3. Розміщення та розстановка фонду в умоїнщ відкритого доступу читачів до полиць

У ЦБС та інших бібліотеках для поліпшення інформації користання документів, створення кращих умов для діп|н>р ваного обслуговування читачів організовують відкритий лис фонду. Це —система обслуговування, при якій читачам ммд можливість безпосереднього пошуку та вибору докумси і їй у ді бібліотеки. її організація вимагає розв’язання ряду щ зумовлених специфікою самостійної роботи читачів бідй ІТ Оскільки при цій формі обслуговування сам читач пибир|й документи, розстановка фонду має бути простою, доступний», добре підібраним за змістом і мати привабливий зовнішні!! и||

В ЦБС на абонементі та в читальних залах у відк|

ступі виставляється більша частина фонду. При його рніМІІ у відкритому доступі керуються такими нормами: обсяг фпН абонементі не перевищує 50 тис. од. зб., в читальному чалі ■більше 15 % його обсягу. Відкритий доступ недоцільно ані ш вати для розміщення дуже цінних та видань з незначним інііИ В фонді відкритого доступу має бути обмежена кількість и|і ників одного і того ж документа. На полицях при органі іні||| критого доступу лишають не більше як 3 пр. одного ЛОКУМ В такому разі необхідне спеціальне приміщення для абсрії дублетних примірників, а бібліотекар має старанно слідкуиаї своєчасним поповненням полиць дублетами виданих докуМ У відкритому фонді не виставляють застарілі за змістом І я¹ вані видання. Тут представлені урядові постанови, виданим МІЙ вих Рад народних депутатів, універсальні і галузеві енціїмоМ довідники, періодичні видання, інші документи, що своїм ІМІЯС викликають загальний інтерес для читачів масової бібліоман За умов відкритого доступу до полиць застосовують сіп СІ тично-алфавітну розстановку у відповідності до таблиць біблії» но-бібліографічної класифікації з деякими змінами, що сирнії кращому розкриттю фонду перед читачами. Найчастіше іпсі вують метод територіального наближення стелажів з доку ми ми, близькими за змістом. Створюють так звані комплексні і ру •однорідної літератури: суспільно-політичну, природничу, нироП •чу, літературно-художню тощо. Це сприяє кращій орієнтації чи чів у фонді, полегшує працю бібліотекаря щодо керівництиа ічИ •читанням.

У бібліотеках з відкритим доступом до фонду застосону¹ часткове злиття споріднених за змістом відділів чи одноріни видів документів (книг, газет, журналів, кінофотофонодокумміті

і Іак, масові бібліотеки практикують наближення літератур- уііпмііх творів до видань з літературознавства: об’єднання ■іурних творів із виданнями про життя і творчість письмен- , критичними роботами про окремі їхні твори. В такому ви- у 'початку ставлять твори письменників, а потім критичні кин/ііі за алфавітом їхніх авторів та назв. У цих умовах струк- Грніділу літературознавства і художньої літератури не повто- і іруктуру систематичного каталога. Подібна узгодженість і \ ріі каталога і розстановки фонду розширює пошукові мож- [пі читача, скорочує час пошуку ним необхідної книги.

І лі.по також зближувати книги і періодичні видання однієї

•ЦІ Суспільно-політичні журнали наблизити до відділу суспіль- Іі./і І пічної літератури. Спеціальні журнали можна розставити Ь|Н средньо у відповідних книжкових розділах (наприклад, ■інкі технічні наблизити до техніки тощо). Газети і журнали нпіоиують в алфавітно-хронологічно-нумераційному порядку,

111 и алфавіті назв, а в їх межах — за роками і номерами вихо- ї і піт. На полицях відкритого доступу розміщують газети і жур- и III поточний і минулий роки.

Їй умов зростання національної самосвідомості народу, від- ЖГІІІІЯ його інтересу до книг про рідний край, поширення зв’яз- Іі іакордонням підвищується попит читачів масових бібліотек Кидання країнознавчої (про країни), народознавчої (про Ук- ІНУ. український народ) і краєзнавчої тематики. Традиційно ці Міннім розосереджуються в різних галузевих підрозділах фонду, і виачно утруднює їх пошук як читачами, так і бібліотечними йиіипиками. Читач змушений або довго перебирати картки у ка­лин, або скільки ж часу знайомитися із фондом. Тому ЦБС, ■Гнучи найповніше задовольнити попит читачів на країнознав- , народознавчу і краєзнавчу літературу, створюють у відкрито- фонді відповідні розділи. Тут виставляють переважно видання Мплі-ксного характеру, повністю присвячені певній країні, рес-

1. і і ці, області, місту, району, селу. Вміщують не тільки книги Періодичні видання, а й альбоми, карти, кінофільми, літописи /іириємств і установ, матеріали про життя і діяльність видатних ■ликів.

Розміщують документи країнознавчого, народознавчого і крає- иичого змісту на окремих територіально наближених стелажах.

підвищує можливості читачів у виборі необхідних документів, Же* кожний з них може переглянути видання, не відходячи від >Лініь в одному місці, розширюється кругозір читачів, їхні знан­ії про український народ, рідний край.

< Іистематично-алфавітна розстановка фонду при відкритому Вступі здебільшого поєднується з тематичною за допомогою тема- Ичініх стелажів чи полиць, організації системи виставок, що про- йгують видання певної тематики, твори окремих авторів, книги п .шаменних дат, нові надходження тощо. За умов відкритого (Вступу зв’язок між спорідненими розділами фонду здійснюють за нііимогою системи посилань і відсилань. Відповідно оформляють

поличкові роздільники та написи на стелажах. Чи ним лять із порядком розташування розділів за допомогою і них покажчиків, плакатів-звернень, які розміщують ми кожного відділу на торцевій частині стелажа. На абоїн мм в читальному залі вивішують схему розміщення фонду, 14 си на схемі, на стелажах і на внутрішньополичкових ріиц|Д кожного відділу фонду роблять певного кольору. ОфіїЦГ розділ художньої літератури та видань із мистецтва, шир стосовують роздільники або закладки, на яких, крім нрІЩ ініціалів письменника, художника, композитора, вмішую портрет, коротку біографічну довідку, перелік найинім творів тощо. Творчий підхід до розстановки фонду «а УМ критого доступу може суттєво впливати на ефектнішії і використання.

Однією з основних вимог до органзіації відкритого є правильне просторове розміщення та розстановка скмні розставляють так, щоб бібліотекар бачив проходи між ним лажі ставлять перпендикулярно до кафедри видачі або по налі від неї. Відстань між стелажами має бути не мечик метра, а від стіни — 80—85 см. Кількість полиць на кожнії лажі рекомендується мати не більше 6. На одному погонному стелажа доцільно ставити 30—40 книг, тобто стандартній) і при відкритому доступі вміщує 500 пр.

За умов відкритого доступу для розміщення 1000 книг І налів потрібна площа від 4,5 до 5 м², 10 підшивок га ич

1. 4 до 2,6 м², 1000 видань описів винаходів і патентів 0, 1000 стандартів — 2,1 м², 1000 дисків грамплатівок — 2 м', касет магнітних фонограм — 3,47 м² тощо. Отже, необхіднії ща приміщення удвічі більша, ніж при закритому фонді.

При використанні відкритого доступу до фондів сторонній у його закриту частину не допускають. Фондом, виділенії відкритого доступу, читачі користуються тільки в часи і у присутності бібліотекаря. Забезпечується належний юі за винесенням виданих документів читачам, тобто умоїш ження фонду. Бібліотекар постійно наводить порядок у фонді

Перевагою відкритого доступу є те, що читачі мають ознайомитись із фондом безпосередньо на полицях. За цієї с¹ ми обслуговування значно зростають показники використаним ду та повноти задоволення читацьких потреб.

Бібліотеки, що не мають приміщення для організації ні того доступу до всього фонду, відкривають деякі відділи, най цікаві для основного контингенту читачів даної бібліотеки влаштовують розгорнуті виставки на ту чи іншу тему.