- •Isbn 978-617-651-001-7
- •1. Будова і функції механізму творчості
- •2. Гармонія
- •3. Емоційність
- •4. Здібності
- •5.Змістовно-смисловий аналіз при виконанні творчих завдань
- •6. Категоріально-нормативний аналіз творчих завдань
- •7.Креативність
- •9. Психологічні засади творчості
- •8. Порівняння й оцінка
- •13. Художнє мислення
- •14. Адаптація
- •15. Видовищне мистецтво
- •16. Виконавець як компонент видовища
- •17. Герменевтика
- •18. Глядач як співтворець видовища
- •19. Дія, її визначення
- •21. Ефект присутності
- •23. Індивідуальне та типове
- •24. Колективна природа
- •25. Масова культура
- •27. Мистецтво
- •28. Мультимедіа
- •31. Об´єкт і предмет відображення
- •34. Предмет і матеріал аудіовізуальних мистецтв
- •35. Простір як фізична реальність видовища
- •36. Роди видовищних мистецтв
- •37. Синкретика
- •38. Синтез художній
- •39. Сінергічність
- •40. Специфічний матеріал операторського мистецтва
- •42. Стиль
- •43.Тема. Її актуальність і соціальна значущість
- •44. Техногенність
- •45. Тиражування і трансляція
- •46. Характерне
- •49. Авторська заявка
- •50. Архітектоніка
- •51. Дія словесна
- •52. Драма
- •55. Драматургічна побудова твору
- •57. Жанри драматичного мистецтва
- •58. Завдання
- •59. Катарсис
- •60. Кіносценарій
- •61.Композиція
- •62. Конфлікт і конфліктна ситуація
- •63. Лібрето
- •65. Монолог
- •66. Мотивування
- •67. Перипетії
- •68. Персонаж
- •70. Поведінка
- •71. Радіосценарій
- •78. Акторська гра як джерело матеріалу та виражальний засіб
- •9. Асистент режисера
- •83. Дієвий аналіз драматургічного матеріалу.
- •85. Етика режисерської праці
- •87. Класичні принципи режисури
- •88. Керівна роль режисера і система стосунків у творчому колективі
- •90. Надзавдання
- •91. Наскрізна дія
- •92. Помічник режисера
- •93. Постановочна режисура
- •94. Предмет і матеріал режисури
- •95. Режисерська апаратна
- •96. Режисерська група
- •97. Режисерський сценарій
- •98. Режисура як практична драматургія
- •100. Розкадровка
- •101. Система Станіславського
- •102. Специфіка режисерської творчості
- •103. Специфічний предмет режисури театру, кіно, телебачення
- •104. Спеціалізовані види телережисури
- •129. Зображення як образний засіб створення видовища
- •131. Інтер´єр.
- •134. Костюм.
- •136. Модератор
- •137. Музичне оформлення
- •138. Написи
- •141. План
- •142. Ракурс
- •143. Реквізит
- •145. Суміщення
- •146. Середовище
- •148. Акцентний монтаж
- •149. Асоціативний (образний) монтаж
- •151. Внутрішньокадровий монтаж
- •152. Дистанційний монтаж
- •154. Інтелектуальний монтаж
- •156. Комфортний монтаж і його прийоми
- •157. Метафоричний монтаж
- •158. Метричний монтаж
- •159. Монтаж атракціонів
- •160. Монтажна зйомка
- •161. Оповідний монтаж.
- •162. Паралельний монтаж
- •168. Тональний монтаж
- •174. Жанр
- •176. Замальовка телевізійна
- •177. Інтерв´ю телевізійне
- •173. Драматизовані хроніки
- •179. Інформаційні та інформаційно-аналітичні жанри телебачення
- •181. Композиційні форми побудови телевізійного нарису
- •183. Конкурси телевізійні
- •187. Реаліті-шоу
- •188. Рекламний ролик
- •189. Репортаж телевізійний
- •190. Розважальне шоу
- •191. Розслідування телевізійне
- •192. Ситком (ситуаційна комедія)
- •193. Спектакль телевізійний
- •194. Сценарій теленарису
- •195. Сюжет телевізійний та його різновиди
- •196. Телеальманах, тележурнал
- •200. Телефільм-інтерв´ю
- •202. Етапи виробництва ігрових телефільмів
- •203. Етапи виробництва неігрового телефільму
- •204. Етапи виробництва телевізійної програми
- •205. Знімальна група
- •216. Продюсерство
- •217. Сторіборд
- •218. Українське телебачення. Етапи становлення
88. Керівна роль режисера і система стосунків у творчому колективі
Режисер – повноправний керівник, а отже і вихователь творчо-виробничого колективу. Він повинен правильно розподілити обов´язки; на кожному з творчо-виробничих етапів роботи над програмою чи фільмом пояснити кожному фахівцю особливості власного творчого бачення; уміти повноцінно використати його творчі особливості, знання, професійну майстерність.
Режисер повинен бути прикладом творчого пошуку, ентузіазму, чіткої організації праці, етичного ставлення до співробітників та інших учасників творчо-виробничої діяльності.
Дуже важливо, аби режисер зміг створити навколо себе більш-менш постійний творчо-виробничий колектив однодумців. Це значно полегшує творчу працю, робить її оперативнішою, організованішою, а стилістику всіх творчих компонентів органічнішою.
Особливі творчо-виробничі стосунки пов´язують режисера з операторами й художниками кінофільму, телепрограми – адже вони в межах своєї творчої професії є повноправними авторами екранного твору. Це вимагає взаємного пошуку оптимальних творчих рішень, які об´єднають у загальній стилістиці фільму, програми індивідуальні творчі стилі кожного з провідних творців – режисера, операторів, художника.
Режисер, передусім у телевізійному кіно, разом з організаторами виробництва – продюсером, директором картини, адміністратором, бухгалтером та іншими, відповідає за оптимальну організацію виробництва і витрачання коштів і матеріальних ресурсів, виділених для постановки. Головною формою цієї організації для режисера є використання оптимальних творчих рішень, які, не знижуючи мистецький рівень роботи, дозволяють виконати її в системі необхідних термінів і реального фінансування. 89. Матеріал акторського мистецтва, його специфіка
Матеріал акторського мистецтва – дія, яка реалізується за допомогою власних природних даних актора, котрі включають пластику тіла, мову, емоційність, фантазію, пам´ять, здатність до перевтілення тощо. Специфіка акторського мистецтва полягає в тому, що актор уособлює себе зі своїм персонажем, в образі якого діє в творах сценічного, екранного мистецтва.
Однією з особливостей акторського мистецтва є те, що актор створює продукт власної творчості одноразово. У театрі – на очах у глядача в момент вистави, у кіно і телебаченні – у процесі фіксації.
У повтореннях акторський образ завжди хоч чимось відрізняється від попереднього.
90. Надзавдання
Надзавдання – це розкриття головної думки, ідеї твору, розвиток драматургії твору, акторської гри таким чином, аби на основі життєвої правди характерів і подій розкрити художню правду авторської ідеї твору.
Надзавдання формується автором на підсвідомому рівні на підставі жіттєвого досвіду і творчої уяви, а далі – на основі ретельної розробки твору. У режисера й акторів – навпаки – на основі свідомого аналізу твору, ролі, події. Цей аналіз надалі повинен стати частиною підсвідомої творчості, переживання, а в актора – перевтілення.
Із поняттям надзавдання поєднане поняття н а с к р і з н о ї д і ї.
