- •Isbn 978-617-651-001-7
- •1. Будова і функції механізму творчості
- •2. Гармонія
- •3. Емоційність
- •4. Здібності
- •5.Змістовно-смисловий аналіз при виконанні творчих завдань
- •6. Категоріально-нормативний аналіз творчих завдань
- •7.Креативність
- •9. Психологічні засади творчості
- •8. Порівняння й оцінка
- •13. Художнє мислення
- •14. Адаптація
- •15. Видовищне мистецтво
- •16. Виконавець як компонент видовища
- •17. Герменевтика
- •18. Глядач як співтворець видовища
- •19. Дія, її визначення
- •21. Ефект присутності
- •23. Індивідуальне та типове
- •24. Колективна природа
- •25. Масова культура
- •27. Мистецтво
- •28. Мультимедіа
- •31. Об´єкт і предмет відображення
- •34. Предмет і матеріал аудіовізуальних мистецтв
- •35. Простір як фізична реальність видовища
- •36. Роди видовищних мистецтв
- •37. Синкретика
- •38. Синтез художній
- •39. Сінергічність
- •40. Специфічний матеріал операторського мистецтва
- •42. Стиль
- •43.Тема. Її актуальність і соціальна значущість
- •44. Техногенність
- •45. Тиражування і трансляція
- •46. Характерне
- •49. Авторська заявка
- •50. Архітектоніка
- •51. Дія словесна
- •52. Драма
- •55. Драматургічна побудова твору
- •57. Жанри драматичного мистецтва
- •58. Завдання
- •59. Катарсис
- •60. Кіносценарій
- •61.Композиція
- •62. Конфлікт і конфліктна ситуація
- •63. Лібрето
- •65. Монолог
- •66. Мотивування
- •67. Перипетії
- •68. Персонаж
- •70. Поведінка
- •71. Радіосценарій
- •78. Акторська гра як джерело матеріалу та виражальний засіб
- •9. Асистент режисера
- •83. Дієвий аналіз драматургічного матеріалу.
- •85. Етика режисерської праці
- •87. Класичні принципи режисури
- •88. Керівна роль режисера і система стосунків у творчому колективі
- •90. Надзавдання
- •91. Наскрізна дія
- •92. Помічник режисера
- •93. Постановочна режисура
- •94. Предмет і матеріал режисури
- •95. Режисерська апаратна
- •96. Режисерська група
- •97. Режисерський сценарій
- •98. Режисура як практична драматургія
- •100. Розкадровка
- •101. Система Станіславського
- •102. Специфіка режисерської творчості
- •103. Специфічний предмет режисури театру, кіно, телебачення
- •104. Спеціалізовані види телережисури
- •129. Зображення як образний засіб створення видовища
- •131. Інтер´єр.
- •134. Костюм.
- •136. Модератор
- •137. Музичне оформлення
- •138. Написи
- •141. План
- •142. Ракурс
- •143. Реквізит
- •145. Суміщення
- •146. Середовище
- •148. Акцентний монтаж
- •149. Асоціативний (образний) монтаж
- •151. Внутрішньокадровий монтаж
- •152. Дистанційний монтаж
- •154. Інтелектуальний монтаж
- •156. Комфортний монтаж і його прийоми
- •157. Метафоричний монтаж
- •158. Метричний монтаж
- •159. Монтаж атракціонів
- •160. Монтажна зйомка
- •161. Оповідний монтаж.
- •162. Паралельний монтаж
- •168. Тональний монтаж
- •174. Жанр
- •176. Замальовка телевізійна
- •177. Інтерв´ю телевізійне
- •173. Драматизовані хроніки
- •179. Інформаційні та інформаційно-аналітичні жанри телебачення
- •181. Композиційні форми побудови телевізійного нарису
- •183. Конкурси телевізійні
- •187. Реаліті-шоу
- •188. Рекламний ролик
- •189. Репортаж телевізійний
- •190. Розважальне шоу
- •191. Розслідування телевізійне
- •192. Ситком (ситуаційна комедія)
- •193. Спектакль телевізійний
- •194. Сценарій теленарису
- •195. Сюжет телевізійний та його різновиди
- •196. Телеальманах, тележурнал
- •200. Телефільм-інтерв´ю
- •202. Етапи виробництва ігрових телефільмів
- •203. Етапи виробництва неігрового телефільму
- •204. Етапи виробництва телевізійної програми
- •205. Знімальна група
- •216. Продюсерство
- •217. Сторіборд
- •218. Українське телебачення. Етапи становлення
24. Колективна природа
Поняття колективної природи щодо видовищних мистецтв є подвійним. По-перше, це означає публічну природу колективного сприйняття, яка відіграє не просто значну роль в успіху видовища, але й є невід´ємним чинником повноцінного існування багатьох з них. У традиційних – нетехногенних видовищах навіть особливості конкретної вистави великою мірою залежить від характеру, а отже, і від реакції певної аудиторії і можуть значно змінюватись.
По-друге, колективним є сам процес створення синтетичних видовищ, до роботи над якими залучається значна кількість різноманітних фахівців – автори, режисери, художники, оператори, актори, композитори, музиканти та інші, і не менша, а іноді й більша кількість технічних, організаційних і таких інших працівників.
25. Масова культура
Масова культура – система культурних цінностей і явищ, свідомо орієнтована на усереднений рівень культурного розвитку масового споживача культури. Така орієнтація наближає виробництво творів масової культури до загальної системи масового товарного виробництва.
Характерною ознакою масової культури є широке використання численних мистецьких стереотипів, шаблонів. Масова культура активно використовує невибагливу стилізацію під культурні явища, які здобули загальне визнання, систему культурних «зірок», агресивне використання однотипності, жаргонності, психологічної цікавості до обмеженого кола тем, пов´язаних з інстинктами виживання та продовження роду, органічно вписується в бізнесові структури (шоу-бізнес).
Виняткове, чим далі значніше місце масова культура посідає в системі телебачення, що пов´язане з його унікальною масовістю. Насамперед це виявляється в створенні невибагливих серіалів, ток-шоу, пов´язаних з цікавістю до проблем виживання, розважальних програмах різних типів.
Поняття «масова культура» не слід ототожнювати з величезним соціальним резонансом, якого зрідка набувають визначні явища культури, котрі за своєю природою є унікальними творами художньої творчості, що об´єктивно відповідають на культурний попит переважної більшості потенціальної аудиторії.
Не слід також ставитись до масової культури однозначно негативно. Її поява, формування й багатовікове існування є об´єктивним проявом суспільної природи людини, її потягом до образного осмислення дійсності, нехай навіть у примітизованих формах. Цей процес, який ще має назву «артизація», з давніх давен проявлявся у масових гуляннях, карнавалах, невибагливих «балаганних» видовищах, які зазвичай будувались на основі традиційних мистецьких схем і саме завдяки цьому були зрозумілі масовій аудиторії з невисоким, нерозвинутим рівнем культури.
26. «Матеріал» у мистецтві. Художній матеріал, його специфіка Матеріал мистецтва – матеріальна основа художньої творчості, за допомогою якої об´єктивується назовні творчий задум митця і завдяки якій твір стає доступним для сприйняття аудиторією. Це також сукупність образів дійсності, які отримуються за допомогою виражальних засобів побудови художнього твору.
У літературі – образи і події, які утворюються словом, що є носієм думки й почуття, і композиційною побудовою твору; у живописі – це пластичні образи, які утворюються за допомогою малюнка, нанесення фарб, утворення композиції, тональності, колориту. У скульптурі – пластичні образи художньої реальності, які митець утворює з фізичного матеріалу. У театрі – драматургічна дія, боротьба, конфлікт, які будуються за допомогою гри акторів, побудови мізансцен, художнього оформлення, музики, світла тощо. В архітектурі – конструктивні елементи, вигляд яких утворений пластичними засобами. У музиці – звукові образи, які утворюються за допомогою тону і висоти звуку, мелодіки, ладу, гармонії та інших засобів музичної звукової виразності. Матеріалом екранних мистецтв є взаємодія предметного змісту кадрів, яка складається з двох типів елементів – пластичного і звукового вигляду об´єктів і пластичної та звукової дії.
