- •Isbn 978-617-651-001-7
- •1. Будова і функції механізму творчості
- •2. Гармонія
- •3. Емоційність
- •4. Здібності
- •5.Змістовно-смисловий аналіз при виконанні творчих завдань
- •6. Категоріально-нормативний аналіз творчих завдань
- •7.Креативність
- •9. Психологічні засади творчості
- •8. Порівняння й оцінка
- •13. Художнє мислення
- •14. Адаптація
- •15. Видовищне мистецтво
- •16. Виконавець як компонент видовища
- •17. Герменевтика
- •18. Глядач як співтворець видовища
- •19. Дія, її визначення
- •21. Ефект присутності
- •23. Індивідуальне та типове
- •24. Колективна природа
- •25. Масова культура
- •27. Мистецтво
- •28. Мультимедіа
- •31. Об´єкт і предмет відображення
- •34. Предмет і матеріал аудіовізуальних мистецтв
- •35. Простір як фізична реальність видовища
- •36. Роди видовищних мистецтв
- •37. Синкретика
- •38. Синтез художній
- •39. Сінергічність
- •40. Специфічний матеріал операторського мистецтва
- •42. Стиль
- •43.Тема. Її актуальність і соціальна значущість
- •44. Техногенність
- •45. Тиражування і трансляція
- •46. Характерне
- •49. Авторська заявка
- •50. Архітектоніка
- •51. Дія словесна
- •52. Драма
- •55. Драматургічна побудова твору
- •57. Жанри драматичного мистецтва
- •58. Завдання
- •59. Катарсис
- •60. Кіносценарій
- •61.Композиція
- •62. Конфлікт і конфліктна ситуація
- •63. Лібрето
- •65. Монолог
- •66. Мотивування
- •67. Перипетії
- •68. Персонаж
- •70. Поведінка
- •71. Радіосценарій
- •78. Акторська гра як джерело матеріалу та виражальний засіб
- •9. Асистент режисера
- •83. Дієвий аналіз драматургічного матеріалу.
- •85. Етика режисерської праці
- •87. Класичні принципи режисури
- •88. Керівна роль режисера і система стосунків у творчому колективі
- •90. Надзавдання
- •91. Наскрізна дія
- •92. Помічник режисера
- •93. Постановочна режисура
- •94. Предмет і матеріал режисури
- •95. Режисерська апаратна
- •96. Режисерська група
- •97. Режисерський сценарій
- •98. Режисура як практична драматургія
- •100. Розкадровка
- •101. Система Станіславського
- •102. Специфіка режисерської творчості
- •103. Специфічний предмет режисури театру, кіно, телебачення
- •104. Спеціалізовані види телережисури
- •129. Зображення як образний засіб створення видовища
- •131. Інтер´єр.
- •134. Костюм.
- •136. Модератор
- •137. Музичне оформлення
- •138. Написи
- •141. План
- •142. Ракурс
- •143. Реквізит
- •145. Суміщення
- •146. Середовище
- •148. Акцентний монтаж
- •149. Асоціативний (образний) монтаж
- •151. Внутрішньокадровий монтаж
- •152. Дистанційний монтаж
- •154. Інтелектуальний монтаж
- •156. Комфортний монтаж і його прийоми
- •157. Метафоричний монтаж
- •158. Метричний монтаж
- •159. Монтаж атракціонів
- •160. Монтажна зйомка
- •161. Оповідний монтаж.
- •162. Паралельний монтаж
- •168. Тональний монтаж
- •174. Жанр
- •176. Замальовка телевізійна
- •177. Інтерв´ю телевізійне
- •173. Драматизовані хроніки
- •179. Інформаційні та інформаційно-аналітичні жанри телебачення
- •181. Композиційні форми побудови телевізійного нарису
- •183. Конкурси телевізійні
- •187. Реаліті-шоу
- •188. Рекламний ролик
- •189. Репортаж телевізійний
- •190. Розважальне шоу
- •191. Розслідування телевізійне
- •192. Ситком (ситуаційна комедія)
- •193. Спектакль телевізійний
- •194. Сценарій теленарису
- •195. Сюжет телевізійний та його різновиди
- •196. Телеальманах, тележурнал
- •200. Телефільм-інтерв´ю
- •202. Етапи виробництва ігрових телефільмів
- •203. Етапи виробництва неігрового телефільму
- •204. Етапи виробництва телевізійної програми
- •205. Знімальна група
- •216. Продюсерство
- •217. Сторіборд
- •218. Українське телебачення. Етапи становлення
49. Авторська заявка
Авторська заявка – документ, який засвідчує пропозицію автора про створення для певного виробника (каналу, студії) сценарію кінофільму, телепрограми. У заявці пропонується тема, пояснюється її актуальність, визначаються жанр майбутнього твору, коло головних дійових осіб, основні об´єкти зйомок, провідні стилістичні ознаки тощо.
Заявка розглядається редактурою та керівництвом організації-виробника і в разі її схвалення з автором укладається угода про написання літературної першооснови майбутнього фільму, телепрограми з визначенням термінів подання сценарію.
Авторська заявка складається в довільній формі.
50. Архітектоніка
Художній вираз закономірностей, властивих сюжетно-фабульній системі екранного твору, яка розгортається в драматургічній дії – від експозиції та зав´язки до кульмінації, розв´язки й фіналу.
З позицій режисури архітектоніка являє собою композицію твору, яка будується за допомогою певних драматургічних і виражальних засобів, притаманних творчому методу й стилю авторів.
51. Дія словесна
Словесна, або мовна дія – це вплив одного персонажа на інших з метою їх переконання, донесення певної позиції за допомогою висловлювань, створення образів, які утворюються в мисленні персонажа, тощо.
Словесна дія – вираз психології персонажа, процесу його мислення. На телебаченні словесною дією є, зокрема, спілкування людини на екрані з телеглядачами.
52. Драма
Рід художньої літератури, призначеної для сценічної або екранної реалізації. Драма – це відображення конфліктів у формі діалогів та авторського бачення дії у формі ремарок.
У драмі існує розгортання сюжету в просторі й часі у вигляді фабули, а сам сюжет будується на взаєминах між людьми та людей з явищами суспільного життя. Об´єкт драми – духовний зміст соціального життя людини. Її предмет – виявлення цього змісту. 53. Драматургія як взаємодія елементів видовища у часі Будь-яке видовище розгортається в просторі й часі. Саме його часова природа є основою динамічного розгортання змісту видовища. Час дає змогу поділу видовища на окремі змістовні дії й епізоди, які дозволяють зримо відчути всі стадії драматургічного розвитку і залучають глядача до своєрідного співпереживання з видовищними подіями. Часова природа видовища дозволяє показати головні елементи видовища, людські характери і взаємозв´язки в розвитку, у конфліктній взаємодії. Часове розгортання – основа розвитку і психологічного сприйняття видовища, розуміння глядачем причин, мотивів, характеру розвитку і наслідків драматургічної дії видовища. Організація видовища в часі спирається на головні елементи драматургічної побудови: експозицію, зав´язку, дію, кульмінацію, розв´язку і фінал. 54. Драматургічні конструкції. Їх типи Драматургічна конструкція, або композиція ( від латинського сompositio – зіставлення, з´єднання) – це змістовне співвідношення частин художнього твору. Це засіб, за допомогою якого драматургічний твір набуває реальної дії у просторі й часі.
Композиція залежить від принципу побудови дії, а принцип цей перебуває в безпосередньому зв´язку з типом конфлікту, який у драматургії розгортається.
За типами конфлікту будь-яка драматургія поділяється на мелодраму, драму, комедію, трагедію, а також на драматургічні форми з неправдоподібними ситуаціями – буффонаду - проміжну між мелодрамою і комедією, гротеск – проміжну між комедією і трагедією.
У загальному розумінні «конструкція драми» - це її архітектоніка, система організації її елементів у певному порядку, який повинен мати цілісний вигляд.
Поняття драматургічної конструкції поділяється на два типи побудови: зовнішню і внутрішню.
До зовнішньої належать поділ п´єси, вистави на акти, сцени, появи, пролог, епілог. Акти також називають діями, сцени – картинами.
Внутрішнім є ідейно-змістовний поділ драматургічної конструкції на провідні, головні та прохідні сцени. При потребі вони поєднуються зв´язками.
Слід вказати також на такий елемент драматургічної конструкції, як зупинка дії. Маються на увазі антракти, а також свідомі зупинки в дії (паузи), які мають емоційно-психологічний характер.
