тому, щоб розкрити через фізичну взаємодію персонажів їх суттєві психологічні стосунки, дати змогу в динаміці спілкування розкрити певні психологічні й емоційні стани. Це начебто німий текст, німа підказка режисера щодо подій в кадрі. Побудова мізансцени, яка виступає як засіб побудови кожного кадру, є, власне, пластичним виразом взаємозв´язків між елементами дії. Саме тому пластика є зовнішнім виразом мізансцени і в цій якості є зовнішнім виглядом тієї частини інформаційного, публіцистичного, художнього образу, яка втілена в зображенні. Зокрема, пластика мізансцени є поєднанням пластичних дії акторів і пластики їх взаємного розташування стосовно один одного та навколишнього середовища. Однак пластика зображення передає не тільки змістовну дію, але й інформаційно-естетичнийї складник, матеріальну фактуру реальних об´єктів екранного зображення – природних, побутових тощо. І остаточне отримання пластичного образу екранних подій можливе тільки в поєднанні пластики об´єктивних елементів реальності (пейзаж, реальні об´єкти суспільного життя, архітектура, обличчя тощо) з пластикою суб´єктивно-творчих елементів, створених фантазією митців на основі єдності естетичного, змістовного, емоційного, громадянського світобачення авторів екранних образів.
136. Модератор
Творчий працівник телебачення, який визначає характер розвитку екранної бесіди, а також – імпровізованої акторської дії.
У першому випадку він виступає в ролі ведучого телепрограми у формі бесіди, обміну думок, розмовного ток-шоу, визначаючи тему розмови, розставляючи акценти та необхідні повороти теми.
У другому – працює за кадром, підказуючи ведучому чи акторам характер наступних дій, їх обставини. Це робиться непомітно – через навушники, що характерно для документальних форм телебачення (програма «Вікна»), або безпосередньо в ефірі, задаючи обставини дії та характер поведінки акторам («Південно Бутово»).
Модератор не є штатною посадою. Це спосіб ведення телевізійної програми, який використовується ведучими, авторами, редакторами певних програм. І якщо в аналітичних програмах модератору достатньо бути просто кваліфікованим, мислячим журналістом, то в ігрових телепрограмах модератору повинно бути властиве яскраве креативне мислення, розвинута творча фантазія, глибоке розуміння акторської гри.
