Тема 12. Ринок : сутність, функції і моделі.

План : 1.Ринок як форма організації суспільного виробництва.

2.Попит і пропозиція . Закони попиту і пропозиції. Рівноважна ціна.

3.Конкуренція і класифікація ринків .

Література:

• Г.І. Башнянин, П. Ю. Лазур, В. С. Медведєв. Політична економія .Київ. “Ельга. Ніка центр” .2002 р. Тема8-9

• В. Д. Базилевич. Економічна теорія. Політекономія. Київ. Знання. 2006р. Гл.7-9. ст. 189-266

• Г. Н Климко, В. П. Нестеренко. Онови економічної теорії. Політекономічний аспект .Київ. Вища школа. 1994р. Розд. 16-17 ст. 170-194

• А.А . Чухно. Основи економічної теорії. Київ. “Вища школа”.2001. Розд. 5-6 ст. 145-176

1.Ринок як форма організації суспільного виробництва.

У результаті виникнення суспільного поділу праці, приватної власності на засоби виробництва й економічного відокремлення товаровиробників суспільне виробництво набуває товарної форми. На певному етапі розвитку ця товарна форма є пануючою, а товарно-грошові відносини починають опосередковувати практично всі відносини суспільства. Економіка, в якій товарно-грошові відносини є пануючими, в економічній літературі отримала назву ринкової економіки, головним елементом якої виступає ринок.

Питання про ринок, його суть та роль належить до тих, навколо яких довгий час ведуться суперечки і різні автори у його визначення вкладають різний зміст. Одні ринок ототожнюють з поняттям базар, інші - з місцем роздрібної торгівлі, треті, хоча і визнають його як економічну категорію, по-різному тлумачать ЇЇ. І хоча базар - так само ринок, ці поняття не тотожні.

В підручнику з політекономії дається таке визначення суті ринку: «Ринок - це обмін, організований за законами товарного виробництва і обігу, сукупність відносин товарного і грошового обігу» (Див: Политическая зкономия. Учебник для вузов / Медведев В.А., Абалкип Л.И., Ожерельев О.А. и др. М: Политиздат, І988, с.511). Черковець В.М. відмічає, що «ринок є сукупність відносин реалізації товарів в сфері обміну шляхом купівлІ-продажу...». В словнику з політичної економії дається таке визначення «...ринок - це сукупність економічних відносин, які склалися у сфері обігу з приводу реалізації товарів».

Таким чином, більшість вчених характеризує ринок, як обмін, організований за законами товарного виробництва і обігу, сукупність відносин товарного та грошового обігу.

В політико-економічному розумінні ринок являє собою сукупність економічних відносин, що складаються між продавцями і покупцями товарів. Ці відносини формуються під впливом усієї системи економічних законів і насамперед закону вартості. На ринку здійснюється формування та рух попиту і пропозиції на товари.

Ринок, як економічна категорія виражає конкретну форму виробничих відносин в процесі відтворення, а саме у фазі обміну, який об'єднує людей, заставляючи їх вступати у

ВІДПОВІДНІ ВІДНОСИНИ ОДИН З ОДНИМ.

З поняттям ринок тісно пов'язане і таке поняття, як ринкова економіка, тобто, економіка, що базується на еквівалентному обміні товарів і регулюється співвідношенням попиту і пропозиції на них. Сучасна ринкова економіка багатоукладна, яка дає вільний розвиток всім формам власності і повну самостійність. Таким чином, сучасний ринок характерними своїми ознаками має: 1) вільний доступ будь-якої юридичної та фізичної особи до любого виду господарської діяльності, яка не заборонена законом; 2) повну економічну самостійність учасників господарського процесу і їх матеріальну відповідальність за результати діяльності; 3) конкуренцію господарюючих суб'єктів, формування економічних пропорцій під впливом динаміки цін і конкуренції; 4) вільні ціни, що складаються під впливом попиту і пропозиції та інших факторів.

Звідси виходить, що найпершою об'єктивно-необхідною умовою функціонування ринкового механізму є існування великої кількості незалежних виробників (власників), які несуть повну матеріальну відповідальність за результати своєї діяльності.

Ринкова економіка - це економіка договору, угоди між рівноправними партнерами, це економіка горизонтальних зв'язків між виробниками і споживачами. В нашому суспільстві переважали вертикальні зв'язки, горизонтальні ж хоча і були, але для підприємства мало що значили, їх зміст, в більшості випадків, визначався держзамовленням, лімітами матеріальних ресурсів, прикріпленням споживачів до постачальників, яке роблять державні органи, централізовано встановлені ціни. Тому то домінують не горизонтальні, а. вертикальні зв'язки, що встановлюються по лініях адміністративної ієрархії, і в кінцевому підсумку всіма виготовленими продуктами і всією виручкою від реалізації розпоряджаються вищестоячі органи управління. Все це загубило систему економічного стимулювання нашого виробництва.

Важливою передумовою нормального функціонування ринкового механізму є, як відзначаються, конкуренція. Вона примушує підприємства широко застосовувати досягнення НТП, знижувати витрати виробництва і ціни.

Однією з найважливіших умов функціонування ринку виступають вільні ціни, які складаються з урахуванням попиту і пропозиції даного товару в результаті згоди між продавцем і покупцем. Хоча більшість країн прибігають до їх регулювання, свобода ціноутворення в ринковій економіці - прописна істина. Інакше не можна використати механізм саморегулювання, забезпечити збалансованість народного господарства, ефективно використовувати ресурси, орієнтувати виробництво на попит споживача.

В ринковій економіці важливим є те, що називають ринковою інфраструктурою, тобто фінансова, кредитна та банківська система. їхня діяльність повинна бути спрямована на успішне функціонування ринкових відносин на стабілізацію економічного життя в нашому суспільстві.

Велике значення для формування ринкової економіки має розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, відкритість ринку, його тісний зв'язок та інтеграцію з світовим.

Ринкова економіка може успішно функціонувати, якщо права ЇЇ суб'єктів надійно захищає закон, якщо їм відомі кордони, у межах яких ініціатива не карається, якщо порушники несуть не тільки матеріальну, але і кримінальну відповідальність.

Крім економічних, організаційних і правових потрібні також соціально-психологічні передумови. Зокрема, суспільство мас проявляти Ініціативу. Потрібен певний рівень економічної культури мас, сформовані певні навички життя за умов конкурентної боротьби, психологічна стійкість на випадок поразки, невдачі, віра в свої сили І здібності, прагнення до їх розвитку. «Економічна людина» з властивими їй раціональною поведінкою, сильними мотивами особистої вигоди і ощадливості, з духом підприємництва, готовністю йти на ризик, з почуттям особистої відповідальності за свої ДІЇ, повинна отримати громадське визнання.

Основними функціями ринку є наступні:

• функція регулювання, ринок регулює всі економічні процеси - виробництво, обмін, розподіл і споживання, визначаючи пропозиції і напрями розподілу економічних ресурсів за рахунок розширення або звуження попиту та пропозиції;

• функція стимулювання, ринок змушує виробників товарів та послуг до зниження витрат, підвищення їх якості, ефективності, впровадження досягнень НТП;

• розподільча функція, за допомогою цін ринок розподіляє доходи між господарюючими суб'єктами;

• функція санації, через конкуренцію рийок очищає економіку від неконкурентних господарств, підтримуючи при цьому найефективніші;

• алокаційна функція, ринок забезпечує виробництво оптимальної комбінації товарів та послуг, що виробляються з мінімальними альтернативними витратами;

• інформативна функція, через систему цін інформує суб'єктів ринку, що вигідно виробляти і що купувати;

• функція інтеграції, ринок сприяє формуванню єдиного економічного простору як у межах окремої держави, так і в межах світового господарства.

Суб'єктами ринку виступають домогосподарства, держава і підприємці.