88. Керівна роль режисера і система стосунків у творчому колективі

Режисер – повноправний керівник, а отже і вихователь творчо-виробничого колективу. Він повинен правильно розподілити обов´язки; на кожному з творчо-виробничих етапів роботи над програмою чи фільмом пояснити кожному фахівцю особливості власного творчого бачення; уміти повноцінно використати його творчі особливості, знання, професійну майстерність.

Режисер повинен бути прикладом творчого пошуку, ентузіазму, чіткої організації праці, етичного ставлення до співробітників та інших учасників творчо-виробничої діяльності.

Дуже важливо, аби режисер зміг створити навколо себе більш-менш постійний творчо-виробничий колектив однодумців. Це значно полегшує творчу працю, робить її оперативнішою, організованішою, а стилістику всіх творчих компонентів органічнішою.

Особливі творчо-виробничі стосунки пов´язують режисера з операторами й художниками кінофільму, телепрограми – адже вони в межах своєї творчої професії є повноправними авторами екранного твору. Це вимагає взаємного пошуку оптимальних творчих рішень, які об´єднають у загальній стилістиці фільму, програми індивідуальні творчі стилі кожного з провідних творців – режисера, операторів, художника.

Режисер, передусім у телевізійному кіно, разом з організаторами виробництва – продюсером, директором картини, адміністратором, бухгалтером та іншими, відповідає за оптимальну організацію виробництва і витрачання коштів і матеріальних ресурсів, виділених для постановки. Головною формою цієї організації для режисера є використання оптимальних творчих рішень, які, не знижуючи мистецький рівень роботи, дозволяють виконати її в системі необхідних термінів і реального фінансування. 89. Матеріал акторського мистецтва, його специфіка

Матеріал акторського мистецтва – дія, яка реалізується за допомогою власних природних даних актора, котрі включають пластику тіла, мову, емоційність, фантазію, пам´ять, здатність до перевтілення тощо. Специфіка акторського мистецтва полягає в тому, що актор уособлює себе зі своїм персонажем, в образі якого діє в творах сценічного, екранного мистецтва.

Однією з особливостей акторського мистецтва є те, що актор створює продукт власної творчості одноразово. У театрі – на очах у глядача в момент вистави, у кіно і телебаченні – у процесі фіксації.

У повтореннях акторський образ завжди хоч чимось відрізняється від попереднього.

90. Надзавдання

Надзавдання – це розкриття головної думки, ідеї твору, розвиток драматургії твору, акторської гри таким чином, аби на основі життєвої правди характерів і подій розкрити художню правду авторської ідеї твору.

Надзавдання формується автором на підсвідомому рівні на підставі жіттєвого досвіду і творчої уяви, а далі – на основі ретельної розробки твору. У режисера й акторів – навпаки – на основі свідомого аналізу твору, ролі, події. Цей аналіз надалі повинен стати частиною підсвідомої творчості, переживання, а в актора – перевтілення.

Із поняттям надзавдання поєднане поняття н а с к р і з н о ї д і ї.