4. Україна і світове господарство.

В умовах, коли міжнародний поділ праці привів до формування світового господарства жодна країна світу не може забезпечити високу ефективність свого національного виробництва, якщо воно не Інтегрується в тій чи іншій мірі у виробництво світове. Це безпосередньо стосується й України.

Формально Україна як член ООН входить до держав світового господарства, виконує й визнає статут ООН та міжнародне право, які регулюють міждержавні, політичні, дипломатичні, соціальні, культурні та економічні відносини. Отже, Україна певною мірою співробітничає з країнами світу. Проте реально перевага міжнародних економічних відносин країна може використовувати лише тоді, коли її економіка буде інтегрована у світове господарство, тобто буде складовою частиною останнього.

Світові економічні зв'язки необхідні Україні для того, щоб швидше подолати кризові явища, для стабільного і швидкого розвитку продуктивних сил і зростання на цій основі життєвого рівня населення. Отже, необхідність входження України у світове господарство сумнівів не викликає.

Законодавчими актами, що посилюють економіко правові основи та сприяють входженню національної економіки у Світове господарство є закони «Про іноземні інвестиції», «Про загальні засади створення й функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» (1992 р.)-це також декрети Кабінету Міністрів про митні правила, оподаткування бартерних операцій у зовнішньоекономічній діяльності, постанови Верховної Ради про формування валютних фондів, Положення про проведення міжнародних торгів (тендерів) на території України тощо.

Названі документи покликані були забезпечити залучення в економіку України іноземних капіталовкладень, націлити на раціональне використання валютних надходжень, сприяти адаптації національних виробників до умов функціонування світового ринку, а Україні забезпечити достатнє місце в світовій економіці.

Інтеграція економіки України в світове господарство не є самоціллю, вона повинна забезпечити зростання ефективності національної економіки шляхом ефективного використання ресурсів які є відносно надлишковими в країні, з одного боку, а з іншого, шляхом насичення національної економіки ресурсами, яких є обмаль, але без яких вона функціонувати не може.

Україна мала значний експортний потенціал, який міг би послабити, а то й нейтралізувати її залежність від інших країн, які постачають їй різні види мінеральної, паливно-енергетичної та іншої сировини. Напередодні проголошення самостійності, Україна вивозила понад 16% суспільного продукту, в т.ч. 40% чорних металів і металевих виробів, окремих видів енергетичного, підйомно-транспортного, нафтового, хімічного й ковальсько-пресового устаткування, автомобілів, тракторів, екскаваторів, тепловозів, автобусів, сільськогосподарської техніки й цукру.

Ллє незважаючи на значні потенційні можливості, ефективність інтегрування економіки України в світове господарство сьогодні досить низька. Це зумовлено рядом суб'єктивних І об'єктивних причин. Серед них можна виділити такі:

• низька конкурентоспроможність продукції на світових ринках:

• переважання в експорті України паливно-сировинної групи;

• низька частка машин, обладнання, об'єктів інтелектуальної власності (патентів, ліцензій, «ноу-хау» в експорті;

• незначна частка в експорті товарів, які виробляються відповідно до договорів про міжнародну спеціалізацію та кооперування виробництва;

• значне зростання бартерних операцій у зовнішньоекономічній діяльності та всередині країни;

• відсутність стабільного законодавства, науково- обгрунтованої політики зовнішньоекономічної діяльності;

• враховуючи низьку конкурентоспроможність продукції в Україні, не варто поспішати з лібералізацією експортно- імпортних відносин;

• слід заохочувати іноземних інвесторів;

• налагодження надійного митного контролю.

Отже, Інтеграція у світове господарство непроста, однак вона перспективна. Вона має такі перспективи:

1. реалізуються потенційні можливості української науки та високих технологій;

2. відновлюються і розширюються перспективи для використання наявних виробничих потужностей, зайнятості працездатного населення;

3. припиняються руйнівні процеси деспеціалізації та розпаду коопераційних зв'язків;

4. створюються нові умови та можливості формування більш вигідних економічних стосунків з іншими країнами:

5. створюються принципово нові джерела суспільного інвестування структурних перетворень та промислового розвитку;

6. долається технологічне відставання від передових країн світу;

7. з'являється реальна можливість кількісного збільшення обсягу експортної продукції.

Контрольні запитання для повторення

1. У чому виявляється різноманітність, суперечливість і взаємозв'язок сучасного світу?

2. Перелічіть головні тенденції розвитку сучасного світу.

3. Розкрийте роль НТР у становленні загальнолюдського

характеру сучасних продуктивних сил та економічного прогресу.

4. Охарактеризуйте категорії «міжнародний поділ праці» та «інтернаціоналізація виробництва».

5. Перелічіть стадії та різновиди економічної інтеграції.

6. Розкрийте причини зростання цілісності світового господарства.

7. Охарактеризуйте основні історичні етапи розвитку світового господарства.

8. Розкрийте суть міжнародної економічної інтеграції.

9. Охарактеризуйте, чим викликана необхідність інтеграції України у світове господарство.

10. Які перешкоди є на шляху входження України в світо господарські зв'язки?

1 і. Перелічіть перспективи інтеграції України в світове господарство.