13. Художнє мислення

Художнє мислення – вид духовної, інтелектуальної діяльності людини, спрямований на створення та сприйняття творів мистецтва. Воно передбачає здатність людини сприймати світ на основі системи художніх образів.

Розділ другий. Видовище, екранні мистецтва

14. Адаптація

Екранна адаптація мистецького твору – це творче пристосування творів інших просторово-часових мистецтв до умов телевізійного сприйняття, вимог телевізійного програмування, а також посилення їх змістовно-емоційного впливу завдяки додатковому використанню специфічних виражальних засобів і технічних можливостей кіно, або телебачення.

Під час адаптації творча група кіно чи телебачення зберігає основну драматургію, головні компоненти та стильові ознаки адаптованого твору, але органічно включає дію чи її окремі частини до реального середовища, замінює окремих виконавців на тих, які більше підходять для створення образу певного персонажа за своїми психофізичними даними, удосконалює сценічні мізансцени завдяки їх екранній динамізації, активізує часові можливості видовища завдяки монтажу, застосовує спеціальні постановочні ефекти тощо.

Головним при створенні адаптованої кінематографічної або телевізійної версії театрального, концертного і т.п. видовища є збереження загального мистецького задуму, комплексу ідейно-естетичних, стильових засад адаптованого твору з одночасним посиленням його екранної видовищності.

Своєрідною формою адаптації є актуалізація, тобто обробка з урахуванням сучасних реалій життя і сцени. Під час актуалізації зберігається сюжетна лінія, зберігаються основні стосунки між персонажами. Однак змінюється час дії, обставини, професії, соціальний статус персонажів, історичний контекст. Під час актуалізації можна змінити, осучаснити лише костюми й середовище, а можна змінити соціально-політичний зміст, залишивши персонажів та загальний характер дії та всю музичну драматургію.

15. Видовищне мистецтво

Видовище – це публічна демонстрація процесів соціально-значимої поведінки, яку організовано в просторі й часі.

Не кожне видовище є мистецтвом, а тільки те, у якому соціально-значима поведінка людини має характер художньої творчої діяльності, осмисленої гри.

Але не кожний вид мистецтва є видовищем: музика не має просторових координат, твори образотворчого мистецтва й архітектури «застиглі у часі». Архітектуру так і називають: «застигла музика».

Не є видовищем, наприклад, і система перегляду «живих картинок» за допомогою спеціальних апаратів індивідуального перегляду кіно- чи відеокадрів – кінетоскопу. Адже це начебто видовище не є публічним, колективним; воно недалеко пішло від простого розглядання ілюстрацій в альбомі.

Тобто, видовищним мистецтвом є публічна демонстрація процесів художньої творчої діяльності людини, яку організовано в просторі й часі.

Зразками видовищного, тобто просторово-часового, мистецтва є театр у всіх його численних формах, кінематограф, концерти, масові видовища і гуляння, цирк. Окремою формою, так би мовити, видовища, яке називають аудіальним, є радіо. Його художні форми в дійсності є звуковим різновидом театрального спектаклю, концерту, кінематографа (публіцистичний радіофільм). Особливо слід вирізнити телебачення, яке завдяки поєднанню трансляції і творчості, мистецтва і журналістики містить у собі майже всі форми видовища, мистецтва, масової інформації.