Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДИЧКА ПОЛІТЕКОНОМІЯ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
539 Кб
Скачать
☆

2.Основні форми та методи державного регулювання економіки та їхній механізм.

В економічній літературі існують суперечливі підходи щодо розмежування форм і методів державного регулювання. Одні автори розрізняють типи такого регулювання (короткотермінове і довготермінове), інші виділяють адміністративне і правове регулювання, пряме і опосередковане економічне регулювання, а в рамках останнього окремі форми, треті — форми державного регулювання економіки, четверті до форм відносять короткострокове і довгострокове планування.

Найлогічніше серед форм державного регулювання виділяти планування (довготермінове, середи потермінове і короткотермінове), програмування і прогнозування, а до методів (тобто способів або засобів впливу держави на суб'єкти господарювання) - економічне регулювання, правове регулювання Й адміністративне регулювання. Найважливішим з-поміж них є економічне регулювання, яке поділяється на пряме (за допомогою державних закупівель товарів і послуг, державного цільового фінансування тощо) і непряме (за допомогою антициклічної, інвестиційної та інших форм політик»). Правове регулювання здійснюють внаслідок прийняття та вдосконалення правової бази (відповідного комплексу юридичних законів та поправок до них тощо). Адміністративне регулювання передбачає використання заходів заборони (наприклад, заборона будівництва підприємств па певних територіях), дозволу (наприклад, дозволу державним підприємствам базових галузей промисловості займатися туристичним бізнесом) і примусу (примусове закриття четвертого блоку Чорнобильської АЕС) і тлі.

Трьома головними формами планування є директивне, індикативне і стратегічне. Директивне (або імперативне) планування здійснювалося в СРСР і означало централізоване доведення обов'язкових завдань до підприємств (що і скільки виробляти, за якою ціною продавати, а також централізоване забезпечення ресурсами), що сковувало їх Ініціативу, призводило до зростання товарно-матеріальних запасів, посилення затратного характеру економіки, зниження ефективності виробництва тощо.

Індикативне (тобто рекомендаційне) планування передбачає встановлення державою основних

макроекономічних показників, систему економічних стимулів та прямих і опосередкованих важелів, які орієнтують суб'єктів господарювання на виконання планів, а також забезпечення їх необхідною інформацією. На відміну від директивного, індикативне планування значною мірою зводиться до орієнтації економічної діяльності товаровиробників.

Стратегічне планування стосується, передусім, стратегії поведінки на ринку і спрямоване на виживання національної економіки за будь-яких умов шляхом управління змінами, проведення найбільш важливих заходів.

Програмування національної економіки означає комплексний аналіз її стану, виявлення найважливіших проблем, які не можуть бути вирішені за допомогою ринкових важелів, а відтак, розробку та реалізацію окремих стратегічних програм. Водночас у сучасній літературі програмування економіки розглядають як систему її регулювання (передусім, довготермінового) на основі загальногосподарських програм.

Основою програмування є структурне регулювання економіки, яке с вищою формою економічного регулювання на національному рівні, має системний характер і базується на виконанні довго- (10-20 років), середньо- (4 років) І короткотермінових програм. За рівнем охоплення виділяють комплексно-цільові, науково-технічні, народногосподарські програми і програми соціально-економічного розвитку.

Найдосконалішою формою планування є розробка, ухвалення і втілення національного демократичного економічного планування, яке є важливою складовою національної економіки. Таке планування передбачає використання імперативних планів для державного сектору (частка якого має становити 30-35%) та індикативних для недержавного сектору ( на трудову колективну власність має припадати 40-45% сукупної власності, на приватну - 15-20%), що супроводжується складанням цільових комплексних програм пріоритетних напрямів розвитку народного господарства, переважанням економічних методів регулювання та територіального комплексного управління, замість галузевого. Основними засобами реалізації національного демократичного економічного планування є науково-обгрунтована промислова, структурна, Інноваційна, податкова, фінансово-кредитна, регіональна, амортизаційна та інші форми політики. Загалом таке планування передбачає раціональне поєднання державного регулювання з ринковими важелями саморегулювання за переваги першого.

Планування та програмування економіки тісно пов'язане з її прогнозуванням, тобто науковим передбаченням тенденцій розвитку економіки на перспективу, насамперед, таких макроекономічних показників як темпи економічного зростання, кон'юнктура ринку, тенденції розвитку науки І техніки, структурні зміни в межах технологічного способу виробництва й економічної власності тощо.

Господарський механізм України поєднує в собі елементи адміністративно-командного і ринкового механізму, для його вдосконалення необхідно:

  • запровадження національного демократичного економічного планування;

  • запровадження регіонального регулювання та планування через укладання контрактів між державою та окремими великими підприємствами, компаніями;

  • здійснення через Національний банк України єдиної грошово-кредитної політики;

  • забезпечення рівномірного розвитку регіонів країни, планомірного розвитку їх продуктивних сил;

  • здійснення активної структурної, амортизаційної, інвестиційної, цінової політики через державні органи;

  • створення раціональних умов розвитку дрібних І середніх підприємств;

  • здійснення анти циклічного та антикризового регулювання економіки;

  • здійснення антимонопольної діяльності, роздержавлення, приватизації, реприватизації, денаціоналізації;

  • забезпечення справедливого розподілу та соціального захисту громадян;

  • здійснення програмування та прогнозування економіки.

Контрольні запитання для повторення

  1. Охарактеризуйте базисні і надбудовні елементи господарського механізму.

  2. Дайте визначення суті господарського механізм)7.

  3. Розкрийте функції господарського механізму.

  4. Дайте характеристику основних елементів господарського механізму.

  5. Що собою представляє державне регулювання економіки?

  6. Які ви знаєте форми планування? Розкрийте їх суть.

  7. Що означає: програмування національної економіки?

  8. Розкрийте сутність прогнозування.

9. Охарактеризуйте основні шляхи удосконалення господарського механізму України.