Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДИЧКА ПОЛІТЕКОНОМІЯ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
539 Кб
Скачать
☆

Тема 17. Економічне зростання та його чинники. Економічні цикли.

План : 1.Зміст і типи економічного зростання.

2.Роль нтр в економічному зростанні та його основні моделі.

3.Циклічність економічного розвитку . Економічні кризи.

Література:

  • Г.І. Башнянин, П. Ю. Лазур, В. С. Медведєв. Політична економія .Київ. “Ельга. Ніка центр” .2002 р. Тема18

  • В. Д. Базилевич. Економічна теорія. Політекономія. Київ. Знання. 2006р. Гл.16. ст. 445-475

  • Г. Н Климко, В. П. Нестеренко. Онови економічної теорії. Політекономічний аспект .Київ. Вища школа. 1994р. Розд. 27 ст. 333-346

  • А.А . Чухно. Основи економічної теорії. Київ. “Вища школа”.2001. Розд. 19 ст. 477-507

1.Зміст і типи економічного зростання.

Проблеми економічного зростання давно цікавлять людство. Починаючи з меркантилізму, усі наступні школи і течії в політичній економії зверталися до даної проблеми. Справа в тому, що економічне зростання лежить в основі економічного і соціального прогресу суспільства.

Під економічним зростанням розуміють розвиток національної економіки протягом певного періоду, котрий вимірюється абсолютним приростом чи темпами приросту валового внутрішнього продукту, валового національного продукту й національного доходу в цілому або темпами приросту цих показників на душу населення.

Показники абсолютного приросту використовуються в більшості випадків для оцінювання темпів зростання економічного потенціалу країни; приріст на душу населення для аналізу динаміки добробуту населення країни та порівняння рівня життя в різних країнах.

Екстенсивний тип економічного зростання досягається завдяки кількісному приросту факторів виробництва за їхньою незмінного технічного рівня (рис. 9). У таких умовах обсяг національного продукту зростає за рахунок кількісного збільшення обсягів праці (чисельності працівників, збільшення тривалості робочого часу), залучення у виробництво нових джерел сировини, палива, енергії, використання додаткових земельних площ (при незмінній віддачі природних ресурсів), а також на основі незмінної ефективності використання засобів праці (капіталовіддача може бути навіть спадною).

Інтенсивний тип економічного зростання характеризується зростанням обсягу ВВП за рахунок удосконалення факторів виробництва та ефективного їх використання. Зазначений тип економічного зростання здійснюється на базі технічного й технологічного вдосконалення виробництва, якісних змін у кваліфікації робочої сили, економії природних ресурсів тощо.

Виділяють також третій тип економічного зростання - реальний, або змішаний. Йому притаманне збільшення обсягу ВВП як завдяки залученню більшої кількості факторів виробництва, так і за рахунок удосконалення техніки, технології, організації виробництва.

Однак економічна практика не знає екстенсивного чи інтенсивного типів економічного зростання в чистому вигляді. Як правило, вони співіснують, утворюючи змішаний, або реальний тип економічного зростання. Зазвичай це або переважно екстенсивний, або переважно інтенсивний тип економічного зростання. Належність до того чи іншого типу зростання визначається за питомою часткою приросту ВВП, отриманого за рахунок кількісної чи якісної зміни виробничих факторів.

Вважається, якщо частка реального ВВП. отриманого за рахунок інтенсивних факторів, перевищує 50%, то тип зростання характеризується як переважно інтенсивний, а якщо вона нижча від цього рівня, - то як переважно екстенсивний.

Для характеристики економічного зростання, окрім наведених показників використовують коефіцієнти зростання продуктивності праці, капіталоеіддачі тощо. За їх допомогою виявляються кількісні і якісні зміни в економіці.

Факторами економічного зростання називають явища та процеси, які впливають на обсяги реального виробництва і якість продукції.

За способом впливу на економічне зростання всі фактори можна поділити на прямі й непрямі.

Прямі фактори безпосередньо впливають на економічне зростання:

  • удосконалення технології та організації виробництва;

  • збільшення кількості та поліпшення якості природних ресурсів, зростання чисельності й професіоналізму трудових ресурсів;

—- збільшення обсягу і поліпшення якісного складу основного капіталу;

— розвиток підприємництва.

Непрямі фактори впливають на можливість реалізації потенціалу прямих факторів:

  • рівень цін на виробничі ресурси:

  • рівень податків;

  • норма позичкового процента;

  • ступінь монополізації ринку.