Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДИЧКА ПОЛІТЕКОНОМІЯ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
539 Кб
Скачать
☆

Тема 24. Світове господарство.

План : 1.Суть світового господарства і етапи його розвитку.

2.Міжнародний поділ праці та його основні форми.

3.Міжнародна економічна інтеграція.

4. Україна і світове господарство.

Література:

  • Г.І. Башнянин, П. Ю. Лазур, В. С. Медведєв. Політична економія .Київ. “Ельга. Ніка центр” .2002 р. Тема 21

  • В. Д. Базилевич. Економічна теорія. Політекономія. Київ. Знання. 2006р. Гл.21. ст. 558-585

  • Г. Н Климко, В. П. Нестеренко. Онови економічної теорії. Політекономічний аспект .Київ. Вища школа. 1994р. Розд. 34-38 ст. 475-544

  • А.А . Чухно. Основи економічної теорії. Київ. “Вища школа”.2001. Розд. 21-22 ст. 520-571

1.Суть світового господарства і етапи його розвитку.

Світове господарство розвивається на основі сучасного різноманітного, суперечливого і водночас взаємозалежного світу, цілісність якого зростає. Остання зумовлена інтернаціоналізацією виробництва і господарського життя в цілому. Якраз Інтернаціоналізація виробництва через міжнародний поділ праці й міжнародні економічні відносини є Охарактеризуйте категорії «міжнародний поділ праці» та «інтернаціоналізація виробництва».

1.Перелічіть стадії та різновиди економічної інтеграції.

2.Розкрийте причини зростання цілісності світового господарства.

3.Охарактеризуйте основні історичні етапи розвитку світового господарства.

4.Розкрийте суть міжнародної економічної інтеграції.

5.Охарактеризуйте, чим викликана необхідність інтеграції України у світове господарство.

6.Які перешкоди є на шляху входження України в світо господарські зв'язки?

7. Перелічіть перспективи інтеграції України в світове господарство.

Сьогодні особливе місце у зростанні цілісності світового господарства належить розвитку загальнолюдських інтересів і розв'язанню глобальних проблем.

Світове господарство історично сформувалося на межі XIX-XX ст., як ринкове, підприємницьке. Його формування розпочалося з розвитку міжнародної торгівлі, тобто руху товарів і послуг між країнами, яка має тривалу історію.

Наприкінці XIX ст. склався світовий ринок товарів і послуг, тобто сукупність національних ринків товарів і послуг. Одночасно в світі посилювався рух майже всіх факторів виробництва - капіталу, робочої сили, підприємницьких здібностей, технології.

У процесі еволюції сучасного світового господарства можна задати такі етапи.

Перший етап - це ІО-30-ті роки XX ст., які характеризувалися кризовими явищами його розвитку, спричинені політичним переворотом у 1917 році в Росії І світовою економічною кризою («Великою депресією») в 1929-1933 рр.

Другий етап це кінець 40-х-80-ті роки XX ст. - характеризувався інтенсивним зростанням вивозу

підприємницького капіталу в світовій капіталістичній економіці, новим зламом структури світового господарства у зв'язку з утворенням світової соціалістичної системи.

Початком нового, третього етапу в розвитку світового господарства можна вважати останнє десятиріччя XX ст. Його відрізняють зростаючий ступінь опанування географічного простору, формування міжнародних, а в деяких випадках планетарних продуктивних сил, посилення економічної взаємодії і взаємозалежності.

Таким чином, світове господарство це сукупність національних господарств окремих країн та їхніх об'єднань, які взаємопов'язані міжнародними економічними відносинами на основі міжнародного поділу праці,

В структурі світового господарства виділяють:

  • промислово розвинуті країни, в яких ВВП на душу населення сьогодні складає не менше 12 тис. дол. за паритетом купівельної спроможності. Нині це приблизно ЗО країн, на їх долю, наприкінці 1990-х років припадало 55% світового ВВП і більша частина світової торгівлі та міжнародного руху капіталу;

  • країни, що розвиваються, входять держави з ринковою економікою і низьким рівнем економічного розвитку. Це приблизно 121 країна, па них припадає трохи більше 28% світового ВВП.

  • група країн з перехідною економікою. Сюди належать держави, які з 1980-90 рр. здійснюють перехід від адміністративно-командної економіки до ринкової. Це 12 країн Центральної і Східної Європи, 15 колишніх республік СРСР. а також Монголія, В'єтнам. Вони виробляють близько 17-18% світового ВВП.