1. Загальні вимоги

Планування — одна з важливих функцій управління розвиг- Юліотсч них фондів. Воно є частиною планової роботи бібліо- цоди ііи.іпачення мети, засобів її реалізації і відповідних по- кін ріпнитку на певний період. Розрізнюють перспективне і м' планування розвитку бібліотечного фонду.

Планування бібліотечного фонду підкоряється загальним и|і| ципам планування і застосовує характерні для ньою методи.

Планування бібліотечного фонду створює можливість: бичі перспективу, тобто прогнозувати розвиток бібліотечного фоі|| визначити склад (галузеві, типологічні, хронологічні, мовні ці розвитку фонду); рівномірно поновлювати і очищати бібліотеЧІ фонд за часи його функціонування; сприяти пропорціоналі.ші розвитку складових частин бібліотечного фонду; запобігти ці дбанню непотрібних для бібліотеки творів друку та інших докум| тів; ефективно використовувати асигнування на придбання к періодичних видань та інших документів тощо.

Планування тісно пов’язане із статистикою і звітністю бібЛ теки, що дає змогу планувати розвиток її фонду.

У процесі планування здійснюється копітка підготовча роба) що включає урахування основних напрямків розвитку економі політики, науки, культури країни чи конкретного регіону, то знання найважливіших державних документів, що визначають новні напрямки економічного і соціального розвитку країни; зніпі' профілю району діяльності бібліотек, закладів культури і народі освіти, змісту їхньої роботи і перспективи розвитку.

Особливу увагу при цьому важливо звернути на: а) спрямо ність і місце промислового та сільськогосподарського виробити види і призначення продукції, що ними виготовляється; б) харв тер, види і рівень технічних засобів, що застосовуються у народно господарстві; в) тематику науково-дослідної і раціоналізаторе!.к роботи.

Не менш важливе знання складу читачів за професіями, сінчії альностями, рівнем кваліфікації, віком, їхньої загальноосвітньої готовки, а також запитів і потреб у різноманітних виданнях та Іі| ших документах.

Для планування фонду конкретної бібліотеки треба знати по ноту і зміст фонду не лише своєї, а й інших бібліотек, а тако власних бібліотек своїх читачів; фондів інших подібних установ, н функціонують у районі її діяльності для здійснення узгодженої комплектування. Обсяг цієї інформації, а також знання ряду іншії¹ умов є найважливішою передумовою в роботі бібліотеки щодо п укового планування.

У бібліотеках нашої країни передбачається наявність трьох і» дів планів розвитку бібліотечного фонду: перспективного, тематиці типологічного і оперативного.

11.2.2.2. Перспективний план

• невеликих бібліотеках і в ЦБС перспективний план на 5-ри ний, 10-річний і більший період є складовою частиною «Перспе^ тивного плану розвитку бібліотеки». У великих — це може буті самостійний план. У структурному відношенні він включає всгуїй

• IIIIКII і основні заходи щодо розвитку бібліотечних фондів, і'‘ і умі або пояснювальній записці зумовлюються цілі, завдан­ії пікож директивні матеріали, якими керуються в роботі з фон- \ показниках розвитку якого вказують контрольні цифри на і. плановий період, а також за роками. Ці дані диференційовані н параметрів фонду відповідно до типологічного складу (книж-

періодичні видання, кінофотофонодокументи, норма-

ін ісхнічна документація та ін.), показників руху (надходження, у і ні, приріст), використання (обертаність, читаність, видача). IVніться також витрати на придбання книг та інших документів

• піду бібліотеки.

>і ін піц і заходи щодо розвитку фонду передбачають шляхи його її мі і.іції, удосконалення структури, стабілізації, зростання об- , мініатюризації (переведення на мікроплівку), впровадження пі мої технології зберігання, участь у науково-дослідній роботі пГілсм формування, збереження і використання бібліотечних мім, впровадження передового досвіду ТОЩО.