2.Форми власності на землю і форми господарювання в сільському господарстві.

Характер і особливості аграрних відносин визначаються, насамперед, формою власності на землю як основний засіб виробництва. Земельні відносини у всіх країнах світу пройшли тривалий час розвитку й у кожній країні набули своїх особливостей. В Англії капіталістична власність на землю виникла в результаті зігнання селян з їхніх земель і огородження їхніх земельних ділянок. У Німеччині, колишній Російській імперії та ряді інших країн Європи поміщицькі латифундії поступово перетворилися на капіталістичні господарства. Велика французька революція (1789-1794 рр.) ліквідувала феодальне володіння землею, яку було передано в приватну власність. У США, де на більшій частині території не було феодальних відносин, у результаті безплатного надання землі у власність виник клас землевласникІв-фермерів.

У сучасних умовах власність на землю в різних країнах має такі форми: державну, колективну й приватну. Наявність різних форм власності на землю і землекористування є основою багатоукладності сільського господарства. Світова практика показує, що в аграрному секторі ефективно функціонують різноманітні за розмірами І формами власності види підприємств - дрібні, середні, великі, засновані на повній власності па землю, частковій власності й оренді; сімейні ферми, кооперативи І корпорації. Усі вони мають однакові права у відносинах з державою, іншими аграрними і несільськогосподарськими підприємствами та організаціями.

Під впливом певних умов, економічних, природних, соціальних, науково-технічних факторів, історичних традицій сформувалися різні моделі ефективних аграрних економік.

Американська форма організації аграрної сфери, ґрунтується на приватних формах з власною або орендованою землею, тісно пов'язаних із сервісними структурами, харчовою індустрією, банками. Останнім часом все більшу роль відіграють акціонерні товариства.

Західноєвропейська модель спирається на сімейні ферми, розгалужену і всеохоплюючу кооперацію з чітко налагодженим сервісом, дотриманням цінового паритету і жорстких квот.

Китайська модель земельної реформи, що була проведена у 80-х роках, передбачала ліквідацію комун, директивного планування й обов'язкових поставок. Земля закріплена за селянськими сім'ями. Розвивається кооперація, створена потужна місцева переробна промисловість.

Є й інші моделі ефективного сільського господарства.

Основними видами сільськогосподарських підприємств є державні й приватні (приватно-орендні). Державні підприємства працюють на землі, що є державною власністю.

Приватні (приватно-орендні) сільськогосподарські підприємства займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та товарів, діють на засадах підприємництва і самоврядування.

Селянське (фермерське) господарство як правило сімейно-трудове об'єднання мешканців села, життя і побут яких пов'язані із землеробством, особистою працею, спрямованою на виробництво товарної маси продуктів харчування, продовольства і сировини і на отримання доходів.

Сільськогосподарські кооперативи добровільні

об'єднання фізичних і юридичних осіб в іншу юридичну особу на засадах членства, об'єднання пайових внесків, участі у спільній сільськогосподарській виробничій діяльності й обслуговуванні переважно членів кооперативу.

Акціонерні товариства ~ підприємства, капітал яких утворюється за рахунок внесків його учасників (акціонерів) шляхом придбання акцій.

Приватне підсобне господарство громадян - форма виробництва, яка грунтується на приватній власності громадян, а також на їхній особистій праці та праці членів їх сімей; є додатковим джерелом прибутків і має споживчий характер.