- •Isbn 978-617-651-001-7
- •1. Будова і функції механізму творчості
- •2. Гармонія
- •3. Емоційність
- •4. Здібності
- •5.Змістовно-смисловий аналіз при виконанні творчих завдань
- •6. Категоріально-нормативний аналіз творчих завдань
- •7.Креативність
- •9. Психологічні засади творчості
- •8. Порівняння й оцінка
- •13. Художнє мислення
- •14. Адаптація
- •15. Видовищне мистецтво
- •16. Виконавець як компонент видовища
- •17. Герменевтика
- •18. Глядач як співтворець видовища
- •19. Дія, її визначення
- •21. Ефект присутності
- •23. Індивідуальне та типове
- •24. Колективна природа
- •25. Масова культура
- •27. Мистецтво
- •28. Мультимедіа
- •31. Об´єкт і предмет відображення
- •34. Предмет і матеріал аудіовізуальних мистецтв
- •35. Простір як фізична реальність видовища
- •36. Роди видовищних мистецтв
- •37. Синкретика
- •38. Синтез художній
- •39. Сінергічність
- •40. Специфічний матеріал операторського мистецтва
- •42. Стиль
- •43.Тема. Її актуальність і соціальна значущість
- •44. Техногенність
- •45. Тиражування і трансляція
- •46. Характерне
- •49. Авторська заявка
- •50. Архітектоніка
- •51. Дія словесна
- •52. Драма
- •55. Драматургічна побудова твору
- •57. Жанри драматичного мистецтва
- •58. Завдання
- •59. Катарсис
- •60. Кіносценарій
- •61.Композиція
- •62. Конфлікт і конфліктна ситуація
- •63. Лібрето
- •65. Монолог
- •66. Мотивування
- •67. Перипетії
- •68. Персонаж
- •70. Поведінка
- •71. Радіосценарій
- •78. Акторська гра як джерело матеріалу та виражальний засіб
- •9. Асистент режисера
- •83. Дієвий аналіз драматургічного матеріалу.
- •85. Етика режисерської праці
- •87. Класичні принципи режисури
- •88. Керівна роль режисера і система стосунків у творчому колективі
- •90. Надзавдання
- •91. Наскрізна дія
- •92. Помічник режисера
- •93. Постановочна режисура
- •94. Предмет і матеріал режисури
- •95. Режисерська апаратна
- •96. Режисерська група
- •97. Режисерський сценарій
- •98. Режисура як практична драматургія
- •100. Розкадровка
- •101. Система Станіславського
- •102. Специфіка режисерської творчості
- •103. Специфічний предмет режисури театру, кіно, телебачення
- •104. Спеціалізовані види телережисури
- •129. Зображення як образний засіб створення видовища
- •131. Інтер´єр.
- •134. Костюм.
- •136. Модератор
- •137. Музичне оформлення
- •138. Написи
- •141. План
- •142. Ракурс
- •143. Реквізит
- •145. Суміщення
- •146. Середовище
- •148. Акцентний монтаж
- •149. Асоціативний (образний) монтаж
- •151. Внутрішньокадровий монтаж
- •152. Дистанційний монтаж
- •154. Інтелектуальний монтаж
- •156. Комфортний монтаж і його прийоми
- •157. Метафоричний монтаж
- •158. Метричний монтаж
- •159. Монтаж атракціонів
- •160. Монтажна зйомка
- •161. Оповідний монтаж.
- •162. Паралельний монтаж
- •168. Тональний монтаж
- •174. Жанр
- •176. Замальовка телевізійна
- •177. Інтерв´ю телевізійне
- •173. Драматизовані хроніки
- •179. Інформаційні та інформаційно-аналітичні жанри телебачення
- •181. Композиційні форми побудови телевізійного нарису
- •183. Конкурси телевізійні
- •187. Реаліті-шоу
- •188. Рекламний ролик
- •189. Репортаж телевізійний
- •190. Розважальне шоу
- •191. Розслідування телевізійне
- •192. Ситком (ситуаційна комедія)
- •193. Спектакль телевізійний
- •194. Сценарій теленарису
- •195. Сюжет телевізійний та його різновиди
- •196. Телеальманах, тележурнал
- •200. Телефільм-інтерв´ю
- •202. Етапи виробництва ігрових телефільмів
- •203. Етапи виробництва неігрового телефільму
- •204. Етапи виробництва телевізійної програми
- •205. Знімальна група
- •216. Продюсерство
- •217. Сторіборд
- •218. Українське телебачення. Етапи становлення
137. Музичне оформлення
Підбір музичних записів (фонограм), необхідних для створення відповідної атмосфери, ритму кінофільму, телепрограми. Музичне оформлення повинно органічно відповідати змісту драматургічного та зображального матеріалу, доповнювати його необхідними ритмічними барвами, відображати емоційне ставлення режисера до екранного матеріалу, а за потреби – створювати образний еквівалент реальних шумів.
Музичне оформлення проводить фахівець – музичний оформлювач, або сам режисер за технічної допомоги монтажера.
На кіно- і телестудіях існують фонди музичних фонограм.
138. Написи
Службові написи, які називаються титри, – це написи із назвою екранного твору, переліком складу творців програми чи фільму, а також різного виду архівних, технічних, сторонніх організацій і людей, суттєво причетних до створення фільму, програми; до службових слід зарахувати також субтитри, тобто написи в нижній частині кадру, які містять переклад іноземних слів і речень, або їхньої комедійної імітації.
Драматургічні написи – написи, які за задумом режисера розділяють окремі тематичні частини всередині екранного твору, або слугують своєрідними епіграфами до цих частин; драматургічну функцію виконують і титри, які іноді в комедійних фільмах чи програмах вписують безпосередньо в зображальний ряд як жартівливі авторські коментарі, зорова імітація різних роду слів, вигуків тощо. 139. Панорама. Наїзд. Від´їзд
І панорама, і наїзд, і від´їзд є, власне, зміною кадрів і крупності планів без монтажу. На відміну від монтажної суб´єктивності, панорама є об´єктивною інформацією про реальний простір і саме це робить її застосування головним засобом зорової організації руху на телебаченні. Однак зміст панорами виражає одночасно і суб´єктивне бачення авторів, зокрема опосередковано – через суб´єктивний погляд дійової особи.
Функціонально панорами поділяються всього на три типи:
– оглядова, яка дає уявлення про реальну ситуацію в просторі та взаємозв´зок його частин;
– супроводу, тобто така, яка розкриває простір разом із переміщенням дійової особи, або ведучого;
– перекидання, тобто різка панорама з об´єкта на об´єкт із нефокусним зображенням проміжних етапів. Така панорама передає експресивний стан споглядання.
При цьому слід розуміти, що технічні способи реалізації панорам можуть бути найрізноманітнішими: з рук, з рейок, з крану, з рухомого транспорту, зі шлему парашутиста, з тварини, із супутника і т.д. Проте це не змінює характеру її функцій.
Один з цих технічних прийомів – проїзд паралельно з рухом об´єкта зйомки, у літературі ще має запозичену з англійської назву тревелінг.
Діапазон трансфокаторних від´їздів і наїздів теж невеликий – усього три функції: акцент на укрупненні, виділення в загальному окремого та навпаки – включення окремого в загальну структуру об´єкта зйомки.
Однак змістовно діапазон функцій панорами й трансфокації безмежний – так само, як і драматургічних підходів до розкриття теми, у систему яких рух включено як невід´ємний компонент.
Розсуваючи чи стискуючи межі простору, режисер і оператор здатні з кожним новим умовним планом відкривати не тільки новий простір, але й нові сюжетно важливі елементи, розкривати їх сутність, створювати необхідну атмосферу в кадрі, логічно чи образно. 140. Перспектива Перспектива – це явище уявної зміни пропорцій і форми об´єктів під час їх спостереження. Завдяки перспективі можна передати в площині картини, кадру об´ємні характеристики предметів, посилити виразність кадру за рахунок зорового поглиблення, або стискання зображення. Перспектива – важливий чинник композиції.
Перспективи існують лінійні, глибинні та повітряно-світові. Вони створюються за допомогою відповідних мізансцен у органічному поєднанні з використанням певної оптики та світла. Зрозуміло, що лінійні перспективи або не вимагають застосування спеціальних об´єктивів та особливих ефектів освітлення, або штучно створюються через стиснення простору довгофокусними об´єктивами. Навпаки, глибинні перспективи досягаються зазвичай відповідною побудовою мізансцен і застосуванням ширококутної оптики.
Що стосується повітряно-світлових перспектив, то створюються вони за допомогою послаблення контрастного освітлення від об´єкта до об´єкта - чимдалі від камери.
