- •Загальні положення про бібліотечний фонд
- •Бібліотечний фонд: поняття, функції, властивості
- •1.1.2. Основні параметри бібліотечного фонду
- •1.1.3. Різноманітність документів, що складають бібліотечний фонд
- •1.1.4. Типи бібліотечних фондів
- •Склад фонду за іншими ознаками
- •Структура фонду
- •II. Формування бібліотечного фонду
- •Основні процеси формування
- •II.1.2. Моделювання бібліотечного фонду
- •2. Комплектування бібліотечного фонду
- •11.2.1. Сутність і принципи комплектування фондів бібліотек
- •Відбір — основа комплектування бібліотечних фондів
- •Принципи комплектування бібліотечних фондів
- •Загальні вимоги
- •11.2.2.2. Перспективний план
- •П.2.2.3. Тематико-типологічний план
- •Матико-типолЬгічнин план комплектування (ттпк) бібліотеч-
- •Поточний (оперативний) план
- •Кошторис витрат на комплектування єдиного фонду цбс на ... Рік
- •Значення вивчення фонду
- •Методи вивчення фонду
- •11.2.4.3. Обов’язковий примірник як спосіб постачання наукових бібліотек
- •Нецентралізовані джерела постачання бібліа
- •Бібліотечна серія як засіб комплектування фон
- •Види комплектування
- •Поточне комплектування
- •Ретроспективне комплектування
- •11.2.5.5. Початкове комплектування
- •Передплата періодичних видань
- •11.3.2. Приймання документів до бібліотеки
- •Етикетці діафільму, діапозитивів Гоп3—' магнітН01 ф°_ногРами, на
- •Облік документів у бібліотеці
- •Значення та вимоги до обліку бібліотечного фонду
- •Одиниці обліку фонду
- •Види та форми обліку
- •Сумарний облік
- •Індивідуальний облік
- •Облік документів, що вибувають із цбс
- •Організаційні питання обліку в цбс
- •Система розстановки фонду
- •Систематично-алфавітна розстановка фонду
- •Розміщення та розстановка фонду в умоїнщ відкритого доступу читачів до полиць
- •II.3.5.4. Приміщення та обладнання для розміщення пі розстановки фонду
- •II.3.6. Зберігання бібліотечного фонду
- •Зміст і чинники зберігання фонду
- •Фізико-хімічні чинники зберігання фонду
- •Біологічні чинники зберігання фонду
- •Соціальні чинники зберігання фонду
- •Підготовка до проведення перевірки
- •Приблизні нормьі витрату часу під час проведення перевірки фонду цбс
- •Основні способи перевірки фонду
- •Підбиття підсумків перевірки та оформлення її наслідків
- •Здавання — приймання фонду
- •11.3.8. Відділ зберігання фонду, його функції та організація роботи
- •II. 4. Особливості складу і формування фонду бібліотек для дітей
- •Склад фонду бібліотек для дітей
- •Розстановка фондів бібліотек, що обслуговують
- •Формування бібліотечного фонду
- •Нецентралізовані джерела постачання бібліотек
- •Иіііилі.Ченко Микола Павлович, і' уіііпаренко Наталія Миколаївна, Мільман Віра Андріївна ілбліотечні фонди
Біологічні чинники зберігання фонду
Великої шкоди документам завдають фактори біологічної її |М ходження: цвіль, грибки, комахи та гризуни. Захист від них шіЩ бує систематичної роботи в двох напрямках: попереджувальнії \ іфІ філактичних заходів та знищення шкідників.
У бібліотеці здійснюють постійний нагляд за станом докум^Н Н* мікологічний (виявлення документів, уражених грибками), піінчн логічний (виявлення документів, уражених комахами). Вшінлі*Н||в ушкодження матеріальної основи документів проводять за дінніМ# гою вибіркового чи суцільного перегляду документів, огляду |||НІМІ щення. Уражені документи негайно ізолюють, вилучають із фиііАв сховища, а потім піддають дезинфекції або дезинсекції.
Однією з причин передчасного руйнування документів є урн ж* н ня їх пліснявою. Нині відомо понад 300 видів грибків, винними)» на документах. Появі цвілі та грибків сприяють різкі колишнім температури та вологості повітря. Грибки, що руйнують книги, пня активніше розвиваються при температурі 22—27 °С та вологості П§< вітря 65 % і вище. Розпізнати цвіль легко. Розвивається вона ін |н >і усім на зовнішніх частинах обкладинок книг, на корінцях, форійНІ і титульному аркуші. Пліснява досить легко переходить із оцНІл книги на другу, тому пошкоджені книги негайно ізолюють, кІЛн разів протирають ватним тампоном, змоченим 3 % розчином фіій маліну. Формаліновим розчином обробляють і полиці, де сннИ*- уражені цвіллю книги. Книги в шкіряних і пергаментних опрнМ* оброблювати формаліном не можна. При масовому враженні ніші грибками здійснюють камерну дезинфекцію. Для цього застосонуїми камеру з електричним підігрівом ВЖЕ 2/0,9. Обробку книг :іліі№ нюють в окремому приміщенні, щоб спори грибків не потрлшшЛИ до здорових книг.
Комахи (жуки-точильники, молі, лускокрилі, книжкові та іінлнін воші, прусаки, хрущаки, таргани та ін.) заводяться в документ» що рідко використовуються, а також унаслідок поганого догляду їм фондом. Розповсюдженню шкідників сприяють щільна розст.іінжМй на полицях, розміщення фондосховища поблизу місць громадськійм
харчування або магазинів, кришки їжі, що потрапляють до
У фондосховищах буває понад сто видів комах. Найбільш поширені та шкідливі жуки-точильники або шашіль. Існує кілька різнонилі* шашеля: хлібний, меблевий, строкатий та м’який. Серед точилі.НИ* ків переважає хлібний шашіль, який постійно живе в приміщенні^ що опалюються.
Для запобігання появи і розповсюдження комах фонд перегляди, не рідше двох разів на рік: весною, коли комахи переходять ІКтивний стан, і восени, коли личинки забираються в книги на Нііілю.
Ці'.шнфекцію документів ручним способом здійснюють за допоїм по прокладки між аркушами документа фільтрувального папе- , імоченого 6,5±0,5 % розчином формаліну. Дезинфекцію шкіря- I» оправ і документів на пергаменті ручним способом виконують ц допомогою марлевого або ватного тампона, насиченого 5,0± і % розчином тимолу в етиловому спирті.
І У випадку зараження комахами всього фондосховища здійсню-
ііі дезинсекцію в спеціальній камері парадихлорбензолом. Міс- иу дезинсекцію приміщень здійснюють за допомогою таких попових засобів, як «Прима», «Дихлофос», «Хлорофос», «Аероанти- )Лі>», «Боракс» тощо.
Завдавати шкоди документам у бібліотеках можуть і гризуни. ІІурі роздирають книги на клапті, миші обгризають корінці, обкла- ІІІіки тощо. Крім запобіжних, застосовують механічні, хімічні та Іологічні засоби винищення гризунів. Найбільш поширеними меха- ІІ'іиими заходами боротьби з гризунами є капкани, пастки, мишоловні, Серед хімічних засобів найчастіше застосовують певні отруйні ■сіовини. Для знищення гризунів використовують і біологічні засо- ІИ— їхніх природних ворогів. Проте у боротьбі з комахами та гривнами не можна покладатися тільки на засоби, які є в бібліотеці, ■ЛІД звертатися до місцевих санепідстанцій та пунктів дератизації.
