70. Поведінка

Втручання в будь-яку ситуацію з метою її зміни. Поведінка може бути осмисленою, випадковою, вимушеною, раптовою, жертовною і т.п. Кожний з типів поведінки є основою для відповідної розробки драматургічної дії.

71. Радіосценарій

Запис драматургічного матеріалу в цій формі призначений для створення радіопостановок, серед них – радіоспектаклів і радіопрограм типу огляду, альманаху й документальних радіофільмів.

Технічно запис реалізується у формі діалогів і реплік ведучого. При створенні радіоспекталів і радіофільмів важливе місце в радіосценарії посідає автор-персонаж-ведучий, який у драматизованій формі визначає місця дії, зовнішні характеристики перонажів, емоційну атмосферу епізодів.

72. Ремарка

Ремарка – текст від автора в п´єсі чи в сценарії, у якому автор дає власне розуміння, власне бачення головних елементів і середовища дії.

73. Репліка

Репліка – текст, який промовляє персонаж у відповідь на запитання, або будь-яку розмову. Репліка – це відповідь, власна точка зору персонажа. Обмін репліками – діалог; репліка, розгорнута до цілісного висловлювання є монологом.

74. Сценарій

Форма запису драматургічного матеріалу для використання при постановці масових видовищ, циркових вистав, естрадних програм, театру-кабаре, мюзік-холу. Вона передбачає послідовний фабульний виклад мистецьких подій і репліки ведучих, діалоги ведучих та учасників видовища, естрадні тексти, скетчі тощо.

75. Сценарний план

Спрощена форма запису сценарію телепрограми чи телефільму, у якій викладений послідовний порядок зйомки певних об´єктів і можлива тематика майбутнього дикторського тексту. Застосовується здебільшого як літературна основа подієвих зйомок, зйомок різного виду концертів і вистав, а також телефільмів-вистав при адаптації театральних постановок.

76. Телевізійний сценарій

Телевізійний сценарій створюється відповідно до вимог того виду і жанру журналістики або мистецтва, телевізійну версію якого він передбачає. Його технічний запис ведеться у формі послідовного викладу змісту кадрів і тексту, поділених на дві колонки: зліва – зображення, справа – текст.

77 Фабула і сюжет

Фабула – порядок, хід і мотивування подій у драматургічному творі в тій послідовності, у якій її вибудовує автор, низка подій за хронологічним або логічно-послідовним принципом. Тобто, фабула – спосіб ознайомити суб´єкта, який сприймає ( глядача, слухача, читача), з подіями, у яких розкривається зміст твору.

Кожна подія (серед іншого й авторська думка як подія), що є смисловою одиницею фабули, повинна витікати з попередніх подій, або з попереднього ходу авторської думки. Фабула поєднує, наповнює дією всі компоненти сюжету.

Якщо фабула – це те, що відбувається у творі, то сюжет – це події, зміст твору, взаємодія образів, характерів, обставин, взаємин у їх загальному, цілісному вигляді. Основа його змісту – виявлення головного конфлікту твору.

Скажімо, фабула «Гамлета»: вартові при вході до замку данського короля бачать зловісний привид покійного короля, який віщує про неминучі трагедії. Після того, дізнавшись про смерть батька, на батьківщину повертається принц Гамлет. Брат покійного короля – новий король Клавдій готується до війни з войовничим сусідом і т.д.

Сюжет тієї ж трагедії Шекспіра полягає в тому, що принц Данський Гамлет хоче дізнатись про причини смерті батька. Це призводить до низки трагічних смертей і врешті-решт Гамлет гине, розуміючи, що він не зможе ані змиритися, ані перемогти лицемірство і підлість суспільства навколо нього.

Розділ четвертий. Режисура та акторська майстерність