Тема 14. Держава та її економічні функції.

План : 1.Необхідність цілеспрямованого втручання держави в економіку. Еволюція економічної діяльності держави.

2.Економічні функції держави.

3.Система державного регулювання економіки .

4.Ринок і формування системи державного регулювання економіки України .

Література:

• Г.І. Башнянин, П. Ю. Лазур, В. С. Медведєв. Політична економія .Київ. “Ельга. Ніка центр” .2002 р. Тема 20

• В. Д. Базилевич. Економічна теорія. Політекономія. Київ. Знання. 2006р. Гл.19. ст511-529

• Г. Н Климко, В. П. Нестеренко. Онови економічної теорії. Політекономічний аспект .Київ. Вища школа. 1994р. Розд6 ст. 60-69

• А.А . Чухно. Основи економічної теорії. Київ. “Вища школа”.2001. Розд. 7 ст. 190-211

1.Необхідність цілеспрямованого втручання держави в економіку. Еволюція економічної діяльності держави.

Сучасна ринкова економіка не може успішно функціонувати без ефективної взаємодії з державою, органами законодавчої і виконавчої влади. Своє практичне втілення ця взаємодія знаходить у різних формах і напрямах.

Активне втручання держави в суспільне відтворення перш за все викликане необхідністю підтримки умов регулювання економіки, забезпечення ефективності функціонування ринку, захисту його від монополізації, від знищення конкуренції тощо.

По-друге, державне втручання в економічне життя суспільства здійснює будівництво шляхів, електростанцій, комунальне обслуговування будинків, санітарний контроль і т. ін.

Втручання держави викликане необхідністю певного перерозподілу доходів, підвищення доступу населення до деяких товарів і послуг.

Все це призвело до того, що в економічній науці утвердилися дві основні точки зору щодо проблеми держави і її ролі в економічному розвитку суспільства. Перша вважає, що ринкова система здатна до автоматичного саморегулювання, друга ґрунтується на тому, що цілеспрямоване втручання держави необхідне для обмеження стихійності економічних процесів і забезпечення найбільш повної зайнятості всіх ресурсів.

В економічній літературі підтверджується думка про пряму залежність між економічною діяльністю держави і рівнем розвитку ринку: чим вищий цей рівень, тим сильніше і багатосторонніше впливає держава на ринкові механізми і регулятори. Подолання суперечностей між державою і ринком можливе на базі ефективної взаємодії і поєднання директивних, індикативних і безпосередньо ринкових стимуляторів економічних процесів.

Активізація діяльності держави щодо розвитку економіки повинна не протиставлятися процесам ринкового саморегулювання, а поєднуватися з ними, тому, що саморегулювання є лише формою регулювання економіки, але не самовизиаченою, не замкнутою, можливості якої не вичерпані.

Протягом останнього часу економічна діяльність держави значно розширилася, особливо в промислово розвинутих країнах. У період до другої світової війни це було викликано необхіцнісхю всяких еволюцій і соціальних наслідків

великої депресії. У повоєнний період довіра до урядів багатьох країн виросла, держава спрямувала свою діяльність на реалізацію тактики суспільного розвитку. Увага держави перемістилася з розміру І обсягу втручання на ефективність І ступінь задоволення потреб населення.

Розвиток людської цивілізації підтверджує, що втручання держави в економіку відбувалося здавна, проте його ступінь у різні історичні періоди був неоднаковим.

Держава утворилася в результаті соціальної та економічної нерівності, вона є результатом еволюції суспільства на певному етапі Його розвитку і визнанням того, що в суспільстві існує багато не вирішених проблем. Для того, щоб вони не завдавали шкоди економічному розвиткові суспільства, необхідна була сила, яка утримувала порядок, встановлювала відповідні правила поведінки господарських суб'єктів. Ця сила і є державою.

На ранньому етапі державне господарство збігається з особистим господарством глави держави. Державна скарбниця одночасно й особиста скарбниця князя, короля. Основна частина суспільних потреб задовольняється в натуральній формі.

За часів Київської Русі держава виконувала різноманітну діяльність, а саме розглядала питання відносин власності, регулювання майнових відносин, захист права власності князів та феодальної власності на землю, кріпаків, право стягувати податки, отримувати ренту і т. ін.

В подальшому, з розвитком суспільства змінюється роль держави в економічному житті суспільства. Зародження капіталістичних відносин змінює форму господарювання суспільного виробництва. За безпосередньої участі держави в країнах Західної Європи здійснюються найбільш грубі форми насильства: розорення дрібних виробників, поневолення колоній, работоргівля тощо.

На межі XIX і XX ст. суспільний розвиток характеризувався формуванням монополій І фінансового капіталу, вивозом капіталу, експансією розвинутих країн, переміщенням жорсткої конкуренції в міжнародний простір та ін. Вдосконалюється економічна діяльність держави, вона стає її суб'єктом.

Держава - найвища форма організації людського співжиття і одночасно найпотужніший владний суб'єкт. Вона створила умови для того, щоб діяльність людей, щодо задоволення своїх безпосередньо зростаючих потреб здійснювалася згідно з встановленими суспільством нормами, правилами та звичаями.

Результативність втручання держави в економіку визначальною мірою залежить від того, наскільки і як послідовно вона спирається на об'єктивні економічні закони.

Держава має великі можливості впливу на економіку. Вона може стимулювати або гальмувати її розвиток, тобто виконувати як прогресивну так і регресивну роль, але, незважаючи на свою відносну самостійність, не може змусити суспільство жити за тими нормами, принципами, які суперечать об'єктивним економічним законам, або для яких ще не створено відповідних передумов.