Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДИЧКА ПОЛІТЕКОНОМІЯ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
539 Кб
Скачать
☆

Тема 11. Агарні відносини.

План : 1.Агарна сфера виробництва та її особливості. Суть агарних відносин.

2.Форми власності на землю і форми господарювання в сільському господарстві.

3.Земельна рента, її сутність, види і механізм утворення .

4.Суть інтенсифікації сільського господарства .

5.Державна політика регулювання і підтримки сільськогосподарського виробництва.

Література:

  • Г.І. Башнянин, П. Ю. Лазур, В. С. Медведєв. Політична економія .Київ. “Ельга. Ніка центр” .2002 р. Тема 15

  • В. Д. Базилевич. Економічна теорія. Політекономія. Київ. Знання. 2006р. Гл.12. ст. 318-342

  • А.А . Чухно. Основи економічної теорії. Київ. “Вища школа”.2001. Розд.14 ст. 350-373

1.Агарна сфера виробництва та її особливості. Суть агарних відносин.

Слово «аграрний» походить від латинського “аргагіш” і в перекладі на українську мову дослівно означає «земельний». У сільському господарстві виробничим відносинам властиві особливості якісного, принципового характеру, які дозволяють виділити їх в окрему сферу аграрних відносин.

Аграрні відносини - це складова частина економічних відносин, які виникають у сільському господарстві з приводу володіння і використання землі як головного засобу сільськогосподарського виробництва, а також: виробництва, розподілу, обміну п споживання сільськогосподарської продукції та послуг.

Найважливішою особливістю аграрних відносин є, те, що в сільському господарстві основним засобом виробництва є земля.

Земля - перша й основна умова будь якого виробництва, але в сільському господарстві вона ще й головний засіб виробництва, елемент продуктивних сил. Тому в цій сфері результати виробництва значною мірою визначаються якістю земельних ділянок, їхньою родючістю, місце розташуванням щодо ринків збуту, баз постачання потрібної техніки, мінеральних добрив, складських приміщень тощо.

Процес виробництва, технологічні операції в аграрній сфері тісно переплітаються з природними процесами, органічно комбінуючись у процесі створення споживчої вартості. Все це призводить до виникнення цілої низки особливостей сільськогосподарського виробництва: — природно-кліматичні умови, структура грунту, біологічні чинники, що впливають на продуктивність праці. Одні й ті самі кількість і якість затраченої праці можуть бути представлені різною кількістю продукції, залежно від названих факторів; природно-кліматичні фактори зумовлюють і ритм виробництва, його сезонний характер, значний розрив між робочим періодом і часом виробництва; особливості використання техніки, фінансування І формування доходів сільськогосподарських підприємств у зв'язку із сезонним характером виробництва. Для виконання

сільськогосподарських робіт необхідно мати повний комплекс техніки, яка використовується протягом певного сезону, а решту часу простоює; остаточний розмір доходів формується лише наприкінці року, після реалізації продукції; рівень концентрації виробництва значною мірою визначається розмірами земельних угідь, їхньою врожайністю й інтенсивністю використання; спеціалізація виробництва зумовлена, насамперед, географічними і природно - кліматичними факторами; ефективне використання землі можливе за раціонального комбінування сільськогосподарських галузей, економічно і екологічно обгрунтованих сівозмін; значна частина виробленої продукції споживається всередині господарства. Тому в аграрній сфері довше зберігаються натуральні і напівнатуральні види виробництва; широка комбінація великих, середніх і дрібних господарських одиниць різних форм власності; велика залежність результатів виробництва від погодних умов вимагає створення в господарствах страхових фондів на випадок посухи, повені, Іншого стихійного лиха для забезпечення безпосереднього процесу відтворення. Необхідності створення таких страхових фондів немає в Інших галузях народного господарства, де природний фактор не впливає або майже не впливає на результати господарювання. Суб'єктами економічних відносин в аграрному секторі є суспільство в цілому в особі держави; сільськогосподарські підприємства;

— індивідуальні виробники сільськогосподарської продукції (фермери, сімейно-індивідуальні господарства).