Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДИЧКА ПОЛІТЕКОНОМІЯ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
539 Кб
Скачать
☆

Тема 9. Позичковий і торговий капітал у системі товарних відносин.Банки

План : 1.Суть та джерела позичкового капіталу

2.Суть позичкового процента .

3.Суть торгового капіталу. Торговий прибуток. Оптова і роздрібна торгівля.

Література:

  • Г.І. Башнянин, П. Ю. Лазур, В. С. Медведєв. Політична економія .Київ. “Ельга. Ніка центр” .2002 р. Тема 13-14

1.Суть та джерела позичкового капіталу

Чільне місце в інфраструктури ом у забезпеченні ринку

постає позичковий капітал сфери обміну та установи, що здійснюють його функціонування.

Позичковий капітал — це грошовий капітал, що надасться в позику його власникам іншому власнику - підприємцю на певний час, на умовах повернення, за плату у вигляді процента.

На відміну від лихварської позики грошовий капітал є позичковим у руках кредитора (власника грошей) і промисловим та торговельним - у руках промисловця і торгівця

Джерелами позичкового капіталу виступають:

  • грошові капітали, що вивільнюються в процесі кругообігу промислового капіталу;

  • капітали-рантьє (грошових капіталістів);

  • грошові доходи і збереження населення;

  • вільні грошові кошти держави, суспільних організацій, страхових компаній тощо).

Слід зазначити, що позичковий капітал є особливий вид капіталу. Ця особливість зумовлена тим, що

  1. позичковий капітал с капітал власність на відміну від капіталу-функції;

  2. позичковий капітал є капітал як товар особливого роду;

  3. він має особливу форму руху (грошову Г-Гг);

  4. позичковий капітал є найбільш фетишистська форма капіталу;

  5. він є самою паразитичною формою капіталу.

У процесі використання грошей як ресурсу у формі капіталу позичковий капітал приносить доходи у формі позичкового процента і підприємницького прибутку.

Таким чином, прибуток на позичковий капітал, який створюється у сфері виробництва, розпадається на дві частини: на процент, що виступає у формі ціни капіталу як ресурсу, і цю частину отримує капіталіст-власник; на підприємницький прибуток, який отримує капіталіст-функціонер за виробниче використання цього ресурсу.

Пропорція, в якій прибуток поділяється на підприємницький доход і процент, залежить від співвідношення попиту пропозиції позичкового капіталу, від стану ринку грошових капіталів. Чим вищий попит на грошовий капітал, тим, при інших рівних умовах, вища норма процента.

Посередником між капіталістом-власником і

функціонуючим підприємцем виступає банк, який забезпечує формування і рух грошового капіталу.

Крім банків до інфраструктурних ланок функціонування позичкового капіталу входять страхові компанії і пенсійні фонди, інвестиційні та фінансові компанії, спеціалізовані фонди тощо.

Усі фінансово-кредитні інститути мають комерційний характер, тобто здійснюють свою діяльність з метою отримання прибутку.

Прибуток як надлишок зверх авансованої вартості створюється у виробничій сфері, але оскільки грошовий капітал приймає участь у створенні цього надлишку, то його власник певну частину прибутку отримує у формі процента.