- •Isbn 978-617-651-001-7
- •1. Будова і функції механізму творчості
- •2. Гармонія
- •3. Емоційність
- •4. Здібності
- •5.Змістовно-смисловий аналіз при виконанні творчих завдань
- •6. Категоріально-нормативний аналіз творчих завдань
- •7.Креативність
- •9. Психологічні засади творчості
- •8. Порівняння й оцінка
- •13. Художнє мислення
- •14. Адаптація
- •15. Видовищне мистецтво
- •16. Виконавець як компонент видовища
- •17. Герменевтика
- •18. Глядач як співтворець видовища
- •19. Дія, її визначення
- •21. Ефект присутності
- •23. Індивідуальне та типове
- •24. Колективна природа
- •25. Масова культура
- •27. Мистецтво
- •28. Мультимедіа
- •31. Об´єкт і предмет відображення
- •34. Предмет і матеріал аудіовізуальних мистецтв
- •35. Простір як фізична реальність видовища
- •36. Роди видовищних мистецтв
- •37. Синкретика
- •38. Синтез художній
- •39. Сінергічність
- •40. Специфічний матеріал операторського мистецтва
- •42. Стиль
- •43.Тема. Її актуальність і соціальна значущість
- •44. Техногенність
- •45. Тиражування і трансляція
- •46. Характерне
- •49. Авторська заявка
- •50. Архітектоніка
- •51. Дія словесна
- •52. Драма
- •55. Драматургічна побудова твору
- •57. Жанри драматичного мистецтва
- •58. Завдання
- •59. Катарсис
- •60. Кіносценарій
- •61.Композиція
- •62. Конфлікт і конфліктна ситуація
- •63. Лібрето
- •65. Монолог
- •66. Мотивування
- •67. Перипетії
- •68. Персонаж
- •70. Поведінка
- •71. Радіосценарій
- •78. Акторська гра як джерело матеріалу та виражальний засіб
- •9. Асистент режисера
- •83. Дієвий аналіз драматургічного матеріалу.
- •85. Етика режисерської праці
- •87. Класичні принципи режисури
- •88. Керівна роль режисера і система стосунків у творчому колективі
- •90. Надзавдання
- •91. Наскрізна дія
- •92. Помічник режисера
- •93. Постановочна режисура
- •94. Предмет і матеріал режисури
- •95. Режисерська апаратна
- •96. Режисерська група
- •97. Режисерський сценарій
- •98. Режисура як практична драматургія
- •100. Розкадровка
- •101. Система Станіславського
- •102. Специфіка режисерської творчості
- •103. Специфічний предмет режисури театру, кіно, телебачення
- •104. Спеціалізовані види телережисури
- •129. Зображення як образний засіб створення видовища
- •131. Інтер´єр.
- •134. Костюм.
- •136. Модератор
- •137. Музичне оформлення
- •138. Написи
- •141. План
- •142. Ракурс
- •143. Реквізит
- •145. Суміщення
- •146. Середовище
- •148. Акцентний монтаж
- •149. Асоціативний (образний) монтаж
- •151. Внутрішньокадровий монтаж
- •152. Дистанційний монтаж
- •154. Інтелектуальний монтаж
- •156. Комфортний монтаж і його прийоми
- •157. Метафоричний монтаж
- •158. Метричний монтаж
- •159. Монтаж атракціонів
- •160. Монтажна зйомка
- •161. Оповідний монтаж.
- •162. Паралельний монтаж
- •168. Тональний монтаж
- •174. Жанр
- •176. Замальовка телевізійна
- •177. Інтерв´ю телевізійне
- •173. Драматизовані хроніки
- •179. Інформаційні та інформаційно-аналітичні жанри телебачення
- •181. Композиційні форми побудови телевізійного нарису
- •183. Конкурси телевізійні
- •187. Реаліті-шоу
- •188. Рекламний ролик
- •189. Репортаж телевізійний
- •190. Розважальне шоу
- •191. Розслідування телевізійне
- •192. Ситком (ситуаційна комедія)
- •193. Спектакль телевізійний
- •194. Сценарій теленарису
- •195. Сюжет телевізійний та його різновиди
- •196. Телеальманах, тележурнал
- •200. Телефільм-інтерв´ю
- •202. Етапи виробництва ігрових телефільмів
- •203. Етапи виробництва неігрового телефільму
- •204. Етапи виробництва телевізійної програми
- •205. Знімальна група
- •216. Продюсерство
- •217. Сторіборд
- •218. Українське телебачення. Етапи становлення
145. Суміщення
Поєднання в кадрі двох чи більше зображень, які змістовно, емоційно поєднується в екранний образ. У кінематографі суміщення виконується за допомогою трюк-машини, або завдяки подвійному експонуванню плівки. На телебаченні – електронним суміщенням.
Суміщення дає змогу прямого авторського образного коментаря, просторово-часових поєднань, поглиблення змісту кадру завдяки додаванню спеціальних виражальних засобів – написів, малюнків, документів тощо. За допомогою суміщення можна виконувати особливі драматургічні завдання – наприклад, показ фантастичних уявлень, марень тощо.
146. Середовище
Місце розгортання дії. Середовище є не тільки фізичним об´єктом чи сукупністю об´єктів. Воно створює історичну, психологічну, національну, територіальну, емоційну тощо атмосферу дії, активно впливає на прояви характеру, настрій, емоційні стани персонажів, є своєрідною характеристикою дії. Це стосується не лише спецільно організованого, художнього середовища, але й реальних інтер´єрів та пейзажів. В ідеалі пейзаж повинен виступати як один з компонентів побудови художнього образу героїв, суттєвим, емоційно переконливим виявом їхнього внутрішнього стану, або його контрастної антитези. Важливими структурними елементами середовища є світло, тіні, колорит, які посилюють, виявляють, формують розвиток драматургії мистецькими засобами навіть у реальному середовищі.
147. Темпоритм. Ритм. Темп Поняття темпоритму введене К.С. Станіславським і поєднує такі важливі характеристики екранної та сценічної дії, як темп – зовнішня швидкість дії, і ритм – кількісне співвідношення тривалостей, рухів та зупинок. Ритм заснований на закономірній повторюваності в просторі або в часі аналогічних елементів і зв´язків через інтервали, які можуть бути спів вимірними.
Ритмами неначе об´єднуються окремі епізоди. Він є важливим засобом цілісності монтажної драматургії. Відповідність внутрішньокадрового та монтажного ритму характеру загальної дії особливостям характерів героїв є однією із запорук цілісного образного сприйняття екранного твору, засобом адекватної передачі глядачу емоційного ставлення до екранної дії, адже ритм мистецького, або публіцистичного твору немов би «заражає» глядача драматургічними станами.
Точний ритм повинен допомогти глядачу пройти той же творчий шлях, що й пройшов автор, створюючи образ. Ритм допомагає психологічно прожити динамічний процес виникнення і становлення образу.
Ритм у всіх просторово-часових видовищах – це узгоджений рух, зміни, співрозмірність усіх елементів дії. Одним з важливих методів організації ритму є побудова ефективних мізансцен
Розділ сьомий. Монтаж
148. Акцентний монтаж
Це монтаж авторського погляду на події, такий, який підкреслює певні моменти монтажних зіткнень, що відповідають суттєвій зміні авторського погляду, а також мають образний, асоціативний характер.
Замість терміна акцентний вживають також терміни образний,
метафоричний, поетичний, або асоціативний.
Однак поняття акцентний ширше, ніж метафоричний, оскільки включає в себе не тільки образний зміст монтажного поєднання кадрів, але й просто вияв внутрішніх емоційно-психологічних станів персонажів в екранних подіях.
Тобто, акцентний монтаж поділяється на два методи: монтаж емоційно-психологічний та образний, або асоціативний.
Отже, під час акцентного монтажу режисер дає на екрані власний погляд на події, звертає увагу глядача на певні емоційні елементи дії, характеристики об´єктів. У цій системі зображальних координат будь-які норми комфортного монтажу стають зайвими. Навпаки – чим виразнішими будуть монтажні поєднання, тим активніше режисер залучає глядача до співмислення, співпереживання. Звичайно, коли йдеться не про штукарство, а про свідому спробу зробити глядача психологічним співтворцем екранного видовища.
