Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕРМИНОЛОГИЯ.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
809 Кб
Скачать
☆

63. Лібрето

У лібрето фабула записується зазвичай у формі послідовного опису сценічних дій, визначення перипетій і конфліктів, місць дії, характеру образів і часу. Лібрето використовується для створення вистав у невербальних мистецтвах (балет, пантоміма), а також для тих видів мистецтва, у яких загальна драматургія заснована на використанні самостійних мистецьких форм (цирк, естрада). 4.Мета Осмислене визначення кінцевого результату, якого домагається автор екранного твору, а також кожен із персонажів цього твору. Мета визначається завданнями, які ставить перед автором і персонажами час і розвиток подій. Саме наявність чітко осмисленої мети підштовхує до осмисленої дії та вибору відповідних засобів її організації.

65. Монолог

Монолог – розгорнута до цілісного висловлювання репліка персонажа; мова персонажа, який не розраховує на чиюсь відповідь. Монолог є мовною формою достатньо великою за змістом, здебільшого сповненою філософського змісту, або такого, що цілісно виявляє позицію персонажа з концептульних питань.

За драматургічними функціями монологи поділяються на:

– розповіді про події;

– ліричні монологи, тобто своєрідне «розкриття душі»;

– роздуми, тобто вибір варіантів прийняття рішення.

За літературною формою монологи поділяються на такі типи:

– апорте, тобто розмова із самим собою;

– внутрішній монолог – вияв внутрішнього «потоку свідомості», у якому думки можуть не мати чітких логічних зв´язків;

– зонг – звертання до глядача у пісенній формі;

– діалог наодинці, тобто розмова з уявним співрозмовником.

66. Мотивування

Раціональне пояснення причин дії за допомогою визначення обставин, які до цієї дії привели. Мотив – причина дії.

67. Перипетії

Перипетії є рядом подій, які розвивають фабулу, підштовхують розвиток драматургічних конфліктів, надають нових стимулів для розвитку драматургічної дії.

Власне вся драматургічна дія розвивається через певні перипетії, які так само, як і дія можуть, бути фізичними, психологічними, мовними.

68. Персонаж

Персонаж – художній образ людини, яка діє в певних драматургічних ситуаціях. Персонаж наділений певним зовнішніми рисами, манерою поведінки й емоційних проявів. Персонаж – драматургічний засіб художнього виразу характерних типових рис в індивідуальних проявах. Персонажі можуть існувати як об´єктивна частина драматургії, а також суб´єктивно – через згадування інших персонажів.

Персонажі бувають головними, другорядними, епізодичними. Їх слід відрізняти від поняття «масовка», у якому люди є тільки проявами певних функцій, але не наділені характером та не мають індивідуальної драматургічної дії.

Синонімом «персонажу» є «дійова особа». Головні персонажі можуть називатися «героями». У цьому випадку персонажами називаються всі інші дійові особи.

69. П´єса

Драматургічний твір, призначений для постановки в театрі. Виклад подій у п´єсі проводиться у вигляді діалогу й авторських ремарок. П´єса поділяється на акти, або дії, сцени, або появи; може бути й одноактною. Поняття п´єси стосується лише форми її літературного запису. Жанрові ознаки п´єси, її стилістика або додатково вказуються автором (лірична драма, трагедія, водевіль тощо), або визначається режисером у відповідності до його мистецького задуму, відчуття співзвучності п´єси історичним епохам.

Для реалізації засобами екранних мистецтв п´єса зазвичай адаптується, тобто переробляється відповідно до специфіки й можливостей відповідного екранного мистецтва.